Тема 9. Майнове страхування

1. Страхування майна

2. Сільськогосподарське страхування

3. Страхування технічних ризиків

4. Страхування кредитних і фінансових ризиків

5. Автотранспортне страхування

6. Морське страхування

7. Авіаційне страхування

8. Страхування майна громадян

1. Страхування майна

Майнове страхування – це галузь страхового ринку, у якій об’єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням i розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, які здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком i страхувальником.

Майном підприємства є основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Відповідно до ЗУ «Про страхування» страхування різних видів майна є переважно добровільними видами страхування.

Умови страхування майна юридичних осіб, що пропонуються страховими компаніями, передбачають можливість страхового захисту не тільки майна, що належить підприємству, але й майна, що взяте в найм, лізинг, на зберігання, переробку, комісію чи ремонт від фізичних та юридичних осіб.

Рухоме майно приймається на страхування і перебуває під страховим захистом тільки на території, указаній у договорі страхування. При зміні місця перебування застрахованого майна підприємство повинно завчасно повідомити страховика й у випадку збільшення ступеня ризику сплатити додаткову премію, визначену страховою компанією.

Не приймаються на страхування предмети, факт знищення яких складно встановити: грошові знаки; цінні папери; вироби з дорогоцінних металів, напівдорогоцінного та дорогоцінного каміння; рідкісні та антикварні предмети; слайди та фотокартки; предмети релігійного культу; філателістичні колекції; документи, рукописи; майно, яке міститься в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

Cтраховими ризиками є:

1. знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, удару блискавки;

2. знищення або пошкодження майна внаслідок землетрусу, виверження вулкану та дії підземного вогню, гірського обвалу, цунамі, бурі, урагану, граду, сходження снігових лавин, злив, повені, сильного снігопаду, просідання ґрунту.

У договорі можуть бути передбачені й інші події: вибух газу, котлів, машин, апаратів; аварії опалювальної, протипожежної, водопровідної, каналізаційної систем; проникнення води із сусіднього приміщення; крадіжки.

Страховою оцінкою є вартість майна, що враховується для укладання страхової угоди. Якщо ж майно прийняте на страхування в певній частці (відсотку) від його повної вартості, то всі об’єкти вважаються застрахованими на таку частку (відсоток).

Договір страхування може бути укладений на термін до одного року, на один рік або на більший період. В останньому випадку страхові компанії щорічно переглядають страхову оцінку майна та корегують страхову суму, адже страхування майна юридичних осіб належить до сфери короткострокового ризикового страхування.

Розмір збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та іншого майна, що належить до основних засобів, визначається на основі його дійсної вартості за вирахуванням вартості залишків, а в разі пошкодження згаданих будівель, споруд тощо – на основі вартості відновлення (ремонту), але в межах страхової суми. До суми збитку належать також втрати внаслідок вжитих заходів, необхідних для рятування майна, зберігання та впорядкування застрахованого майна після настання страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Якщо в момент настання страхового випадку щодо застрахованого у страховика майна діяли також інші договори страхування, у яких майно застраховане кожним страховиком, відшкодування збитку розподіляється пропорційно співвідношенню страхових сум, а страховик виплачує відшкодування тільки в частині, що припадає на його частку.