2.1. Склад і поживність комбікормів та середньодобових раціонів для ремонтних телиць.

За вмістом окремих амінокислот дослідні комбікорми переважали стандартний. Так, за вмістом лізину ДК-1 та ДК-2 перевищували СК-2 відповідно на 27,3 і 34,3%, метіоніну – на 23,7%; цистину – на 7,7 і 3,8%. Відношення амінокислот до загального сирого протеїну в дослідних комбікормах було вищим: за лізином – на 1,33-1,41%, метіоніном – на 0,48 і 0,44%, цистином – на 0,18-0,10%. За триптофаном стандартний комбікорм перевищував дослідні комбікорми відповідно на 0,44%, що пов’язано з вмістом в ньому соняшникового шроту. В 1 кг ДК–1 містилося по 100 г зерна ріпаку та кормових бобів, а в ДК–2 – відповідно 152 і 48 г при оптимальному рівні глюкозинолатів (1,7-2,58 г) і ерукової кислоти (3,8-5,78 г).

В першому досліді структура середньодобових раціонів піддослідних груп молодяка була, % за поживністю: контрольна група-сіно злаково-бобове–7,6; силос кукурудзяний–67,2; комбікорм–25,2; друга і третя дослідні групи відповідно по 7,7; 67,0 та 24,5% і меляси –0,8%. За період досліду кожній голові контрольної, другої і третьої груп згодовано по 618 і по 612 кормових одиниць та 64,9; 68,4 і 70,8 кг перетравного протеїну. Вміст сирого протеїну в сухій речовині раціону був на рівні 10,9% (контроль), 11,6-11,8% в 2 і 3 дослідних групах, а жиру відповідно–3,2; 2,9 і 2,85%. На кормову одиницю раціонів телиць контрольної групи припадало 105 г перетравного протеїну, а 2 і 3 дослідних груп відповідно –112 і 116 г. За вмістом незамінних амінокислот в середньодобових раціонах телят картина наступна: у дослідних групах порівняно з контрольною вміст лізину був вищий на 1,1 і 6,0%, метіоніну - відповідно на 1,9 та 3,9%. Рівень цистину у всіх групах практично був однаковим. В раціоні контрольної групи вміст триптофану в 4,1 рази перевищував дослідні групи. В середньому за добу кожною теличкою 2 та 3 дослідних груп спожито 240 і 381 г кормових бобів.

Коефіцієнти використання енергії кормів (корм. од.) в середньому за період першого досліду склали по групах: 1 контрольна – 0,040; друга і третя дослідні – відповідно 0,042 і 0,044, або були вищі на 5,0-10,0%, що узгоджується з інтенсивністю росту молодняка.

Структура середньодобових раціонів піддослідних телиць другого досліду була практично однаковою(% за поживністю): контрольна група–солома озимої пшениці–14,4; соковиті (силос кукурудзяний + сінаж злаково-бобовий)–56,0 та комбікорм–29,6; 2 і 3 дослідні групи відповідно–12,3; 56,1; 29,6 та 12,0; 55,8; 30,1% і меляси–по 2,0-2,1%. Вміст основних поживних речовин в сухій речовині раціонів був, %: сирий протеїн–7,6-8,1; сирий жир–3,0-4,0; сира клітковина–28,3-28,8%. В середньодобових раціонах вміст основних незамінних амінокислот був оптимальним. За вмістом лізину, метіоніну і цистину раціони годівлі дослідних груп телиць були вищими, ніж контрольні відповідно на 10,4-13,0%; 5,2-5,1; 2,6-1,4%. Кожна теличка 2 дослідної групи щоденно споживала по 120 г зерна ріпаку і кормових бобів, а 3 дослідної групи–відповідно 180 і 57 г, з вмістом відповідно ерукової кислоти 5,32-7,51 г та глюкозинолатів 2,38-3,35 г. На корм.од. припадало перетравного протеїну К 1- 103 г, Д-2 - 101, Д-3 - 102 г. Коефіцієнти використання енергії кормів піддослідними телицями в розрізі груп в середньому за період другого досліду склали: контрольна–0,066, 2 та 3 дослідні групи відповідно–0,068 і 0,071 або були вищими, ніж в контролі на 3,0 і 7,6%.[16].