1.3. Шляхи розробки повноцінної годівлі ремонтних телиць.

Неповноцінна годівля ремонтного молодняка, що знижує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності, сприятливі природно - кліматичні умови для вирощування високих врожаїв зерна озимого ріпаку і кормових бобів у зоні західного Лісостепу України, дороговизна завізних білкових кормів та виробнича необхідність сьогодення спонукали до постановки на вивчення важливої у народногосподарському плані даної актуальної проблеми.

На сьогодні ремонтні телички в умовах регіону до 6-місячного віку в основному забезпечені повноцінною годівлею за розробленими схемами з отриманням відповідної кількості молочних кормів та стартерних комбікормів, що дозволяє забезпечити стандартні вимоги за живою масою в 6-місячному віці.

У віковий період з 6 до 12-місячного віку, з переходом ремонтного молодняка на об’ємисті і кислі корми та зернові злакові концентрати, які дефіцитні за повноцінним білком і жирами, а завізні високобілкові шроти, місцеве трав’яне борошно і меляса в даний час дорогі і малодоступні господарствам регіону, інтенсивність росту ремонтних теличок значно знижується внаслідок чого вони відстають у 12 - місячному віці та парувальний період від стандартів за живою масою на 15-20%, що негативно впливає і на молочну продуктивність первісток.

А тому, актуальність роботи і полягає у вирішенні проблеми організації повноцінної годівлі ремонтних теличок старше 6-місячного віку використанням високоякісного білка і жиру за рахунок місцевих екологічно-чистих бобово-ріпакових концентратів у складі комбікормів.[16,2,6].

2. Ріст і розвиток молодняку, за умов повноцінної годівлі. Численними дослідженнями доведено, що молодняк володіє здатністю компенсувати незначне затримання росту в старшому віці при поліпшенні умов годівлі й утримання. Міра компенсації в розвитку тварини і тривалість періоду, впродовж якого вона може бути досягнута, залежать від віку тварини і від того, наскільки сильно було порушено оптимальний розвиток організму. Якщо рівень годівлі був дуже низький і тривав досить довго, то надалі, навіть при досить добрих умовах годівлі й утримання, компенсація не відбувається, і доросла тварина має риси недорозвиненої і низьку продуктивність.

На ріст і розвиток молодняку великої рогатої худоби, поряд з рівнем, великий вплив має тип годівлі, який характеризується співвідношенням окремих видів кормів у раціоні. Якщо теличок привчають до поїдання рослинних кормів із раннього віку, це сприяє швидшому розвитку в них органів травлення і здатності краще перетравлювати і використовувати великі даванки грубих і соковитих кормів у дорослому віці. За умов інтенсифікації молочного скотарства перевагу має тип годівлі з максимальним використанням соковитих кормів, оскільки їхнє вирощування дає можливість одержувати більше одиниць енергії з кожного гектара посівних площ. Вирощування ремонтних телиць при висококонцентрованому типі годівлі фізіологічно недоцільне й економічно неефективне.

Необхідно зауважити, що вирощений за певного типу годівлі молодняк при переведенні в дорослому віці на інший тип здатний адаптуватися до нових кормових умов. Важливе значення у формуванні молочної продуктивності мають і умови утримання молодняку, які мають відповідати вимогам Директив 91/629/ЕЕС; 97/2/ЕС та 97/182/ЕС. Температура, освітленість приміщення, вологість повітря та його газовий склад, а також постійний активний моціон безпосередньо впливають на розвиток і функцію органів, залоз внутрішньої секреції і тканин, значно зумовлюють інтенсивність і напрям обміну речовин, а отже, мають значний вплив на формування продуктивності великої рогатої худоби. Значний вплив на розвиток молодняку має світло, особливо ультрафіолетові промені із довжиною хвилі 280-320 мкм. Під дією таких променів у шкірі тварин утворюються біологічно активні речовини і вітамін D, які прискорюють процеси окислення, сприяють збільшенню вмісту в крові гемоглобіну і еритроцитів, нормалізують мінеральний обмін, прискорюють циркуляцію крові та лімфи і значно підвищують імунологічну реактивність організму. Недостатнє ультрафіолетове опромінення тварин викликає D-авітаміноз, а запровадження додаткового, але в межах норми, ультрафіолетового опромінення молодняку позитивно впливає на їхній фізіологічний стан і продуктивність.

Важливу роль у розвитку молодняку і формуванні продуктивності дорослої худоби відіграє активний моціон, починаючи з раннього віку. Він значно підвищує апетит тварин і сприяє кращому розвитку всіх органів і тканин. Так, за даними досліджень, у телят, які мали щоденний активний моціон до 6-місячного віку, середньодобові прирости були на 8-15% більші, а надій молока за першу лактацію від первісток, вирощених при постійному активному моціоні, на 15-20% вищим, ніж у контрольних тварин.

Також добре стимулює розвиток вим'я і сприяє наступному підвищенню надоїв проведення масажу молочної залози. Так, у телиць, яким робили масаж вим'я впродовж 6-8-го міс. тільності, питома вага залозистої тканини в 20-24-місячному віці була на 25-35% більша, ніж у контрольних телиць. При цьому і продуктивність їхня була на 11-27% вищою.[15].