ВСТУП

Організовуючи годівлю ремонтних телиць в цей період, велику увагу необхідно звертати на загальний баланс у раціоні основних і кислотних елементів. Доведено, що в раціонах жуйних повинен бути надлишок 36основних елементів. Порушення цього балансу призводить до пригнічення росту і розвитку та нераціонального витрачання кормів. Тому, при розробці раціонів для ремонтних телиць і нетелей, балансуванню за основними і кислотними елементами необхідно надавати такої ж уваги, як і балансуванню за основними поживними і мінеральними речовинами.

Важливого значення при вирощуванні ремонтних телиць необхідно надавати режимові годівлі, оскільки доведено, що у жуйних процеси споживання корму і його пережовування тісно пов’язані. Бажано, щоб жуйка у всіх тварин відбувалася в один і той же час, тому що коли одні тварини їдять, а інші відпочивають і жують жуйку, спостерігаються особливо великі порушення режиму їх відпочинку. Все це призводить до функціональних змін у життєдіяльності організму і різкого зниження продуктивності. Особливу увагу годівлі необхідно приділяти у перехідні періоди — навесні та восени. Різкі переходи від зимових раціонів до літніх і навпаки досить часто призводять до зривів травлення, які, як правило, супроводжуються зниженням продуктивності.

Годівля, утримання і підготовка до отелення нетелей. Після запліднення у кожної телиці розпочинається якісно новий етап розвитку: ріст нетелі продовжується, а в її організмі розвивається плід. Годівля нетелей першої половини тільності повинна бути помірною, але достатньою за рівнем і збалансованою за всіма поживними речовинами. Особливо не рекомендується в цей період згодовувати тваринам велику кількість концентрованих кормів. Середньодобові прирости повинні становити не більше 500-600 г.

Важливе значення у формуванні молочної продуктивності мають умови утримання молодняку. Температура, освітленість приміщення, вологість повітря та його газовий склад, а також постійний активний моціон безпосередньо впливають на розвиток і функцію органів, залоз внутрішньої секреції і тканин, значно зумовлюють інтенсивність і напрям обміну речовин, а отже, мають значний вплив на формування продуктивності великої рогатої худоби.

1.Огляд літератури

1.1.Теоретичні основи спрямованого вирощування ремонтного молодняку.

Система вирощування молодняку великої рогатої худоби повинна враховувати біологічні особливості росту і розвитку тварин, здатність формування в них високої продуктивності і міцної конституції, бути економічно вигідною. Молодий організм має здатність відкладати в органах і тканинах білкові речовини, що беруть активну участь в обміні. З віком ця здатність знижується, і прирости збільшуються в значній мірі за рахунок відкладення жирів. Зростання молодняку залежить від умов годівлі, утримання і від клімату. При помітною недостатності цих умов настає затримка росту в основному тих чи інших частин тіла тварини. При цьому затримується ріст в основному тих тканин і органів, які в даний період володіли найвищою інтенсивністю росту. Навпаки, тканини і органи, що ростуть менш інтенсивно при недостатності умов життя, затримуються в рості відносно менше.[1,3].

При порушенні співвідношення у зростанні окремих частин тіла настає явище недорозвинення тварини як цілого організму. Залежно від того, в який період відбулася затримка росту, розрізняють дві основні форми недорозвинення: 1) ембріоналізм, що виникає в результаті затримки росту тварини в ембріональному розвитку, і 2) інфантилізм, який є наслідком затримки росту тварини після народження. [2].

Ембріоналізм у великої рогатої худоби спостерігається: 1) при мізерному загальному годівлі тільних корів, 2) хронічному недоліку протеїну і його біологічної неповноцінності, 3) дефіциті мінерального і вітамінного харчування тільних корів, 4) захворюваннях, що порушують обмін речовин у тільних корів, 5) при виношуванні корів двійнят-трієнь, 6) при сильній недорозвиненості і сильному ожиріння корів та інше. При ембріоналізмі найбільш часто спостерігаються затримки росту периферичного скелета. Тому ембріони характеризуються низьконогістю, щодо товстими суглобами і тонкими діафіза трубчастих кісток, відносної нізкозадостью, непропорційно тонкою шиєю, важкою головою. У статурі вони зберігають риси будови плоду кінця III і початку IV чверті ембріонального розвитку. Опції розмноження в них, як правило, розвинені нормально.[16,4,7].

Інфантилізм виникає найчастіше внаслідок мізерного годування або хвороби молодняку в перший рік життя постнатального періоду. Інфантильні тварини в дорослому стані мають в статурі багато рис молодняку: вони високоногих, високозадість, вузькотелий, тулуб у них укорочено. У великої рогатої худоби інфантилізм, як правило, не пов'язаний із затримками в розвитку органів розмноження, і статева діяльність залишається нормальною. Явище поєднання постнатального недорозвинення з нормальною статевою функцією носить назву неотенії. Неотенія виникла у великої рогатої худоби в процесі філогенезу як важливе адаптаційне властивість, спрямоване на збереження виду в умовах хронічного недогодованих молодняку в постембріональному періоді життя. Неотон молодняку проявляється в поєднанні з частковою затримкою росту плодів в утробі недорозвинених матерів.[10,8,1].

У господарствах з хронічним мізерним харчуванням молодняку і тільних корів, формується в основному неотенічний тип дрібного, пізньостиглої та малопродуктивної худоби. Поряд з явищем недорозвинення, внаслідок затримки росту при недостатньому годуванні в практиці скотарства зустрічаються і явища диспропорції у розвитку через загальне перегодовування і недостатнього моціону, а часто і біологічно неповноцінного годівлі. При цьому найбільшою мірою стимулюється ріст тканин і органів з високою природною інтенсивністю росту (наприклад жирова тканина), а зростання тканин і органів з невисокою природною енергією росту при цьому не тільки не стимулюється, а й іноді пригнічується. Найчастіше диспропорції в розвитку великої рогатої худоби пов'язані з ембріональної перерослосіт плодів, з перерослості молодняку в перший рік життя і з ожирінням молодняку на другому році життя. Недорозвинення і диспропорції в розвитку через перегодовування ведуть до зниження молочної продуктивності. Слід також зазначити, що неотенічние тварини мають гарну або нормальну плодючість, але мають невисокі м'ясні якості, а переросло мають хорошу м'ясну продуктивність, але мало плідні, а нерідко і зовсім безплідні.[17,18,9].

Тому правильно визначена інтенсивність росту молодняку в різні періоди зростання має важливе значення для вирощування високопродуктивних тварин. Інтенсивність росту молодняку впливає на тривалість життя, а це означає і ефективність ис-користування тварини. Ступінь компенсації залежить від віку тварин, тривалості та ступеня затримки росту і тих умов, в які тварини ставляться для компенсації. Чим сильніше ступінь і тривалішою затримка у рості, тим більш виражено недорозвинення організму і тим менше ступінь компенсації зростання. Компенсація затримки росту тим вище, чим більш рясно і біологічно повноцінно годування в період виправлення недорозвинення.[13,11,5].

Переросла і диспропорції в розвитку великої рогатої худоби в багатьох випадках так само можуть бути виправлені, хоча б частково, шляхом помірного повноцінної годівлі та нормального утримання із застосуванням активного моціону при напруженому рівні роботи всіх систем і в першу чергу - травної системи і обмінних реакцій організму. У кожному господарстві необхідно складати план розвитку і план годівлі молодняку виходячи з біологічних особливостей тварин бажаного типу і способів ведення скотарства, тобто слід розробити систему вирощування молодняку, включаючи весь комплекс заходів: отримання здорових, добре розвинених, з міцною конституцією тварин, що володіють здатністю до високої продуктивності; раціональна організація годівлі тварин, утримання та їх підготовка до виробництва продукції в конкретних технологічних умовах.

Основний шлях реалізації цих вимог - спрямоване вирощування тварин, в процесі якого отримують тварин бажаного типу, здатного виробляти багато дешевої і високоякісної продукції певного виду. Таким чином, під спрямованим вирощуванням молодняка великої рогатої худоби розуміється раціональна система годівлі, утримання та використання, яка сприяє максимальному прояву та розвитку у них бажаних ознак і властивостей з урахуванням призначення та експлуатації в певних природно-кліматичних умовах. Направлене вирощування молодняка є найважливішим фактором вдосконалення існуючих і створення нових порід і стад худоби. Особливо велике значення має спрямоване вирощування молодняка в молочному скотарстві при перекладі галузі на промислову основу. У зоні західного регіону України основну долю концкормів раціону годівлі тварин складають зернові злаки серед яких переважають пшениця та ячмінь, внаслідок чого в кормовому балансі має місце нестача білка до 25-30%, жирів до 40%, окремих мікроелементів, незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот. Все це стримує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності худоби. На сьогодні значна частка зернових кормів виробляється і використовується в господарствах без послуг комбікормових заводів, що знижує повноцінність комбікормів та зерносумішей при  відсутності балансуючих кормових добавок, а завізні шроти та місцеве трав’яне борошно - дорогі і енергоємні. Для вирішення білкової проблеми у світі все більше уваги приділяється прискоренню темпів виробництва олійних культур родини хрестоцвітих і, зокрема, ріпаку, корми з якого можна віднести до високоенергетичних кормових засобів. Їх протеїн і жир мають високу біологічну цінність завдяки підвищеному вмісту незамінних, особливо сірковмісних амінокислот та високомолекулярних жирних кислот і, зокрема, лінолевої. У зв’язку з цим посилюється увага до вивчення питання застосування зерна ріпаку та продуктів його переробки.  В умовах західного регіону України є можливість вирішити цю проблему за рахунок використання в комбікормах білково-жирових добавок з місцевих високобілкових і жиромістких компонентів рослинного походження: зерна озимого ріпаку безерукових низькоглюкозинолатних сортів, кормових бобів і гороху. Неповноцінна годівля ремонтного молодняка, що знижує  реалізацію генетичного потенціалу продуктивності, сприятливі природно - кліматичні умови для вирощування високих врожаїв зерна озимого ріпаку і кормових бобів у зоні західного Лісостепу України, дороговизна завізних білкових кормів та виробнича необхідність сьогодення спонукали до постановки на вивчення важливої у народногосподарському плані даної актуальної проблеми.

На сьогодні ремонтні телички в умовах регіону до 6-місячного віку в основному забезпечені повноцінною годівлею за розробленими схемами з отриманням відповідної кількості молочних кормів та стартерних комбікормів, що дозволяє забезпечити стандартні вимоги за живою масою в 6-місячному віці.

Один з творців Караваєвської стада С.І. Штейман стверджував, що високопродуктивна корова при своєчасному запуску, хорошому годуванні в сухостійний період і при нормальному готелі дає здорового теляти, від якого можна в дорослому стані отримати рекордну продуктивність. Завдання скотаря полягає в тому, щоб підготувати теляти до напруженої роботи, властивої організму рекордистів, розвинути травний апарат і серцеву діяльність, виробити стійкість до шкідливого впливу зовнішнього середовища. С. І. Штейманом запропонований холодний метод вирощування телят, суть якого полягає в тому, що телята в молочний період вирощування в неопалюваних приміщеннях і при хороших умовах годівлі, утримання та догляду виростають міцними, здоровими і високопродуктивними тваринами, резистентними до екстремальних умов середовища.

Отже, є різні вимоги до вирощування тварин різного напрямку продуктивності. При процесі спрямованого вирощування худоби молочного типу необхідно формувати у тварин здатність переробляти велику кількість кормів (особливо грубих і соковитих) в молоко при зниженій здатності до м'ясної//продуктивності [7].