11.3. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Ефективність заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних і грошо­вих витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.

Якісні показники відображують ступінь поліпшення методо­логії, організації, техніки обліку й економічного аналізу, еконо­мічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших за­ходів. Під час оцінки проведення певного заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

• зменшення трудомісткості роботи (у зв'язку з упровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);

• зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;

• середньорічний контингент, що навчається;

• питома вага працівників механізованої праці в апараті;

• частка механізованої праці в загальних трудових затратах.

Зменшення трудомісткості (зниження трудових затрат) завдя­ки тому чи іншому заходу визначають розрахунком коефіцієнта ефективності зниження трудових затрат:

К_З.Т.З.=Т_о/Т_і,

де Т_о, Т_і — відповідно трудові затрати до і після проведення за­ходів.

Слід зазначити, що коефіцієнт ефективності зниження трудо­вих затрат характеризує лише зниження затрат завдяки прове­денню заходів, чого для загальної оцінки економічної ефективнос­ті не досить.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт. Коефіцієнт зниження вартості витрат відображає в сукупності витрати живої та уречевленої праці й обчислюється за формулою:

К_З.В.В.=С_о/С_і,

де С_о, С_і — відповідно вартість живої та уречевленої праці в дію­чих та запропонованих умовах.

Ці розрахунки дають змогу визначити абсолютну Е_а = С_о – С_і і відносну економію витрат.

Питому вагу працівників автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості облікових працівників. Частку автоматизова­ної праці в загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт розраховують як співвідношення суми добут­ку кількості працівників, зайнятих автоматизованою працею, і коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Рівень автоматизації облікового процесу Р_а визначають за фор­мулою:

де О_роб — обсяг облікових робіт; З_ч — затрати часу на виконання облікових робіт; О_орм — обсяг робіт, виконаних обліковим пра­цівником на робочому місці з використанням засобів обчислюваль­ної техніки; О_о.р.р — обсяг робіт, виконаних обліковим працівни­ком ручним способом.

Рівень механізації трудового процесу Р_мтп облікового праців­ника визначають за формулою:

Ефективність автоматизації обліку можна визначити не тільки в цілому, а й за окремими етапами, а також за операціями обліко­вого процесу.

Слід зазначити, що більшість заходів щодо організації обліко­вого й аналітичного процесів не підлягають прямому розрахунку на ефективність у гривнях. Разом з тим ці заходи впливають на підвищення ефективності виробництва через інші функції управ­ління — контроль, регулювання, стимулювання.

75