6.6. Аналітичний облік необоротних активів у позабалансовому обліку

Організація аналітичного обліку має важливе значення також для здійснення контролю за об'єктами, які відображаються на позабалансових рахунках.

Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху засобів та їх джерел, які не належать даному підприємству (не впливають на його майновий стан), однак знаходяться певний час у його розпорядженні або користуванні, а тому вимагають відповідного контролю. Характерним для цих рахунків є те, що вони не кореспондують з балансовими рахунками.

Організовуючи позабалансовий облік, необхідно забезпечити:

■ своєчасне документування операцій з руху відповідних активів;

■ контроль за відображенням об'єктів позабалансового обліку в облікових регістрах;

■ надання повної і достовірної інформації щодо об'єктів позабалансового обліку для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Організація аналітичного обліку необоротних матеріальних активів на підприємстві ведеться в наступних розрізах (табл. 6.5).

Таблиця 6.5.

Організація аналітичного обліку на позабалансових рахунках

	Аналітичний облік
01 "Орендовані необоротні активи"	За видами активів, а також у розрізі окремих орендодавців
021 "Устаткування, прийняте для монтажу"	За замовниками, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування, місцями знаходження та власниками
09 "Амортизаційні відрахування"	За напрямами використання амортизаційних відрахувань: будівництво об'єктів, придбання (виготовлення) основних засобів та ін.

Тема 7: Організація обліку та аналізу оборотних активів План лекції

7.1. Організація обліку грошових коштів у касі

7.2. Організація обліку грошових коштів у банку

7.3. Особливості організації обліку цінних паперів

7.4. Організація обліку вексельних операцій

7.5. Аналітичний облік запасів

7.6. Аналітичний облік дебіторської заборгованості

7.7. Аналітичний облік оборотних активів у позабалансовому обліку

7.1. Організація обліку грошових коштів у касі

Об'єктом організації обліку є грошові кошти підприємства, які перебувають у касі (або в касах, якщо їх кілька), в національ­ній та іноземній валюті.

Одиницею організації є окрема каса.

Основу організації обліку грошових коштів у касі визначає за­гальна схема процесу, наведена на рис. 9.3.

Рис. 9.3. Загальна схема облікового процесу касових операцій

Для організації первинного обліку грошових коштів (грошей) у касі доцільно поділити процес на три складові частини: надхо­дження, видача, наявність.

Щодо кожного з наведених напрямів організація обліку здійс­нюється відокремлено.

Для визначення облікових номенклатур первинного обліку з надходження грошей складають таблицю, в якій визначають основні дані, котрі потрібно відобразити в носії— касовому прибутковому ордері.

Для визначення облікових номенклатур первинного обліку з вибуття грошей складають також аналітичну таблицю. Ці дані будуть надалі використані для складання касового ви­даткового ордера.

У зв'язку з тим, що законодавчо визначені два носія первин­ного обліку касових операцій — касовий прибутковий та касовий видатковий ордери — організація зводиться до простого вклю­чення їх до списку первинних документів.

Облікові номенклатури поточного обліку відображаються в системі облікових реєстрів аналітичного та синтетичного обліку й різних розрахункових та підсумкових формах (таблицях). В осно­ву розроблення складу облікових номенклатур поточного обліку потрібно покласти систему показників внутрішньої і зовнішньої звітності, план рахунків, класифікацію об'єктів, які визначено нормативними актами та методичними рекомендаціями і вимо­гами управління об'єктом.

Носіями поточного обліку грошових кошів є:

для аналітичного обліку — касова книга;

для синтетичного обліку — накопичувальні відомості для зведення відповідних даних, які формуються для визначення та складання різних форм звітності: фінансової (Баланс (ф. 1), Звіт про рух грошових коштів (ф. 3)) та внутрішньої — за по­требами.

Об'єктами організації поточного обліку є рух носіїв первин­ного обліку (первинних документів). Робота виконується шляхом складання (а практично продовження графіку (документограми)) первинного документа з операцій поточного обліку.

Облікові номенклатури узагальнюючого (підсумкового) обліку — це показники, що характеризують стан і зміни стану господарсь­ких фактів, у даному разі — грошових коштів. Формування пока­зників залежить від фінансової звітності та інформації, яка потріб­на для внутрішньогосподарських управлінських потреб, для ке­рування підприємством та його підрозділами.

На організацію номенклатур узагальнюючого обліку значний вплив мають показники балансу періоду, форми звітності, особ­ливу увагу потрібно приділити формуванню підсумкових даних для складання приміток до фінансової звітності.

Основним носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду. Він має загальноприйняту форму. Його дані визначаються окладом аналітичних і синтетич­них рахунків.

Іншими носіями узагальнюючого обліку є різні накопичуваль­ні відомості, таблиці розрахункового характеру, в яких форму­ються підсумкові дані для потреб управління. Формування цих таблиць залежить від характеру, виду, типу, форми організації діяльності підприємства тощо.

Щодо кожного первинного документа організацією мають бу­ти охоплені всі операції: від першого запису до здачі в архів. На кожний документ складається графік руху.

Після складання графіків щодо кожного первинного докумен­та складається зведений графік документів грошових коштів по підприємству в цілому.