
- •Тема 1: основи організації бухгалтерського обліку. План лекції
- •1.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз у системі управління господарством
- •1.2. Зміст і передумови організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
- •1.3. Принципи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
- •1.4. Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
- •1.5. Стандартизація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
- •Тема 2: Нормативно-правова основа забезпечення бухгалтерського обліку.
- •Тема 3: організація облікового процесу.
- •3.1. Загальна побудова облікового процесу
- •3.2. Визначення об'єктів організації облікового процесу.
- •3.3. Організація облікових номенклатур
- •Перелік облікових номенклатур поточного обліку основних засобів
- •3.4. Носії облікової інформації
- •3.5. Організація технології облікового процесу
- •3.6. Стадії документообігу
- •Тема 4: Організація обліку власного Капіталу План лекции
- •4.1. Базові засади організації обліку власного капіталу
- •4.2. Організація облікового процесу
- •4.3. Організація руху носіїв первинного обліку на етапі поточного обліку
- •Тема 5. Організація обліку зобов'язань План лекції
- •5.1. Визначення, оцінка та класифікація зобов'язань.
- •5.2. Організація документування операцій з обліку зобов'язань
- •5.3. Облік довгострокових зобов’язань.
- •5.4. Облік поточних зобов’язань.
- •5.5. Облік забезпечень.
- •Тема 6: Організація бухгалтерського обліку довгострокових активів. План лекції
- •6.1. Поняття і склад активів
- •6.2. Об'єкти облікової політики активів
- •6.3. Організація документування операцій з необоротними активами
- •Первинні документи з обліку основних засобів
- •6.4. Організація аналітичного обліку необоротних активів
- •6.5. Аналітичний облік необоротних активів
- •6.6. Аналітичний облік необоротних активів у позабалансовому обліку
- •Тема 7: Організація обліку та аналізу оборотних активів План лекції
- •7.1. Організація обліку грошових коштів у касі
- •7.2. Організація обліку грошових коштів у банку
- •7.3. Особливості організації обліку цінних паперів
- •Організація обліку цінних паперів невласної емісії
- •7.4. Організація обліку вексельних операцій
- •7.5. Аналітичний облік запасів
- •7.6. Аналітичний облік дебіторської заборгованості
- •7.7. Аналітичний облік оборотних активів у позабалансовому обліку
- •Тема 8: Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства План лекції
- •8.1. Організаційні засади бухгалтерського обліку доходів, витрат і фінансових результатів
- •8.1.1. Поняття і класифікація витрат
- •8.1.2.Поняття і класифікація доходів
- •8.1.3.Поняття і порядок визначення фінансових результатів
- •8.1.4. Завдання організації обліку
- •8.2. Організація документування та аналітичного обліку доходів, витрат і фінансових результатів
- •8.2.1. Організація документування
- •8.2.2. Організація аналітичного обліку
- •Тема 9: організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, контролем та аналізом План лекції
- •9.1. Принципи, вимоги та елементи організації праці виконавців бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
- •9.2. Поділ та кооперування праці
- •9.3. Види норм та їхня характеристика
- •9.4. Визначення чисельності облікового, контрольного та аналітичного персоналу
- •9.5. Самоорганізація роботи працівників обліку, контролю та аналізу
- •9.6. Особливості організації роботи керівника служби обліку, контролю та аналізу
- •Тема 10: організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю та аналізу План лекції
- •10.1. Організація інформаційного забезпечення обліку, контролю та аналізу
- •10.2. Організація технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу
- •10.3. Ергономічне забезпечення обліку, контролю та аналізу
- •Тема 11: планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку. План лекції
- •11.1. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
- •11.2. Види планів розвитку обліку, контролю та аналізу і їхній зміст
- •11.3. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
Тема 4: Організація обліку власного Капіталу План лекции
4.1. Базові засади організації обліку власного капіталу
4.2. Організація облікового процесу
4.3. Організація руху носіїв первинного обліку на етапі поточного обліку
4.1. Базові засади організації обліку власного капіталу
Власний капітал як об'єкт обліку — це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками — фізичними або юридичними особами чи залишені ними на підприємстві з уже оподаткованого прибутку.
Одиницею обліку власного капіталу є сума грошей, внесена засновником за законодавчо визначеним компонентом.
Відповідно до законодавчого визначення, власний капітал формується з таких компонентів:
статутного (реєстрованого) капіталу;
пайового капіталу,
різних видів не реєстрованого капіталу;
додаткового сплаченого капіталу;
додаткового несплаченого капіталу;
резервного (страхового) капіталу;
нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років;
неоплаченого капіталу;
вилученого капіталу.
Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що підприємство одержало у своє розпорядження від інших підприємств без повернення.
Показник «власний капітал» — один з найістотніших і найважливіших для підприємства, оскільки відбиває такі характеристики:
забезпеченість коштами для функціонування підприємства;
кредитоспроможність підприємства;
його платоспроможність.
Наведене вимагає особливої уваги під час організації обліку і, перш за все, відбору номенклатур.
У процесі організації обліку, передусім, потрібно врахувати, що при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття:
вклади засновників;
додаткові внески засновників.
Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, слід спочатку з'ясувати складові елементи власного капіталу.
Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини:
1) реєстрований; 2) нереєстрований.
Перший — це статутний або пайовий капітал. Другий — додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Усі складові є власністю засновників (учасників). Але вклади виконують набагато більше функцій і мають значно глибший зміст, аніж просте внесення додаткових коштів (майна), зокрема й таких, що залишилися в складі власного капіталу як нерозподілений прибуток.
Вклад — це частка засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції:
а) інвестування діяльності підприємства (це першочергове джерело формування його майна);
б) регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо). Це особливо важливо в разі виходу учасника (засновника) з підприємства чи коли йдеться про правонаступництво тощо;
в) управління підприємством (адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до неї).
Додатковий внесок — це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства — резервному, страховому чи іншому вигляді — та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески робляться або до резервного (страхового) капіталу, або до нерозподіленого прибутку (лишається неспожитою частка прибутку поточного року), тобто вклад (внесок) виконує лише першу функцію — інвестування.
Додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.
Важливим об'єктом організації облікового процесу є процес формування статутного (пайового) капіталу за рахунок вкладів засновників — обов'язковий елемент установчих документів підприємства. Сума статутного (пайового) капіталу підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарчих одиниць. Зміни збільшення чи зменшення також обов'язково мають реєструватися. Сума статутного (пайового) капіталу в балансі підприємства не може бути відмінною від тієї, що зафіксована в державному реєстрі. Тому не вкладені кошти засновників (учасників) відбиваються в пасиві балансу окремо.
Вартісна оцінка вкладу визначає частку засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі, тоді як додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили застереження, на її розмір не впливають.
Ця властивість додаткових внесків набуває особливого значення, наприклад у разі банкрутства. Учасники товариства відповідають лише в межах своїх вкладів (часток). При цьому додаткові внески учасників до інших видів власності до уваги не беруться.
Згідно з законодавством внесення вкладу обов'язкове для засновника (учасника). Воно неодмінно спричинює зміну статутного (пайового) капіталу, його перереєстрацію. А ось додаткові внески є добровільними. Відповідне рішення приймається більшістю голосів засновників (учасників).
При цьому важливо, що робиться — вклади до статутного (пайового) капіталу чи додаткові внески просто до власності (капіталу). Для побудови бухгалтерського обліку власності це має першорядне значення.
Вилучені з ринку акції зменшують участь акціонерного товариства на ринку і відповідно відбиваються в пасиві балансу.