
- •Тема 6 Капитал
- •Тема 7 Ринок
- •Тема 8. Підприємництво і підприємства. Підприємство як товаровиробник.
- •Тема 9. Доходи та форми їх отримання.
- •10 Тема конкуренция
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції.
- •Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни.
Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції.
Мілітаризація економіки – це система заходів з нарощування військової могутності держави.
Міжнародна економічна інтеграція – це процес поєднання транснаціональних монополій з політичною і економічною міцністю національних держав і наднаціональних органів регулювання в єдиний інтернаціональний механізм.
Державне регулювання економіки здійснюється за рахунок проведення економічної політики – системи заходів уряду, які здійснюються у сфері управління економікою з метою надання певної спрямованості економічним процесам у відповідності з поставленими цілями.
Прямі методи державного регулювання пов’язані з використанням адміністративних важелів впливу на економіку і реалізуються у здійсненні органами державної влади прямого примусу економічних суб’єктів до виконання певних дій. Це знаходить свій прояв у прийнятті правових актів, які
Методами державного регулювання економіки називають способи, якими держава впливає на об’єкт регулювання. Зазвичай їх класифікують у
Непрямі методи базуються на економічних засобах впливу. Вони не безпосередньо, а опосередковано через економічні інтереси здійснюють вплив на діяльність економічних суб’єктів.
Адміністративні методи базуються на державній владі, на авторитеті уряду і не пов’язані з засобами фінансового стимулювання, створенням умов матеріальної і моральної зацікавленості у певному виді діяльності. Ці методи
Економічні методи відображають способи впливу держави на перебіг економічних процесів за рахунок створення певних умов, в яких економічна діяльність суб’єктів господарювання стає більш або менш доцільною з точки зору реалізації приватних інтересів. Для реалізації таких методів
Ідеологічні методи ґрунтуються не на фінансових стимулах і адміністративних санкціях, а на авторитеті уряду, його легітимності
Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
Міжнародний поділ праці — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці, в основі якої лежить спеціалізація виробництва різних країн на окремих видах продукції, якими ці країни обмінюються.
Міжнародний поділ праці в межах індустріального технологічного способу виробництва проходив у два етапи.
Розвиток міжгалузевої спеціалізації, виражений головним чином у відокремленні конкретних видів праці.
Розвиток внутрішньогалузевої спеціалізації:
предметної
подетальної і технологічної
Формами сучасної міжнародної кооперації є:
субпоставки;
спільне виробництво;
спільні підприємства.
Інтернаціоналізація виробництва—це процес установлення та поглиблення стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, діючого у світовому масштабі.
Світове господарство — це сукупність, єдина система національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом і кооперуванням праці, які перебувають у певних економічних взаємовідносинах.
Фритредерство — відкритий тип політики, що заохочує або не перешкоджає вивіз і ввіз товарів.
Протекціонізм застосовується тоді, коли виникає необхідність захисту внутрішнього ринку від конкуренції дешевих імпортних товарів. Серед основних форм протекціонізму можна виділити:
високі митні збори на імпортні товари;
кількісні обмеження;
ліцензування експорту та імпорту;
заохочування експорту товарів наданням субсидій, податкових
пільг;
антидемпінгове регулювання тощо.
Інжиніринг — сфера діяльності по наданню послуг, пов'язаних з проектуванням і будовою різних об'єктів. Обсяг послуг таких фірм сягає від попередніх техніко-економічних досліджень до вводу в дію об'єкта.
Валюта — офіційно визначений грошовий засіб (одиниця) національної економіки чи групи країн.
Конвертованість (оборотність) — режим національної валюти, який характеризується відсутністю обмежень за поточними операціями і ринковим валютним курсом.