
- •Тема 6 Капитал
- •Тема 7 Ринок
- •Тема 8. Підприємництво і підприємства. Підприємство як товаровиробник.
- •Тема 9. Доходи та форми їх отримання.
- •10 Тема конкуренция
- •Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції.
- •Тема 12. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни.
10 Тема конкуренция
Конкуренція – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів.
Функції конкуренції
Конкуренція забезпечує рівноправне положення учасників економічного процесу, оскільки кожен суб’єкт не може досягти панівного положення на ринку і диктувати свої умови іншим.
Конкуренція створює умови для ефективного виконання ціною координуючої функції.
Конкуренція виступає як контрольна система ефективності приватного підприємництва.
Конкуренція створює зацікавленість в удосконаленні економічних ресурсів, їх виробничих комбінації, зниження витрат виробництва та його техніко-технологічного оновлення.
Досконала конкуренція – це такий тип конкурентної боротьби. За якої багаточисленні, незалежно діючі виробники реалізують ідентичну (стандартизовану) продукцію і жоден з них не може здійснювати контроль над ринковою ціною товару.
Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба між виробниками ідентичної продукції за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів.
У результаті цього виду конкуренції формується суспільна вартість товару, яка є основою ринкової ціни.
Міжгалузева конкуренція – це боротьба між виробниками окремих галузей за найбільш вигідні сфери виробництва, що виражається в переміщенні матеріальних і трудових ресурсів із галузей з низькою нормою прибутку в галузі з високою.
Основною формою ведення досконалої конкуренції є відкрита цінова конкурентна боротьба, коли виробники намагаються досягти переваг на ринку шляхом продажу своїх товарів за більш низькими цінами.
Недосконала конкуренція - це такий тип конкурентної боротьби, за якого нечисленні або взагалі одиничні економічні суб’єкти досягають переваг на ринку за рахунок встановлення контролю над ринковою ціною.
Монополія має місце тоді, коли на ринку діє єдиний виробник продукції, яка не має близьких замінників.
Олігополія виникає там, де у виробництві й обміні стандартизованої або диференційованої продукції приймають участь від двох до двадцяти фірм.
Монополістична конкуренція характерна для ринків, на яких діє велика (але менша, ніж в умовах досконалої конкуренції) кількість виробників і споживачів диференційованої продукції за досить незначної можливості для кожного з них встановлювати контроль над ринковою ціною.
Нецінова форма конкуренції здійснюється через:
Підвищення споживчих якостей товару шляхом розробки і виробництва нової продукції.
Стимулювання збуту товарів за рахунок використання реклами, застосування сервісного обслуговування, формування кола постійних клієнтів та запровадження кращих умов продажу товарів.
Нечесна конкуренція
Така конкуренція розгортається за використання наступних засобів:
Дезінформація про власний товар (завищення технічних параметрів, надання товару властивостей, якими від не володіє у дійсності тощо).
Незаконне використання чужих торгових марок.
Компроментація товарів конкурентів.
Здійснення тиску на постачальників.
Промисловий шпіонаж.
Демпінг.
Концентрація капіталу – це спосіб укрупнення капіталу підприємства за рахунок капіталізації додаткової вартості. Централізація капіталу – це спосіб збільшення капіталу за рахунок поглинання або об’єднання у межах одного підприємства капіталів, які раніше функціонували як самостійні.
Картель – це об’єднання ряду підприємств однієї галузі виробництва, за якого його учасники зберігають свою власність на засоби і продукт виробництва. Об’єктом домовленості стають частка випуску продукції для кожної фірми-учасниці картелю і ціна її продажу на ринку.
Синдикат – це форма монополії, за якої об’єднуються підприємства, що випускають однорідну продукцію, не втрачаючи при цьому свою власність на засоби виробництва. Продукція ж, які виробляє кожна окремо взята фірма, реалізується вже як власність синдикату через створену для цього спеціальну торгівельну організацію.
Трест відрізняється від синдикату тим, що за такого об’єднання вже викає сумісна власність групи підприємців на засоби виробництва і, відповідно, вироблену продукцію. На суму капіталу, який було передано до тресту, власники отримують акції і тим самим право на співучасть в управлінні цим об єднанням і отримання частки його прибутку.
Концерн – це об’єднання ряду формально незалежних підприємств шляхом встановлення над ними фінансового контролю через головну фірму. Вона .є власником контрольного пакету акцій концерну і завдяки цьому фактично володіє ним. Концерни набули широкого розповсюдження у формах,
Конгломерат створюється через об’єднання підприємств різних галузей виробництва, які не мають виробничих або технологічних зв’язків.
До негативних моментів функціонування монополізованих підприємств слід віднести такі наслідки їхньої діяльності, як:
З цих причин у кожній країні світу проводиться конкурентна політика – комплекс заходів держави, спрямований на запобігання знищенню або викривленню конкуренції з боку фірм, що володіють ринковою владою.
Конкуренція – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів. Конкуренція в економіці може бути представлена як процес, що набуває різної типології, видової структури та функціональних форм.