Тема 9. Доходи та форми їх отримання.

Доходи – це будь-які грошові надходження. В сучасних умовах доход визначає рівень добробуту та можливість задоволення потреб людини. В ції темі будуть розглянуті такі питання, як види доходів та джерела їх отримання. Сьогодні більшість доходів людина отримує у грошовій формі. Тому слід розрізняти доходи номінальні та реальні. Дана тема дає уявлення про такі види доходів як заробітна плата, прибуток, рента.

Основними формами факторних доходів виступають:

• заробітна плата;

• відсоток;

• рента;

• прибуток.

Номінальний дохід - це сукупність усіх доходів, одержуваних домашніми господарствами в грошовій формі. Він формується в основному з трудових доходів, доходів від капіталу і трансфертних платежів,

Наявний грошовий дохід утворюється як різниця номінального доходу, прямих податків та обов'язкових платежів. Наявний доход використовується у двох основних напрямах: щодо збереження та споживання.

Реальний наявний доход - це частина наявного доходу, що йде на споживання і відображає кількість товарів і послуг, яку можна придбати на нього з урахуванням величини інфляції.

Функції заробітної плати.

1. Стимулююча – передбачає формування у працівників високоефективних стимулів до праці через механізм впровадження прогресивних форм і систем заробітної плати, які спонукають до економії робочого часу, зростання продуктивності праці, економії сировини, електроенергії, до раціонального використання техніки.

2. Розподільча функція заробітної плати полягає у тому, що шляхом її підвищення або зниження забезпечується приплив робочої сили у певні галузі, райони народного господарства і відплив з інших, у встановленні оптимальних критеріїв співвідношення оплати праці між сферами, секторами та галузями, всередині окремих галузей.

Заробітна плата поділяється на номінальну та реальну.

3. Соціальна функція заробітної плати має сприяти утвердженню соціальної справедливості залежно від ефективності праці. Всі функції заробітної плати повинні оптимально узгоджуватись.

1. Прибуток - винагорода власника підприємства за надані ним фактори виробництва, тобто прибуток - це доход від факторів виробництва.

2. Прибуток - це винагорода за ризиковану підприємницьку діяльність і технічні удосконалення.

3. Прибуток - це монопольний доход, породжений монопольним становищем товаровиробника.

4. Прибуток - це винагорода за ризик, невизначеність. Рівень прибутку на капітал тим вищий, чим більший ризик його застосування.

Торговий прибуток — це дохід, який одержують підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Його можна розглядати двояко:

1) як різницю між загальним виторгом від продажу товарів і бухгалтерськими витратами обігу. У цьому разі торгове підприємство одержує бухгалтерський прибуток;

2) як різницю між загальним виторгом і економічними витратами обігу. При цьому торговельне підприємство може одержати економічний (чистий) прибуток і такі складові доходу підприємства, як нормальний підприємницький прибуток, умовний процент на власний капітал, умовну ренту від власної земельної ділянки та умовну заробітну плату торгового підприємця.

Позичковий капітал - це грошовий капітал, який передається підприємцем- власником підприємцю-позичальнику в тимчасове користування за відповідну плату з метою отримання прибутку.

Економісти досить активно аналізують питання про джерела тимчасово вільних грошей, які можуть бути використані як позичковий капітал. Найважливішими з них вважають такі:

1) амортизаційні відрахування. Увесь час, поки амортизація накопичується для заміни засобів праці, які ще функціонують, грошові кошти є вільними і можуть бути перетворені на позичковий капітал;

2) частина оборотного капіталу, який вивільнюється в результаті не збігання часу продажу виготовленої продукції і купівлі сировини, пального, матеріалів, необхідних для забезпечення безперервності виробничого процесу;

3) тимчасово вільний капітал у проміжках між надходженням грошових коштів після реалізації товарів і виплатою заробітної плати;

4) кошти фонду розвитку виробництва, які є частиною прибутків підприємства і накопичується до певного розміру, перед тим як бути використаними для розширеного відтворення;

5) грошові доходи і заощадження населення;

6) грошові нагромадження держави тощо.