Відповіді на екзаменаційні питання з тваринництва.

1. Технологія заготівлі силосу. Хімічний склад, поживність, використання в годівлі тварин.

Силосування - це біохімічний метод консервування кормів. Великий внесок у теорію силосування зробив О.О. Зубилін, який розробив вчення про цукровий мінімум, що дає змогу визначити здатність кормів до силосування. У кормах, які силосують, відбуваються зміни в синтезі органічних кислот, що утворюються в результаті життєдіяльності бактерій з цукру і є концентратом. Поява в кормах мелясної кислоти призводить до псування корму. Цукровий мінімум в кожних рослин різний. У рослин яких він нижчий за фактичний вміст цукру, силосуються добре, а в яких наближається до цукрового мінімуму – погано. Фактори що впливають на силосування: доступ повітря, вологість силосної маси, подрібнення рослин, температура маси. Якість силосу залежить від правильної організації процесу силосування. Ширина траншеї яку викопують для заготівлі силосу становить 3 м, а глибина 3-4 м. Заповнену яму закривають (поліетиленовою плівкою найкраще) , щоб запобігти виходу вуглекислого газу і проникнення повітря. Силос готовий для споживання тваринами через 15-20 днів після закладання. Приблизно 1 кг силосу містить 0,20 корм.од, 15-20 г. перетравного протеїну, 15-20 мг каротину, 1,2-3,5 г кальцію та 0,6-1,7 фосфору.

2. Характеристика і значення чистопородного розведення.

Чистопородне розведення використовують при розмножені заводських та перевізних порід, що за своїми якостями не поступаються заводським або близькі до них. Цей метод розведення застосовується з метою удосконалити породу, зафіксувати бажані корисні її якості. При такому мето парують тварин однієї породи Біологічна суть полягає в тому, що тривале з покоління в покоління спаровування однорідних чистопородних тварин посилює їх гомозиготність. При чистопородному розведенні користуються двома методами спаровування: неспоріднене і споріднене. Неспоріднене підвищує гетерозиготність організм, отримане потомство більш життєздатне, витривале. Таке розведення за лініями дає змогу комбінувати цінні ознаки і якості тварин двох і більше ліній, підвищує міцність конституції, високу продуктивність, невибагливість до умов. Споріднене використовується у племінних господарствах як ефективний засіб посилення в потомстві властивостей спільного предка і одержання цінного потомства.

3 .Утримання і годівля сухостійних корів. Зоотехнічна і економічна оцінка раціону.

Норма годівлі сухостійної корови залежить від її живої маси та планового надою за лактацію і розрахована на повновікових тварин середньої вгодованості. Молодим коровам до 4-5-річного віку, худим, виснаженим додатково до норми дають 10-20 % усіх поживних речовин. На 100 кг живої маси залежно від планової продуктивності потрібно на добу від 2,1 до 2,4 кг сухих речовин.1таким коровам не можна згодовувати сечовину та інші азотовмісткі корми небілкового походження. Вміст клітковини в сухих речовинах близько – 24-28%, цукро-протеїнове співвідношення – 0,8 ;1,0, а співвідношення цукор + крохмаль до перетравного протеїну – 1,7:2,3, вміст сирого жиру в раціоні – не менш як 30-40 г на 1 к.од, солі кухонної – не менш як 6 г на 1 к.од. Також дають вітаміни: А,D, E. Крім грубих кормів дають до 1 -1,5 кг сінажу, 2-2,5 кг силосу, по 1 кг коренебульбоплодів на 100 кг живої маси. Концентровані корми дають 1,502 кг на 1 голову за добу. Годують корів 2-3 рази на добу. Існує кілька систем утримання: цілорічно стійлова, стійлово-пасовищна, стійлово- табірна. Незалежно від системи худобу утримують двома способами – прив’язне(передбачає постійне місце відпочинку,годівлі та доїння) та безприв’язне( корові згодовують корм у спеціальних приміщенях, на кормових майданчиках або в приміщеннях, де місце відпочинку має годівницю, або бокси розміщені так, що корів годують у проходах між рядами боксів. Стійлово прив’язний - тварини відчувають дію певних негативних факторів, або, навпаки, дефіцит позитивних. Стійлово табірне - влітку корів у період між технологічними циклами виганяють на пасовище. Пасовищне - худоба частіше міняє ложе для відпочинку, чим запобігає паразитним захворюванням. Пасовищне утримання сприяє кращому збереженню телят і оздоровленню ремонтного молодняку. Відгінний – використовується в умовах Карпат. Раціон перед згодовуванням худобі слід всебічно проаналізувати за зоотехнічними і економічними показниками і збалансувати. Абсолютна кількість речовини не означає його збалансованість. Поживні речовини раціону мають перебувати у певних співвідношеннях. Економічний аналіз раціону повинен визначати вартість згодованих кормів, кількість кормових одиниць, витрачених на 1 кг продукції, протеїну на 1 к.од. а також структуру раціону.