Розділ іі. Організація надання туристичних послуг на прикладі пп «Дансі»

2.1. Загальна характеристика пп «Дансі»

Туристична фірма «Дансі» знаходиться в місті Івано-Франківськ, вул.. Донцова 4а. Телефон (0342)55-65-45 (додаток А).

Фірма заснована в 2011 році. Має ліцензію №580771 на надання всіх туристських послуг (додаток Б).

Свідоцтво про державну реєстрацію об’єкта підприємницької особи: назва туристична фірма «Дансі» видане Івано-Франківською головою департаменту виконкому (додаток В).

Вид підприємницької діяльності – тур агентська діяльність.

Вся документація, реклама, вивіски, офіційне спілкування проводиться державною мовою, крім випадків використання знаків для товарів і послуг, які набули такого статусу згідно з чинним законодавством.

Організаційна структура управління на фірмі «Дансі» розроблялась зверху вниз. Таким чином, послідовність дій керівника ПП «Дансі» була така:

• Здійснив розподіл організації на широкі блоки по горизонталі, які відповідають найважливішим напрямам діяльності по організації стратегії.

• Встановив співвідношення повноважень різних посад.

• Визначив службові обов’язки як сукупність визначених задач і функцій і доручив їх виконання конкретним особам.

Таким чином, організаційна структура туристичної фірми ПП «Дансі» більше належить лінійно-функціонального типу, хоча і не в чистому вигляді; зв’язки підпорядкування визначені не раціонально [5;45].

Лінійно-функціональна структура управління – це структура, при якій зв’язок між службами і керівництвом не є зв’язком керівництва і підлеглих. Будь-які накази,розпорядження, що підлягають безумовному виконанню, робітники одержують тільки від їх безпосередніх лінійних керівників, функціональні служби в межах своєї компетенції аналізують проблеми, консультують керівників, надають методичну допомогу у їх діяльності. Виходячи з цього, лінійно-функціональна структура з’єднує в собі і лінійної, і функціональної структур. За такої структури управління на підприємстві «Дансі» всю повноту влади бере на себе керівник фірми, що очолює колектив. При розробці конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, планів йому допомагає спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів (рис 2.1)

Директор

Головний бухгалтер, касир

Замісник директора

Рис. 2.1. Організаційна структура ПП «Дансі»

Замісник директора здійснює керівництво над менеджерами, а також здійснює маркетингову діяльність, рекламну політику. Розробляє туристичні операції, маршрути по різним країнам світу [4;15].

Головний бухгалтер здійснює контроль за роботою фірми. До головного бухгалтера стікається інформація про рух коштів і здійснення різних фінансових і господарських операцій. Головний бухгалтер відповідає за належне документальне оформлення всіх фінансових операцій, веде бухгалтерську документацію, здійснює контроль за прибутками та збитками фірми, своєчасно нараховує та перераховує податки до бюджету, подає бухгалтерську, податкову та фінансову звітність.

Секретар фірми приймає всю інформацію, яка стосується фірми, передає керівнику, а також у всі підрозділи фірми, веде документацію, відповідає на всі телефонні дзвінки, надає первинну інформацію клієнтам.

У даному випадку функціональні структури підрозділу перебувають у підпорядкуванні головного лінійного керівника. Свої рішення вони втілюють або через головного керівника, або (у межах своїх повноважень) безпосередньо через відповідних керівників служб-виконавців. Таким чином, лінійно-функціональна структура передбачає спеціальні підрозділи при лінійних керівниках [14;56].

Працівники підприємства підлягають соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню згідно законодавства.

Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати, а також інші види доходів працівників.

Підприємство самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію,послуги, роботи.

Підприємство має право орендувати майно у юридичних та фізичних осіб, або брати його безкоштовно у тимчасове користування.

Підприємство реалізує продукцію, майно за цінами, що встановлює самостійно (договірними), а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами. Підприємство має право самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги.

Заробітна плата працівників підприємства не може бути нижчою мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством [17;40].

Штатна чисельність працівників підприємства, як постійних так і тимчасових, визначається на розсуд власника, виходячи із обсягів та потреб виробництва, вимог норм праці, чинного законодавства у відповідності до кількості працівників, працюючих по найму.

Прийом на роботу працівників здійснюється власником або іншою особою, якій власник надав таке право. Наймання відбувається на підставі трудових договорів, що укладається з працівником у письмовій формі.

Система оплати праці, розмір тарифних ставок та окладів визначається власником, мінімальний розмір оплати праці не може бути нижчим розміру, встановленого державою.

Трудовий колектив підприємства з правом найняття робочої сили:

- розглядає і затверджує проект колективного договору;

- розглядає і вирішує згідно з статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;

- визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг;

- бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород [18;31].

Повноваження трудового колективу реалізується загальними зборами (конференцією) та їх виборним органом, який від імені трудового колективу підписує трудовий договір і має інші повноваження відповідно до чинного законодавства.

Підприємство веде бухгалтерський облік, звітується перед відповідними статистичними і фінансовими органами.

Частина чистого прибутку може передаватись у власність членів колективу. Підприємство має право надавати безпроцентні позики працівникам з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Підприємство забезпечує охорону праці та дотримання правил техніки безпеки, охорону навколишнього середовища, протипожежну і санітарну безпеку [26;78].

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Джерела формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески власника;

- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

- інші джерела, не заборонені законодавством України Статутний фонд підприємства становить 100 грн. Статутний фонд підприємства формується протягом року з дня його реєстрації.

У підприємстві створюється резервний фонд у розмірі 25% Статутного фонду, який утворюється шляхом щорічних відрахувань 5% від суми чистого прибутку. Кошти резервного фонду використовуються для покриття збитків.

Підприємство має право самостійно вести зовнішньоекономічну діяльність з усіх видів діяльності, вказаних в ст.7 цього статуту у порядку, встановленому законодавством.

Валютна виручка від здійснення такої діяльності перераховується на валютний рахунок підприємства і після всіх нормативних відрахувань використовується згідно рішення власника [24;54].

Підприємство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Власник підприємства не відповідає за його зобов'язаннями, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями його власника, крім випадків, встановлених чинним законодавством.

Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника, а у випадках передбачених Господарським Кодексом України, за рішенням суду.