Заняття 6

Тема: Розумове виховання

Заняття 1

Зробіть нотатки за питаннями теоретичної частини

Розумове виховання цеозброєння вихованців запасом знань, що відповідають соціально-економічному розвиткові суспільства; формування основ наукового світогляду, розвитку інтелекту і пізнавальних здібностей, культури розумової праці.

Головним завданням розумового виховання є:

озброєння учнів знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду.

Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелектуальних здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

• спостережливості;

• допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

• дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

• набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

• способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Назвіть види та завдання з формування інтелектуальних умінь:

дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (з'ясування подібності або відмінності понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид. Уміння читача.

Уміння слухати.

Уміння усно формулювати і викладати свої думки.

Уміння писати.

Уміння працювати з книжкою.

Спеціальні уміння.

Уміння культури розумової праці.

Окрім розглянутих умінь, самостійна навчальна діяльність передбачає

також вироблення в учнів уміння зосереджено та уважно працювати, долати

труднощі, розвивати пам’ять і використовувати різні її види (логічну,

моторну, зорову), вести спостереження і нотатки, володіти деякими

раціональними способами інтелектуальних дій, контролювати себе.

Види мислення. Їх характеристика

- За формою:

Наочно-дійове, що супроводжує практичні дії з конкретними предметами;

Наочно-образне, яке оперує образами і уявленнями;

Словесно-логічне (абстрактне), тобто мислення в логічних формах.

- За характером розв’язуваних завдань:

Теоретичне – будує теоретичні системи знання, не звертаючись безпосередньо до чуттєвого досвіду;

Практичне – «мислення в дії» – воно нерозривно пов’язане з конкретними діями.

- За мірою розгорнутості:

Дискурсивне;

Інтуїтивне.

- За мірою новизни та оригінальності:

Репродуктивне (відтворювальне);

Продуктивне (творче).

Пізнавальний інтерес – це

активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини

Завдання 2

Вставте пропущені слова

Найбільш повно проблеми розумового розвитку були розроблені швейцарським вченим Ж. Піаже і американським психологом Л. Колбергом.

Завдання 3

За Ж.Піаже, людина у своєму розумовому розвитку проходить 4 великі періоди:

1. Почуттєво-розумовий (сенсомоторний) – від народження до 2 років.

2. Дооператівний (2 – 7 років);

3. Конкретного мислення (7 – 11 років) ;

4.Формально-логічного, абстрактного мислення (11-12 – 18 років і далі).

Завдання 4

Заповніть таблицю

В своєму становленні дитина проходить дві стадії біологічну, в ході дев’ятимісячного розвитку в утробі матері і соціальну, на протязі приблизно 17-18 років, в різноманітних формах соціального виховання. Періодизація соціальної стадії має таку структуру:

№	Вік	Вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей
1	Від народження до 1 року	Вік немовляти – це період первісного пристосування і приведення до готовності сутнісних сил до первісної адаптації
2	Від 1 до 3 років	Переддошкільний вік – один з найбільш плідних і інтенсивних періодів накопичення дитиною соціального досвіду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів
3	Від 3 до 6 років	Дошкільний вік Час інтенсивного нагромадження соціальне значимого досвіду й орієнтації в соціальному просторі, формування основних рис характеру і відносини до навколишнього світу.
4	Від 6 до 10 років	Молодший шкільний вік У цей період відбувається завершення первісного дозрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, подальше нагромадження фізичних, нервово-фізіологічних і інтелектуальних сил, що забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5	Від 10 до 15 років —.	Середній шкільний вік - новий якісний етап у становленні людини. Його самими характерними рисами є: у фізіологічному відношенні - полове дозрівання, у психологічному - особистісну самосвідомість, свідомий прояв індивідуальності.
6	Від 15 до 18 років	Старший шкільний вік - період завершення фізичного і психологічного дозрівання, соціальної готовності до суспільне корисної продуктивної праці і цивільної відповідальності.

Завдання 5

Заповніть таблицю

Особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку (6-10 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення	переживають період другого округлення: у них, у порівнянні з попереднім віком, уповільнюється зріст і значно збільшується вага. Здійснюється інтенсивний розвиток м'язової системи. З розвитком дрібних м'язів кисті з'являється здатність виконувати найрізноманітніші рухи, завдяки чому дитина оволодіває навичками письма. Зростає сила м'язів, усі тканини дитячого організму зростають. Удосконалюється нервова система, інтенсивно розвиваються функції великих півкуль головного мозку, зростає аналітична й синтетична функції кори. Вага мозку в молодшому шкільному віці майже досягає ваги мозку дорослої людини і збільшується в середньому до 1400 г. Розвивається психіка дитини. Зміцнюється співвідношення процесів збудження й гальмування: процес гальмування стає більш виразним, але все ще переважає процес збудження, і молодші школярі надто збудливі. Збільшується точність функціонування органів відчуття. У порівнянні з дошкільним віком відчуття кольору збільшується на 45%, м'язово-суглобні відчуття збільшуються на 50%, зорові на 50% (О.М. Леонтьев).
2. Пізнавальна діяльність	здійснюється переважно в процесі навчання. Важливе значення має й розширення сфери спілкування. Швидкоплинний розвиток, багато нових якостей, які необхідно сформувати або розвинути у школярів, змушують педагогів здійснювати сувору й цілеспрямовану діяльність
3. Увага	мимовільна, недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання й виховання учня по­чаткової школи підпорядкований вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у вихованні довільної уваги, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями і, перш за все, з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіхи в навчальній діяльності.
4. Пам’ять	Природні можливості молодшого школяра досить великі: його мозок має таку пластичність, яка дозволяє йому легко дослівно запам'ятовувати значний за обсягом матеріал. 3 15 речень дошкільник запам'ятовує 3-5, а молодший школяр — 6-8. Його пам'ять має переважно наочно-образний характер. Безпомилково запам'ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак, учні початкової школи не в змозі розпорядитися своєю пам'яттю і підпорядковувати її завданням навчання. Значних зусиль докладають учителі для того, щоб виробити в учнів початкових класів уміння самоконтролю при заучуванні, навичок самоперевірки, знання раціональної організації навчальної праці.
5. Мислення	розвивається від емоційно-образного до абстрактно-логічного. "Дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі", - писав К.Д. Ушинський, закликаючи педагогів, батьків враховувати ці особливості дитячого мислення.

Особливості розвитку учнів середнього шкільного віку (11-16 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення	У цьому віці здійснюється бурхливе зростання й розвиток всього організму. Здійснюється інтенсивне зростання тіла в довжину (у хлопчиків за рік буває зростання на 6 - 10 см., а в дівчаток — на 6 -8 см.). Особливо інтенсивно ростуть хлопці 15 років (до 20 - 25 см. за рік) і дівчатка 13 років. Продовжується процес окостеніння скелету, кістки набувають пружності й твердості. Помітно міцніють м'язи. Розвиток внутрішніх органів здійснюється нерівномірно. Збільшення кровоносних судин відстає від росту серця, що сприяє порушенню ритму його діяльності і прискоренню серцебиття. Легеневий апарат підлітка розвивається недостатньо швидко, хоча життєва сила (єм­ність) легенів зростає до 3400 кубічних сантиметрів. Дихання підлітка прискорене. Нерівномірність фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку виявляє влив на їхню поведінку: вони часто надмірно жестикулюють, їхні рухи поривчасті, недостатньо скоординовані. У підлітковому віці продовжує розвиватись нервова система. Мозок підлітка за вагою і об'ємом мало чим відрізняється від мозку дорослої людини. Зростає роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами й емоціями. Однак, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків характерна підвищена збудливість.
2. Пізнавальна діяльність
3. Увага	Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — її специфічна вибірковість: цікаві уроки чи цікаві справи надзвичайно захоплюють підлітків і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі чи явищі. Однак, легка збудливість, цікавість до надзвичайного, яскравого часто є причиною мимовільного перенесення уваги. Виправдовує себе така організація навчально-виховного процесу, коли у підлітка немає ні бажання, ні часу, ні можливості відволікатися на сторонні справи.
4. Пам’ять
5. Мислення	стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Поліпшується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним і абстрактним на користь останнього. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток бездумно не спирається на авторитет учителя чи підручника, він прагне мати власну думку, схильний до дискусії й заперечень. Середній шкільний вік є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Щоб не втратити можливості сензитивного періоду, потрібно постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні й відмінні риси, причинно-наслідкові залежності. Розвиток мислення здійснюється у нерозривному зв'язку зі зміною мови підлітка. Воно має помітну тенденцію до правильних визначень понять, логічних обґрунтувань. Частіше зустрічаються речення з складною синтаксичною структурою, мова стає образною і виразною.

Завдання 6

З

проблемність викладання

Розкриття значущості знань

емоційність викладання

Ефект парадоксальності подиву

використання наочності

акінчіть схему

навчальні дискусії

порівняння й аналогії

зацікавленість в навчанні

застосування комп'ютерів

пізнавальні ігри

Визначення актуальності й новизни змісту навчального матеріалу

використання творів мистецтва й літератури

Способи формування пізнавального інтересу

З авдання 7

Прочитайте приклад години тематичного спілкування на тему «Як розвивати розумові здібності»

Година тематичного спілкування

Мета. Ознайомити з основними методами і прийомами розвитку і тренування пам'яті, пізнання сили свого розуму; формувати практичні навички з підвищення здатності розвивати думку, мислення; дати цікаві рецепти розширення меж пам'яті, уваги.

«Без явно посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв.

Д.І. Менделєєв

Словник. Інтелект, здібності, пам'ять.

«Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи застосування, — чахне»

Леонардо да Вінчі

«Здібності, як і м'язи, зростають лише при тренуванні»

В.П.Обручев

Музичне вітання «День добрий».

Вчитель. Сьогодні ми звертаємось до цієї теми не випадково. Ми вже розглядали приклади морального самовдосконалення. Тепер можна поговорити про самовдосконалення розумове. Здається, все тут зрозуміло: вчись у школі, відвідуй гуртки, читай книжки — і ось ти вже розвинений, начитаний, розумний. Це все доступно кожному, але ж не кожен досягає бажаного розвитку розумових здібностей.

Діти, можливо, ви скажете, що впливає на інтелект людини? (Все наше життя, середовище, природа, товариство, стиль спілкування, знання, вміння, інформація, спадковість, спосіб життя в сім'ї, емоції тощо). Можна сказати, що розвиток розумових здібностей кожен з нас тримає у своїх власних руках.

«Кожна людина має певні здібності, але часто вони не повністю, або й зовсім, не використовуються».

Ви не раз чуєте від вчителів: працюєш не в повну силу, є здібності, але не працюєш. То сьогодні ми поговоримо про розвиток інтелекту як спеціальний метод самовиховання. [Пояснюється слово «інтелект»). Чи знаєте ви якусь гімнастику для розуму? Чи є такі методи розвитку своїх розумових здібностей, якими можна було б користуватися без сторонньої допомоги?

На це питання можна дати ствердну відповідь. Існують різноманітні засоби розвитку уваги, пам'яті, сприймання, а також мови і мислення. Тільки перш ніж звернутися до них, треба добре усвідомити, яке завдання ти ставиш перед собою, чого прагнеш досягти, для чого тобі це потрібно. Ми приступаємо до розгляду цих проблем, але перед цим ми себе настроюємо, що треба особливо слухати і запам'ятовувати все, що можна. Треба запам'ятати багато.

Аутотренінг «Установка на добре запам'ятовування».

1. Зараз я буду уважним.

2. Буду пильним і буду все усвідомлювати, фіксувати інформацію в пам'яті.

3. Я зможу пригадати її пізніше. [Робіть це протягом тижня, цей зв'язок закріпиться].

Вчитель. Проблемам розвитку розумових здібностей присвячено безліч наукових праць, популярних видань, і найголовніший висновок з них — людина повинна сама ретельно працювати над своїм розумом з самого дитинства, а школа, вчителі, батьки повинні лише створювати певні умови, спрямовувати пошук знань, консультувати.

Щоб пізнати силу свого розуму, треба знати себе, яким чином ви краще сприймаєте інформацію: зором, на слух, через сильні почуття.

Здавна відомо, що за особливістю сприйняття люди поділяються на: візуалістів (сприйняття зорові), аудиалістів (на слух) кінестетиків [через тілесні відчуття].

Зараз ми спробуємо дізнатися, як ви отримуєте інформацію. Заплющіть очі.

1. Уявіть себе не березі моря. Що вам найперше уявилося:

а) шум моря;

б) морський пейзаж;

в) приємне лежання на піску.

2. Уявіть собі, що ви гуляєте в лісі. Що в першу чергу прийшло вам в голову:

а) шум лісу;

б) зелень лісу;

в) як ви легко дихаєте.

3. Уявіть собі, що на вас накричали, що вам уявляється:

а) крик;

б) вираз обличчя співбесідника;

в) власне неприємне почуття.

4. Що, на вашу думку, означає слово «розвідати»?

а) підслухати;

б) підглянути;

в) вивідати.

5. Яке слово асоціюється у вас із словом «концерт»?

а) слухати;

б) бачити;

в) танцювати.

Порахуйте свої результати. В кого вийшло більше літер «а» — аудіаліст, «б» — ви візуаліст; «в» — кінестетик [емоційно-чуттєвий шлях).

Знаючи свій тип ви можете планувати свою роботу і враховувати власні переваги, як краще ви сприймаєте інформацію.

Візуаліст найшвидше закріплює в пам'яті зовнішній вигляд об'єктів, друковані тексти, отже, складайте відповідні діаграми, графіки, схеми.

Аудіалісти найкраще сприймають те, що чують (прочитаний вголос текст, розповідь, їм варто читати матеріал вголос].

Кінестетики добре запам'ятовують правопис окремих слів в результаті переписування, систему певних рухів, елементів танцю тощо.

Коли ми з'ясовуємо шляхи отримання і переробки інформації, тоді слід ці шляхи тренувати: розв'язувати задачі, писати твори, вести щоденники, конструювати, малювати, виконувати доручення. Пам'ять слід тренувати з дитинства, адже це один з компонентів мислення, Для цього необхідно самій людині навчитися робити зусилля над собою, здійснювати самоконтроль.

Які ви знаєте способи тренування пам'яті?

(Розподіл повторень, чергування запам'ятовування з пригадуванням, урізноманітнення тренувальних навантажень, розв'язування логічних та інтелектуальних завдань тощо).

Гра-змагання на розв'язування інтелектуального завдання.

1. Знайти слово, яке б означало те ж, що і вирази праворуч.

— стерильна кімната

(...)

— вид спорту

— кондитерський виріб

(...)

— бавовняна тканина

2. Вирішити анаграму і опустити зайве слово.

1. алсть 1. кохйек

едмь снинет

анорбз оживет

иярино луфобт

3. Знайти загальне закінчення для всіх наступних слів

р ----

т ----- (...)

б -----

с -----