
- •Теорія виховання робочий зошит
- •Заняття № 1.
- •Завдання 3
- •Теорія виховання
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Заняття 4
- •Заняття 5
- •Заняття 6
- •2. Інтелектуальний тест (анкета-жарт).
- •А зараз потренуємо логічну і механічну пам’ять (фіксує без поєднання в логічному порядку)
- •II. Запам'ятовування
- •IV. Як почистити мозок?
- •Завдання
- •Заняття 7
- •Заняття 8
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Форми занять
- •Заняття 12
- •Форми спільної роботи школи і сім’ї
- •Заняття 13
Н
психологія
дидактика
історія педагогіки
Теорія виховання
акресліть
схему міжпредметних зв’язків теорії
виховання
корекційна
педагогіка
соціальна
педагогіка
Заняття 2
Тема: Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу
Завдання 1
Зробити нотатки за питаннями теоретично частини
Закономірність - це необхідний, істотний взаємозв’язок явищ реального миру, який постійно повторюється та визначає етапи і форми процессу становлення та розвитку явищ природи, суспільства і духовної культури. Закономірність у виховному процесі – це адекватне віддзеркалення обєктивної дійсності виховного процесу, що володіє загальними стійкими властивостями при будь-яких конкретних обставинах.
Принципи виховання - це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.
Завдання 2
Заповніть таблицю
Принципи виховання |
їх характеристика |
|
виховна діяльність має спонукати вихованців до участі в житті суспільства вже під час навчання. Важливими аспектами цього принципу є необхідність формування у вихованців національної свідомості, любові до свого народу, його традицій, історії, культури. |
|
виховання повинно мати зв’язок з можливими умовами і вимогами подальшого життя людини, що буде сприяти її адаптації, самореалізації у відповідних життєвих умовах. Складовими такого виховання є розвиток духовності особистості, соціальної, психологічної, комунікативної, профе-сійної компетентностей. |
|
передбачає усвідомлення вихованцями того, що праця – єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людини, фактор всебічного розвитку, самоактуалізації особистості. |
|
виховання передбачає опору вихователя на хороше в людині, його довіру до здорових намірів і прагнень вихованця. Зосередження тільки на негативних рисах характеру і поведінки дитини заважає формуванню позитивних рис особистості, адже лише дорікання вихованцю за недоліки, бачення в ньому тільки негативного створює у нього однобоке уявлення про себе, про свої людські якості, впливає на людську гідність. |
|
передбачає створення умов для розвитку кращих якостей людини, сприяє вихованню гуманної особистості. Важливими аспектами гуманізації виховання є гуманізація взаємин між вихователем і вихованцем, повага до особистості вихованця, розуміння його запитів, інтересів, довіра до нього. |
|
передбачає ставлення вихователя до вихованця як до особистості, допомогу вихованцеві у самоусвідомленні себе особистістю, у виявленні, розкритті його можливостей, становленні самосвідомості, самореалізації і самоствердженні. Важливим аспектом особистісно орієнтованого виховання є реалізація принципів педагогіки співробітництва. |
|
спрямованість виховного процесу, результатом якого повинно бути усвідомлення вихованцем необхідності самовиховання як головного фактора розвитку, реалізації особистості, а також систематичної і цілеспрямованої діяльності людини, орієнтованої на формування і розвиток позитивних якостей, на її самореалізацію, самоактуалізацію. |
|
досягнення виховної мети є наслідком єдност і педагогічних вимог закладу освіти, сім’ї, громадськості, направлених на оптимальне поєднання всіх принципів виховання з огляду на умови, в яких відбувається виховний процес. Важливо також забезпечити гармонічну взаємодію загальнолюдських і національних (народність, природовідповідність культуро-відповідність) принципів виховання |
Завдання 3
Прочитати фрагменти педагогічних творів І.Г.Песталоцці і С.Т.Шацького
«Які б не були обставини, у яких живе дитина, життя розвиває людські сили по вічних, неземних законах, однакових по своєму природовідповідному впливі як на дитину, яка плазує в пилу, так і на сина князя, і однаковим чином впливаючи на людську природу. Що ж стосується застосування сил, то тут життя впливає на кожного індивідуума, якого вона формує, у повній відповідності з розходженням в обставинах, положенні, умовах, у яких знаходиться дана дитина, і в повній же відповідності з особливостями сил і задатків індивідуума, який повинен одержати необхідну освіту. Тут вплив життя, отже у відношенні освіти несказанно своєрідний» (Песталоции И.Г. Избр. пед. соч.: В 2 т. – М.: Педагогика, 1981. – с. 235).
«…Дійсне виховання дає саме життя. З цього погляду не можна відноситися так до «вулиці», як це звичайно робиться. У ній, як у середовищі, доступної всім життєвим впливам, де вони схрещуються, і дають величезну розмаїтість комбінацій, є своя закономірність, періодичність і приступність. Вона відбиває діяльність людей, хоча не цілком, але різноманітно і багато. Як у всякому постійному явищі соціального порядку, вулиця має свої норми, що регулюють її життя (звичаї, мода). Вона має свої методи виховання за допомогою середовища. Недарма так названа «вуличні хлопчиськи» мають велику практичність і добре орієнтуються в помилкових умовах навколишнього їхнього життя. Виховання Едісона і Горького зовсім не було поганим» (Шацький С.Т. Избр. пед. соч.: В 2 т. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1980. – с. 42).
Проаналізуйте приведені висловлення і дайте відповідь на запитання:
У чому автори бачили значення закону єдності виховання і життя дітей для практичної педагогіки?
Як ви можете пояснити слова С.Т.Шацького «Виховання Едісона і Горького зовсім не було поганим»? Чи погодиться з цими словами вираження Горького «Не середовище, а опір середовищу – ось, що головним чином формує особистість»?
Чому саме Песталоцци, Шацькому і Макаренко удалося знайти причинно-наслідковий зв’язок і на цій основі розкрити об’єктивно-закономірну залежність між вихованням і життям дитини?
Як у світлі цієї закономірної залежності можна визначити сутність майстерності педагога-вихователя? Чому її знання необхідне усім, хто
займається вихованням дітей?
Спробуйте привести приклади прояву цієї закономірності з історії, літератури, навколишнього життя, власного досвіду.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 4
Проаналізуйте ситуацію
Ситуація № 1
Чернишов А.С. Практикум за рішенням конфліктних педагогічних ситуацій. – М., 1999.
Прийшовши на урок до 10-го класу, вчитель історії помітив, що карта висить догори ногами. Не звертаючи уваги на клас і знаючи, що це зроблено навмисно, учитель сказав черговому, що, мабуть, той поспіхом повісив карту невірно і що таке може бути, якщо бути неуважним. |
Аналіз ситуації Спровоковано конфлікт з учителем. Тактовний вихід учитель (у своїй дії він бачить і одну сторону – карту повісили так навмисне, і іншу – повісили карту поспіхом неуважно). З огляду на це, учитель знаходить тактовний вихід, уникає конфлікту, а вимогу його виконано. |
Рішення
У поведінці вчителя знаходимо прояв принципу______________________________
_______________________________________________________________________
Ситуація № 2
Кондрашова Л.В. Збірник педагогічних задач. – М., 1987.
Сашко А., учень 7 класу, – хлопчик скромний, старанний, чесний. Його обрали головою ради загону. Але Сашко по натурі своїй не був вожаком, організатором. Як він не намагався, не йшли в нього справи, а це його сильно гнітило |
Аналіз ситуації Індивідуальні особливості хлопчика підтверджують, що він гарний виконавець, але не організатор. Вчитель обирає його організатором.
У хлопчика нічного не виходить. Це його гнітить. |
Рішення
Учитель порушує принцип________________________________________________
Страждає від цього_______________________________________________________
Завдання 5
Проаналізуйте ситуацію
Класний керівник 5-го класу міської школи через записку, яку передала сусідським хлопчиком, запросила до школи на 9-ту годину ранку маму свого вихованця Дмитра В. Хлопчик погано вчиться, часто прогулює уроки, особливо перші, неохайний в одязі, уникає своїх товаришів.
Мама Дмитра зайшла в учительську, побачила за столом Ніну Павлівну, привіталась і з якоюсь ніяковістю:
Я прийшла, Ніно Павлівно. Що тут накоїв мій Діма?
Нарешті прийшли, — підняла голову Н.П. — Ніяк не дочекаємося вас. Ваш Діма щоденно щось коїть: то запізниться на перші уроки, то забуде щоденник або зошити, то прийде замурзаний... Щось треба робити. Та й вчиться погано. Он учителька математики скаржиться, що відстає у навчанні.
З англійської мови взагалі кепсько у вашого Діми, — включається в розмову С.М. — Що мені робити з цим ледарем?
Із-за сусіднього столу висловлює свою турботу учителька географії Т.Я.:
— У нього немає ні лінійки, ні олівців, ні контурних карт. Як він все вивчить — не знаю.
Мама повертається на всі боки, знітившись, слухає докори вчителів і ніби захищаючись від усіх, каже:
— Ну що я зроблю? У мене їх двоє, чоловік залишив нас. Меншого бабуся відводить у дитячий садок. А Діма усе сам. Я працюю на хімічному комбінаті у три зміни. Коли йду о 7-й годині на першу зміну, він ще спить. З третьої зміни повертаюсь о 8-й або 9-й годині ранку. Діма пішов уже в школу. Бабуся живе окремо від нас. Я не завжди можу подивитися, чи він снідав, чи ні. А інколи і невмитий йде. Та він багато допомагає мені: прибирає дома, топить плиту, носить воду, дивиться за меншим братиком, у магазин ходить купувати хліб, молоко. А допомогти синові у навчанні я не можу: колись закінчила сяк-так 8 класів. А тепер і з математики, і з мови інше. Англійської взагалі не вчила... То що я можу зробити? Хіба я гіршого хочу своїй дитині?
Задзвенів дзвоник на другий урок. Учителі поквапливо збирають зошити, книжки, журнали і прямують з учительської. Класний керівник Н.П. теж поспішає і вже на ходу — з докором кидає:
— Робіть що хочете, але щоб у хлопця було усе в належному порядку. Народили — то й думайте...
Учительська спорожніла. Мама Дмитрика опустилася на стілець (до цього їй так ніхто і не запропонував сісти, бо й вільного місця не було), затулила руками лице і тихо заплакала...
Проаналізуйте цю ситуацію з погляду вимог принципів виховання.
Яких якостей, як класному керівнику, бракує Н.П.?
Що б ви рекомендували молодим класним керівникам щодо спілкування з батьками, зокрема під час відвідання останніми школи?
Аналізуючи цю ситуацію з точки зору принципів виховання, можна сказати що вчителька порушила такі принципи виховання як демократичності, гуманізації, індивідуалізації, єдності виховання і життєдіяльності, послідовності і систематичності.
Якби вчителька наодинці поговорила з учнем, проаналізувала усю ситуацію,
розібралася, то деяких проблем можна було б уникнути. І можливо не потрібно було б викликати маму до школи. Ніна Павлівна використовувала авторитарний стиль, а це було помилкою. Сімейні умови, включаючи соціальний стан, рід занять, матеріальне забезпечення і рівень освіти батьків, у великій мірі визначають життєвий шлях дитини. В даних випадках вкрай необхідна саме індивідуальна робота класного керівника з батьками таких учнів. Індивідуальна робота дає змогу вчителю дістати уявлення щодо укладу конкретної сім’ї, її мікроклімату, допомогти батькам знайти правильні шляхи розв’язання певних ситуацій, запропонувати найефективніші методи й засоби впливу на дитину, усунути причини конфліктів батьків і дітей тощо.
Ніні Павлівні, як класному керівнику бракує таких якостей, як взаєморозуміння, співпереживання, толерантності, тактовність, витримка, стриманість, гуманність, повага, поміркованість,доброзичливість. Важливо навчитися класному керівникові розмовляти з батьками спокійно, з повагою, доброзичливо, зацікавлено.
В першу чергу, молодим класним керівникам щодо спілкування з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Розпочинати розмову з батьками необхідно з позитивних сторін їх дитини, сказати щось хороше про неї. Не можна розпочинати розмову з негативних сторін дитини. Проводити розмову потрібно в індивідуальній обстановці. Також потрібно поговорити про вирішення проблеми з батьками, яка стала перед ними. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі.
вивчати можливості кожного учня;
вступаючи у контакт з батьками, не варто будувати зверхні взаємини з ними;
більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою;
тоді, коли, на думку класного керівника, вони помиляються чи в обмаль часу;
кожен батько чи мати має знати, що його вислухають;
однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів.
Завдання 6
Проаналізуйте ситуації з погляду реалізації принципів та закономірностей виховного процесу. Опишіть стан дитини та дорослого в цій ситуації. Якими психологічними особливостями нехтують батьки. Які риси характеру розвивають батьки у дитини.
1
.
2.
3.
У цій ситуації використані такі принципи виховання як: індивідуальний підхід до виховання; послідовність і систематичність,єдність вимог і повага до особи дитини; поєднання поваги до особистості дитини з розумною вимогливістю до нього. Дитина злякана, хвилюється, здивована, перебуває у стані шоку. Дорослий роздратований, обурливий. Батьки розвивають у дитини такі риси характеру як: замкнутість, лякливість, боязкість. Досвід свідчить, що найчастіше батьків непокоять питання поведінки: що треба робити, щоб діти поводилися добре без примусу і покарань. На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Таким чином, батьки придушують ініціативність у дитини та бажання зробити щось самостійно. Дитину· необхідно не сварити, а в гумористичному тоні підбадьорити.
У цій ситуації розкриті такі принципи виховання як: цілеспрямованість виховання, демократичності індивідуального підходу. Дитина байдужа, обурлива. Дорослий роздратований, принциповий, рішучий, наполегливий. Батьки розвивають у дитини такі риси характеру як: замкнутість, боязкість, лінощі, недисциплінованість. Помітивши, що дитина не хоче йти в школу, спокійно поговоріть із нею: потрібно обовязково зясувати причину небажання. У дітей може бути безліч приводів не хотіти ходити до школи, несуттєвих з погляду дорослої людини, проте дуже важливих для дитини. У важкозрозумілих випадках потрібно звернутися до психолога. Батько не враховує інтереси та фізичні можливості молодшої дитини. Таким чином, батько виховує у старшої дитини егоїзм та нехтування іншими людьми з близького оточення.
У цій ситуації використані такі принципи виховання як: цілеспрямованість виховання. Дитина спокійна, врівноважена, захищена, пасивна. Дорослий здивований, розгублений, зацікавлений. Батьки виховують у дитини такі риси характеру як: лінощі, скромність, пасивність. Батько спонукає розвиток інфантилізму у власного сина та неповагу до матері (нехтування її зауваженням збезцінює значення думки кожного члена колективу - родина).