Заняття 8
Тема: Моральне виховання
Завдання 1
Розкрийте зміст понять та термінів
Мораль
це система поглядів і уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей у суспільстві. Мораль регулює поведінку людини у всіх сферах суспільного життя — праці, побуті, політиці, науці, сімейних, особистісних, колективних, міжнаціональних та міжнародних стосунках.
Моральне виховання
цілісний процес, спрямований на розвиток моральності, моральнісних якостей, відносин та діяльності особистості.
Моральна свідомість
одна зі сфер суспільної свідомості; вона відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін., які об'єднуються у систему поглядів на призначення людини, сенс її життя.
Моральні почуття
запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості. Вони є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними переконаннями характеризує моральність особистості.
Моральні звички
корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які є внутрішньою потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах. Це найпростіша форма підтримки і передавання наступним поколінням звичаїв, норм поведінки. Формування моральних звичок є одним із найважливіших завдань вихователя
Моральна культура
співвіднесення, зіставлення наших почуттів, мислення, поведінки, говоріння, слухання, мови з вічними моральними цінностями та етичними принципами й нормами.
Завдання 2
Молодші школярі характеризуються образністю і конкретністю мислення, мозаїчністю сприйняття навколишнього середовища.
Прокоментуйте цю думку, щодо особливостей морального виховання молодших школярів. Наведіть приклади
Для молодших школярів характерне конкретне і образне мислення. Воно спирається на наочні образи і уявлення. Абстрактні, словесні пояснення для шестирічних дітей, як правило, недоступні: для розуміння їм необхідний реальний предмет або його зображення. Тому не слід чекати від шестирічного учня глибоких абстрактних роздумів і пояснень.
Конкретність мислення молодших школярів виявляється в тому, що певну розумову задачу вони можуть розв ’язати, тільки виходячиз означених словами конкретних предметів, а зображень або уявлень.
Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюється співвідношення образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Ці зміни відбуваються по-різному, залежно від змісту навчання. Завдання вчителя полягає в тому, щоб забезпечити розвиток не тільки абстрактного, а й конкретного мислення молодших школярів.
Розвиток мислення учнів початкової ланки виявляється у здатності усвідомлювати й розв ’язувати все складніші пізнавальні й практичні завдання, виконуючи потрібні для їх розв ’язання дії та операції, виражати їх результати у судженнях, поняттях, міркуваннях і умовиводах.
Також у молодших школярів мозаїчне сприйняття навколишнього середовища. В першу мить складний предмет сприймається молодшим школярем як мозаїчне поєднання ліній, кутів, кольорів і лише в процесі розвитку сприймання утворюється цілісний образ.
Зі вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору, слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред'являє нові вимоги до її сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації необхідна довільність іусвідамленість перцептивноїдіяльності.
Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості, побачити в них суттєве. Знаючи це, педагог повинен розвивати в учнів сприймання, розкриваючи прийоми огляду чи прослуховування, порядок виявлення особливостей предметів. Завдяки такім старанням розвиваються довільність, усвідомленість, вибірковість (за змістом, а не за зовнішньою привабливістю) сприймання.
Завдання 3
Закінчіть схему
П
Вчинок
Ставлення, мета,
мотив
сихологічна
структура вчинку
П
Поведінка
Система дій
(станів)
сихологічна
структура поведінки
Завдання 4
Закінчіть схему
М
Моральне
виховання
Моральні почуття
еханізм
формування моральних якостей особистості
Моральна культура
Завдання 5
Закінчіть схему
В
Напрями виховання
культурної поведінки учнів
Завдання 6
Заповніть таблицю
Рівні і стадії морального розвитку за Л.Кольбегром
Рівень |
Стадія |
Мотивація поведінки |
І. Доконвенційний |
1.Орієнтація на можливе покарання |
судження про вчинок залежить від тієї нагороди або покарання, які можуть статися за даним вчинком. |
2.Наївний споживацький гедонізм, орієнтація на задоволення власних потреб |
судження про вчинок виноситься у відповідності з тією користю, яку з нього можна отримати. |
|
ІІ. Конвенційний |
3.Мораль «чемної дитини», орієнтована на підтримку добрих стосунків, схвалення оточення |
судження грунтуються на тому, чи отримає вчинок схвалення інших людей |
4.Орієнтація на авторитет |
судження виносяться у відповід-ності з встановленим порядком, повагою до влади та встановле-них нею заходів |
|
ІІІ. Постконвенційний |
5.Мораль, заснована на визнанні прав людини і демократично прийнятого закону |
виправдання вчинку засновуєть-ся на повазі демократично прий-нятого рішення або взагалі на повазі прав людини, наприклад, свобода повинна захищатися незалежно від думки більшості |
6.Індивідуальні принципи, вироблені самостійно |
вчинок кваліфікується як пра-вильний, якщо він продиктова-ний совістю, незалежно від його законності. Визначається рів-ність людей та повага до люд-ської гідності. Тут відбувається відмова від егоцентризму. |
Завдання 7
Чому у дітей молодшого шкільного віку дуже часто в поведінці проявляється імпульсивність, нестриманість, короткочасність вольових виявів? Як вчителю на це реагувати?
Молодший шкільний вік — початок шкільного життя. Вступаючи в нього, дитина здобуває внутрішню позицію школяра, навчальну мотивацію. Навчальна діяльність стає для нього ведучої. Протягом цього періоду в дитини розвивається теоретичне мислення; він одержує нові знання, уміння, навички — створює необхідну базу для усього свого наступного навчання. Але значення навчальної діяльності цим не вичерпується: від її характеру і результативності безпосередньо залежить розвиток особистості молодшого школяра. Розвиток мотивації навчання закріплює диференціацію ліній, що намітився в кінці дошкільного віку, онтогенезу життєвого світу. Шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини як особистості з боку дорослих і однолітків. Статус відмінника або невстигаючого відбиває на самооцінці дитини, його самоповазі і самоприйнятті. Успішне навчання, усвідомлення своїх здібностей і умінь якісно виконувати різні завдання приводять до становлення почуття компетентності — нового аспекту самосвідомості, що поряд з розвитком сфери довільності можна вважати центральним новотвором молодшого шкільного віку. Якщо почуття компетентності в навчальній діяльності не формується, у дитини знижується самооцінка і виникає почуття неповноцінності; можуть розвитися компенсаторні самооцінка і мотивація.
Під впливом вчителя в спільній навчальній, трудовій і ігровій діяльності в учнів з’являється здатність до співпереживання. Але вчитель повинний памятати, що мало викликати в дитини жалість, співчуття, симпатію; необхідно, щоб ці почуття впливали на вчинки, поводження дитини і стали одним з ланок його морального досвіду. Досвідчені вчителі домагаються, що вже до кінця першого року навчання, якщо хтось занедужав під час уроків, усі готові проводити його додому і потім щодня дізнаватися в батьків і повідомляти в класі про стан здоровя товариша. Якщо в кого-небудь у родині відбулися радісні події, то вони стають надбанням усього класу. З радістю, наприклад, зустрічають звістка про повернення брата з армії й ін. Участь кожного в житті однокласників указує на почуття товариства, що розвивається.
Завдання 8
Доведіть доцільність застосування певної групи методів.
Етичні норми поведінки 1-класників доцільно формувати за такими напрямками:
а) залучення першокласників до занять в «Клубі ввічливих»; бесіди з батьками з питань формування етичних норм школярів; систематичне вивчення 1-класниками правил і норм поведінки;
б) організація позитивно-стимулюючого спілкування; реалізація морально-етичного потенціалу навчального матеріалу; використання різноманітних форм, методів і прийомів виховання;
в) залучення старшокласників до роботи з 1-класниками; створення системи виховних заходів з морального виховання; розроблення пам’яток, законів, звичаїв з правил культури поведінки школярів.
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 9
Наведіть приклад конкретного методу організації діяльності (вправляння, тренування, гра, виховна ситуація) для формування в учнів умінь діяти згідно правил ввічливості і культури поведінки у гостях
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Заняття 10
Наведіть приклад конкретного методу організації діяльності (вправляння, тренування, гра, виховна ситуація) для формування в учнів умінь діяти згідно правил поведінки в школі
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 11
Наведіть приклад конкретного методу організації діяльності (вправляння, тренування, гра, виховна ситуація) для формування в учнів умінь діяти згідно правил особистої гігієни, акуратності
З метою формування в учнів здорового способу життя та знання про те як зберегти та покращити своє здоров’я при виконанні правил особистої гігієни, слід включати в виховну роботу з класом години спілкування на теми здоров’я та збереження здоров’я.
В початковій і середній школі можна проводити ігри – загадки дітям пропонуються загадки про правила гігієни. Наприклад:
1. Гладке, запашне, миє чисто.
Потрібно, щоб у кожного воно було Мило.
2. Вліз в кишеню й караулю реву, плаксу і бруднулю.
Їм утру потоки сліз, не забуду і про ніс Носова хустка.
3. Білий-білий порошок між зубом скок-підскок.
Заблищали зубки, розчервонілися щічки Зубна паста
4. Кістяна спинка, біла щетинка
По зубах пострибала –
Всі мікроби вигнала Зубна щітка.
Коли діти надають правильну відповідь, слід обговорити з ними, яка користь від того чи іншого предмету особистісної гігієни. Корисним буде на завершення провести конкурс малюнків на тему «Як я виконую правила особистісної гігієни».
Далі розглянемо деякі ситуації по темі :
1. Уявіть, що ви приїхали в літній табір. Ваш кращий друг, який приїхав разом з вами, забув удома сумку з речами і просить вас йому допомогти. Відзначте, якими з перерахованих предметів не варто ділитися навіть з кращим другом Мило, зубна щітка, рушник для рук, мочалка, зубна паста, шампунь, тапочки, рушник для тіла, гребінець.
2. Оля, Віра і Таня не можуть вирішити – скільки разів в день потрібного чистити зуби. Як ви думаєте, хто з дівчаток має рацію. Відзначте ту відповідь, яка вам здається вірною зуби потрібно чистити вечорами, щоб дихання було свіжим; зуби потрібно чистити вранці, щоб дихання було свіжим; зуби потрібно чистити вранці і увечері.
3. Вас призначено черговими. Потрібно простежити за тим, як дотримуються правила гігієни ваші друзі. Відзначте, в яких випадках ви порадите їм вимити руки перед читанням книги; перед відвідуванням туалету; після відвідування туалету; після того, як пограв з кішкою; після гри в баскетбол; перед їжею; перед тим, як піти гуляти
4. Ваш товариш поранив палець. Що ви йому порадите покласти палець в рот; помити шкіру навколо ранки теплою водою і з милом; намазати рану йодом і накрити чистою серветкою; намазати шкіру навколо ранки йодом і накрити чистою серветкою.
Завдання 12
Хлопчик говорить неповажним тоном з матір’ю.
Як краще, на вашу думку, сказати сину: а) ти просто грубіян; б) мені не подобається цей тон?
- Чому?
Краще буде використати варіант «б» «Мені не подобається цей тон», тому що таким чином матір вербалізує свої почуття та дасть синові зрозуміти, що їй це неприємно.
Зазвичай, така форма вираження батьківського невдоволення поведінкою дитини надає останній змогу зрозуміти, що її поведінка є причиною засмучення батьків. При цьому в дитини виникає бажання перепросити батьків за свою негативну поведінку.
У випадку ж, коли батьки вказують на неприпустиму поведінку дитини, використовуючи принизливі форми звертання «Ти грубіян», «Ти бовтун», «Ти трус», тощо, дитина найчастіше відповідає агресією.
Завдання 13
Класний керівник хотів, щоб його учні дотримувалися порядку в класі на перервах. З цією метою він провів з учнями декілька бесід про правила поведінки. Вихованці уважно слухали свого наставника, ставили багато запитань. Проте з часом педагог зрозумів, що ніяких змін у поведінці учнів не відбулося. Чому?
Не було наочного прикладу.
Учні не все зрозуміли.
не були організовані спеціальні вправи.
Поведінка інших людей не викликала у школярів бажання поліпшити свою поведінку.
Не були створені умови для морального тренування.
Ваші пропозиції.
У моральному вихованні взаємодіють такі соціально-психологічні фактори, як моральне середовище, усвідомлення учнем моральних відносин (моральна свідомість) і моральна діяльність. Школа для молодшого школяра повинна бути високоморальним середовищем, в якому він пізнає моральні норми і яка залучає його в реальні моральні відносини, коректує їх. Це середовище складається з традицій, які має школа, і вправ, що стимулюють поведінку. Для прикладу, традиційні ранкові вітання, розпорядок дня, форми поведінки на уроках і перервах, чергування по школі, порядок і дисципліна - це і є основою морального середовища, в яке попадає школяр
Завдання 14
Учитель фізкультури відпустив чергового, а призначений замість нього учень навідріз відмовився мити підлогу в спортзалі, бо його чергування виявилося поза чергою. Викладач заявив: «Нічого, діти, підлогу він все-таки вимиє!» Учні розійшлися, але впертий учень мовчки всівся на гімнастичну лаву, не виказуючи ніякого бажання прибирати зал. Викладач, не подаючи вигляду, що хвилюється, вів записи в зошиті. А час між тим ішов. Що здійснити? Прикрикнути? Погрожувати майбутніми карами?
- Які методи впливу на учня в цьому випадку; на ваш погляд, найбільш оптимальні?
У даному випадку вчителеві фізкультури слід використати методи діалогу з учнем та переконання. Учителю не слід вважати, що, якщо він вирішить поговорити з учнем про ті причини, з яких він відмовляється виконати доручення, то це принизить його в очах учня. Йому слід поговорити з дитиною, пояснити, що він не просто так відпустив чергового, що__ на те біли вагомі причини. Якщо дитина відповість, що не обов’язково було саме її призначати, вчителеві слід вказати, що все одно хтось повинен був це зробити. Слід також використати метод заохочення, наприклад, запропонувати учневі бути черговим сьогодні, замість того дня, коли наступить його черга чергувати наступного разу. Але головне, не підвищувати голос на учня, не погрожувати і не принижувати його, а повести розмову з ним на рівні суб’єкт-суб’єктних відносин