2.5. Побудова профілю топографічної поверхні та споруди

Для побудови профілю топографічної поверхні визначаємо точки перетину лінії перерізу Е-Е з горизонталями місцевості. Нижче плану топографічної поверхні на довільному місці креслення проводимо горизонтальну пряму 16 (Рис. 5), яка взята за базову горизонталь профілю. На ній відкладаємо відстані, що взяті по лінії Е-Е на епюрі між горизонталями поверхні: 24-23, 23-22, 22-21, 21-20, 20-19, 19-18 (Рис. 5). З отриманих точок 24, 23, 22, 21, 20, 19, 18 проводимо вертикальні прямі.

Рис. 5

Паралельно горизонтальній прямій 16 проводимо прямі 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 з інтервалом, що дорівнює одиниці підйому горизонталей місцевості (одному метрові). Дані відстані дорівнюють 5 мм у масштабі 1:200.

Через точки перетину горизонтальних і вертикальних прямих з однаковими позначками проводимо криву профілю топографічної поверхні.

Для побудови профілю земляної споруди вимірюємо по лінії Е-Е відстань від 21-й горизонталі місцевості до границь земляної споруди. Дані відстані відкладаємо на горизонтальній прямій 21 вправо і вліво від 21-й точки із розрахунком орієнтації площадки відносно профілю місцевості (Рис. 5) та наводимо одержаний відрізок суцільною основною лінією.

Для побудови профілю укосів вимірюємо по лінії перерізу Е-Е відстань між границями земляних робіт та контуром горизонтальної площадки. Ці відстані відкладаємо на базовій горизонталі 16 від кінцевих точок площадки. Через отримані точки проводимо вертикальні лінії до перетину з кривою профілю місцевості. Точки перетину з’єднуємо з кінцевими точками площадки на горизонтальній прямій 21 прямими лініями. Вони обмежують контури укосів виїмки та насипу на профілі місцевості.

Приклад виконаної графічно-розрахункової роботи показаний на рис. 6.

Рис. 6

Словник використаних термінів

Бергштрихи – короткі та довгі штрихи, що чергуються з однаковим інтервалом та показують напрямок спуску від якого-небудь контура в проекціях з числовими позначками.

Градуювання площини – побудова горизонталей площини з позначками, що виражені цілими числами та відрізняються на одиницю.

Градуювання прямої – знаходження проміжних точок відрізка, що виражені цілими числами та відрізняються на одиницю.

Закладення відрізка – проекція відрізка на площину нульового рівня.

Інтервал прямої – величина закладення відрізка, у якого різниця позначок кінцевих точок дорівнює одиниці.

Масштаб уклона – градуйована проекція лінії скату площини.

Позначка – відстань від точки до площини проекцій (площина нульового рівня).

Площина нульового рівня – площина, від якої робиться відлік висот в проекціях з числовими позначками.

Поверхня однакового уклону – лінійчата поверхня, що утворена переміщенням прямого кругового конуса по заданій направляючій.

Профіль – натуральна величина перерізу поверхні горизонтально-проекціючою площиною.

Уклон прямої – відношення перевищення до закладення.