2.2. Побудова лінії перетину прямолінійних укосів земляної споруди

Перпендикулярно границям площадки будуємо масштаби уклону укосів виїмки і насипу. У масштабі 1:200 наносимо інтервали l_в=1 м і l_н=1,5 м на масштаби уклону укосів. Паралельно кромкам площадки проводимо горизонталі укосів з позначками 22, 23, 24 і т.д. для виїмки, і 20, 19, 18 для насипу. Лінії перетину укосів проходять через точки перетину горизонталей, що мають однакові позначки. Ці лінії являють собою бісектриси зовнішніх кутів прямолінійних укосів площадки, що мають однакові уклони (Рис. 2).

Рис. 2

2.3. Побудова лінії перетину прямолінійного і криволінійного укосів

Поверхня укосів, що обмежує площадку півколом, являє собою частину конічної поверхні. Горизонталі цієї поверхні є концентричні півкола, центри яких збігаються з центром півкола, що обмежує площадку.

Побудова лінії перетину укосів (Рис. 3) відбувається в наступній послідовності:

1. Перпендикулярно прямолінійним границям площадки проводимо масштаби уклону: ліворуч від 21-ої горизонталі топографічної поверхні масштаб уклону виїмки, праворуч – насипу.

2. Проводимо масштаби уклонів виїмки і насипу криволінійних укосів, спрямованих у центр.

3. Проводимо проектні горизонталі прямолінійних і криволінійних укосів з позначками 20, 19 і т.д. для насипу, і з позначками 22, 23 і т.д. для виїмки. Через точки перетину прямолінійних і криволінійних горизонталей, що мають однакові позначки, проводимо лінії перетину укосів.

Рис. 3

2.4. Визначення границь земляних робіт

Границя земляних робіт – це лінія перетину укосів виїмок і насипів з топографічною поверхнею. Точки перетину горизонталей укосів виїмки і насипу з горизонталями топографічної поверхні, що мають однакові позначки, визначають точки, через які проходить лінія перетину укосів з топографічною поверхнею (Рис. 4).

Горизонтальна площадка має позначку 21, отже, контур площадки складають горизонталі, що мають позначку 21. Горизонталь топографічної поверхні з позначкою 21 перетинає контур будівельної споруди в двох точках – точках нульових робіт (Рис. 4).

Визначивши точки перетину укосів з горизонталями топографічної поверхні, що мають однакові позначки, проводимо через них границю земляної споруди. Лінії перетину укосів з топографічною поверхнею визначаються тільки для даного укосу і повинні перетинатися тільки на лінії перетину укосів між собою.

Якщо для визначення напрямку обмежуючої лінії недостатньо однієї знайденої точки, рекомендується продовжувати горизонталі укосу до перетину з наступною горизонталлю, хоча цей перетин і знаходиться за границями. Наприклад, точка F₂₄ отримана шляхом проведення горизонталі 24 на укосі виїмки, а точка N₁₇ – через проведення горизонталі 17 на укосі насипу, що йдуть уздовж сторони площадки ВС. З’єднавши F₂₄ із точкою G₂₃, а точку N₁₇ з М₁₈, одержимо відповідно лінії перетину з місцевістю укосів виїмки і насипи, що йдуть з боку площадки ВС.

Рис. 4