41. Припинення діяльності корпоративного інвестиційного фонду
Корпоративний інвестиційний фонд припиняє свою діяльність відповідно до законодавства з питань діяльності акціонерних товариств, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про інститути спільного інвестування шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.
Корпоративний інвестиційний фонд ліквідується, якщо:
- внаслідок викупу акцій корпоративним інвестиційним фондом вартість його активів стала меншою, ніж початковий розмір статутного капіталу;
- закінчився строк діяльності фонду (для закритих корпоративних інвестиційних фондів);
- проспект емісії акцій фонду, випущених з метою спільного інвестування, не зареєстровано протягом року з дати включення до реєстру
ІСІ;
- в інших випадках, передбачених законами України.
Ліквідація строкового корпоративного інвестиційного фонду до закінчення строку, встановленого регламентом, є можливою за умови згоди усіх його акціонерів.
З моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду йому забороняється розміщувати свої акції.
Закритий корпоративний інвестиційний фонд ліквідується за рішенням ДКЦП та ФР у разі закінчення строку, на який він був створений, якщо загальними зборами акціонерів не прийнято рішення про ліквідацію такого фонду протягом одного місяця з дня закінчення строку діяльності фонду. Крім того, ДКЦП та ФР може порушувати в судовому порядку питання про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду у разі, якщо:
- корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність без реєстрації в реєстрі ІСІ;
- корпоративний інвестиційний фонд провадить діяльність, заборонену законом.
До складу ліквідаційної комісії корпоративного інвестиційного фонду обов'язково повинні входити представники компанії з управління активами та зберігача, а також можуть входити представники ДКЦП та ФР.
42. Пайовий інвестиційний фонд. Порядок створення
Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.
Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду.
Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.
Етапи створення пайового інвестиційного фонду компанією з управління активами передбачають наступні дії у такій послідовності:
1. Розробити та затвердити регламент пайового інвестиційного фонду.
2. Подати до ДКЦП та ФР документи, необхідні для реєстрації регламенту інвестиційного фонду та його внесення до реєстру ІСІ.
3. Укласти договори з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором чи депозитарієм, оцінювачем майна.
4. Розробити та затвердити проспект емісії інвестиційних сертифікатів фонду.
5. Подати до ДКЦП та ФР документи, необхідні для реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів фонду.
6. Організувати публічне (відкрите) або приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів фонду.
Строк публічного (відкритого) розміщення інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду відкритого або інтервального типу не обмежується. Приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів здійснюється у порядку, визначеному проспектом емісії.
Вимоги щодо мінімального обсягу активів застосовуються до пайового інвестиційного фонду через шість місяців з дня реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів цього фонду. Звіт про результати розміщення його цінних паперів подається до ДКЦП та ФР протягом шести місяців з дня реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів.
Пайовий інвестиційний фонд вважається створеним з дня його реєстрації у реєстрі ІСІ.
Бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється цією компанією окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.
Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.
Нерухоме майно, що становить активи пайового інвестиційного фонду, реєструється в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з обов'язковим зазначенням реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Компанія з управління активами є розпорядником цього нерухомого майна.
У документах пайового інвестиційного фонду обов'язково зазначаються у його назві слова "пайовий інвестиційний фонд" та тип і вид фонду. Якщо пайовий інвестиційний фонд є венчурним, це зазначається у його назві.
Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом, який повинен містити відомості про:
- порядок утворення, склад, компетенцію та порядок здійснення діяльності наглядової ради;
- порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) інвестиційних сертифікатів;
- порядок визначення розміру винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю фонду, що відшкодовуються за рахунок активів такого фонду;
- порядок розподілу прибутку пайового інвестиційного фонду;
- порядок та строки викупу інвестиційних сертифікатів компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду на вимогу інвесторів;
- напрями інвестицій (інвестиційна декларація).
49-54
Довірчі операції банків
Трастові (довірчі) послуги комерційних банків — це довірчі послуги з управління і розпорядження коштами клієнтів банку, їхніми цінними паперами та іншими активами. Надаючи трастові послуги, банк проводить операції з майном клієнта (довірителя) і стає повноважним посередником між ринком і клієнтом, приймаючи інвестиційні й управлінські рішення в інтересах свого клієнта і розподіляючи у разі необхідності кошти для забезпе- чення зобов'язань клієнта. До трастових послуг належать придбання і продаж цінних паперів клієнта з метою максимізації його прибутку, контроль за отриманням прибутків на користь клієнта (дивідендів, процентів та ін.), ведення особистих банківських рахунків клієнта (оплата його рахунків, одержання належних йому платежів та ін.). Діяльність банку як довіреного агента в інтересах клієнтів здійснюється в тих напрямах, які передбачені контрактом між банком (гарантом) і клієнтом (довірителем) протягом певного часу. Проведення трастових операцій потребує більш широкого діапазону професійних навичок, ніж інші види банківської справи: необхідне знання законодавства, досвід інвестиційної діяльності, навички в управлінні власністю та ін.\Активи, якими розпоряджаються банки в інтересах своїх клієнтів, належать не банку, а довірителям. Будь-які прибутки або збитки від активів, гарантом яких виступає банк, також належать не банку, а довірителям. Банк, як правило, не одержує процентного прибутку від управління активами довірителя, його винагородою є комісія за надання послуги. Надаючи трастові послуги, банк передусім враховує інтереси своїх клієнтів, тоді як в інших банківських послугах більше уваги приділяється інтересам банку. Трастові послуги на сьогодні є одними з найбільш важливих і перспективних послуг серед усіх інших традиційних і нетрадиційних послуг банків.\Групи клієнтів, яким надаються трастові послуги, можна класифікувати у такий спосіб: трастові послуги, що надаються суб'єктам господарської діяльності;
• трастові послуги, що надаються приватним особам.
Трастові послуги, що надаються суб'єктам господарської діяльності. Банки можуть діяти як довірені агенти суб'єктів господарської діяльності (підприємств). їхня діяльність може включати випуск боргових зобов'язань в інтересах підприємств, виплату дивідендів або процентів за будь-якими борговими зобов'язаннями, реінвестування дивідендів за вимогою акціонерів і погашення боргових зобов'язань після закінчення терміну їх дії.
Банки можуть розпоряджатися переданням прав власності на акції компанії, здійснювати їх конверсію в боргові цінні папери; можуть брати участь у зборах акціонерів. Надаючи трастові послуги, банки повинні володіти всією обліковою діловою інформацією відносно тієї сфери, в якій заінтересований клієнт, і допомагати своїм клієнтам оцінювати існуючі в ній ризики.
Пропонуючи кваліфіковані послуги з управління власністю, банки надають підприємствам послуги типу «майстер траст», що передбачає управління коштами пенсійних фондів або груп інших компаній загальним рахунком довірителів з метою максимі-зації прибутку останніх.
Трастові послуги, що надаються приватним особам. Банки можуть надавати приватним особам широкий спектр трастових послуг у вигляді управління власністю за їх дорученням, розрахунків за нерухомість, за наявності довгострокових зобов'язань клієнтів, інші посередницькі послуги. Приватні особи, які мають неповнолітніх дітей, використовують послуги банку як попечителя їхніх сімейних активів у випадку загибелі батьків або їхньої тривалої непрацездатності. У такому разі банк бере на себе зобов'язання зберігати і захищати ці активи доти, доки діти не стануть повнолітніми і не зможуть самостійно розпоряджатися ними.
\Невеликі інвестори можуть передавати банку право розпоряджатися своїми цінними паперами, при цьому банк буде автоматично реінвестувати кошти довірителя в нові цінні папери після закінчення терміну погашення існуючих паперів, здійснювати операції з хеджування для захисту активів від ризику, оплачувати або реінвестувати проценти і дивіденди, а також періодично надавати звіти довірителю.
Банки можуть розпоряджатися активами, об'єднаними в пули, які складаються з наборів цінних паперів та інших активів, що належать кільком приватним співвласникам, кожний із яких володіє своєю часткою прибутку від пулу. Таким чином, навіть клієнти з невеликими заощадженнями можуть одержувати прибуток при добре диверсифікованому портфелі активів і низьких комісійних винагородах за посередництво.
Надаючи трастові послуги, банки оперують як грошовими коштами, так і іншими активами довірителів. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України виділяються такі основні активи клієнтів, які залучаються банками для подальшого управління ними: готівкові кошти; безготівкові кошти; цінні папери; банківські метали; інші активи.
Під час проведення аналізу трастових послуг використовуються дані аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку. У бухгалтерському обліку банків трастові операції враховуються на відповідних балансових і позабалансових рахунках. На балансових рахунках відображаються обсяги отриманих коштів за трастовими операціями. Рахунок 4-го порядку 2601 — «Кошти за довірчими операціями суб'єктів господарської діяльності» (облік коштів, що залучені банком за договорами довірчого управління, та розрахунки за операціями довірчого управління).\
На позабалансових рахунках трастові операції враховуються за рахунками груп рахунків:
978 «Активні рахунки довірчого управління»;
979 «Пасивні рахунки довірчого управління».
До складу групи рахунків 978 «Активні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій:
9780 «Готівкові кошти за операціями довірчого управління»;
9781 «Поточні рахунки управителя з довірчого управління»;
9782 «Дебіторська заборгованість за операціями довірчого управління»;
9783 «Цінні папери в довірчому управлінні»;
9784 «Банківські метали в довірчому управлінні»;
9786 «Інші активи в довірчому управлінні»;
9787 «Витрати за операціями довірчого управління»;
9788 «Нараховані доходи за об'єктами довірчого управління». До складу групи рахунків 979 «Пасивні рахунки довірчого управління» входять такі рахунки 4-го порядку, дані за якими використовуються під час аналізу трастових операцій: 9790 «Фонди банківського управління»;
9791 «Рахунки довірителів»;
9792 «Кредиторська заборгованість за операціями довірчого управління»;
9797 «Доходи від операцій довірчого управління». : Наявність зазначених вище рахунків аналітичного обліку та і ведення необхідної кількості рахунків аналітичного обліку дає ; змогу використовувати балансові дані для аналізу питомої ваги трастових операцій в обсязі інших операцій банку, відношення обсягів надання трастових послуг за різними категоріями клієнтів (У загальному обсязі операцій банку, аналіз співвідношення обсягів надання різних видів трастових операцій, визначення ефективності надання трастових послуг та інших показників, що характеризують трастові операції комерційних банків. Розглянемо обсяги та структуру трастових операцій (табл. 9.24). і Дані табл. 9.24 показують що на кінець року найбільший обсяг серед залучених та придбаних активів в абсолютному виразі займають готівкові кошти, які у відносному вираженні відповідно мають тенденцію до зростання (відповідно 25 % на початок року і 30 % на кінець року).
Таблиця
9.24
ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА РІЗНИХ ВИДІВ
ТРАСТОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАЛУЧЕНИХ
ТА ПРИДБАНИХ АКТИВІВ
Хоча обсяг безготівкових коштів у загальному обсязі залучених та придбаних активів на кінець року і становить значну частину, їх обсяги мають тенденцію до значного зменшення в загальних обсягах (відповідно 40 % на початок року і 25 % на кінець року). Аналіз темпів приросту обсягів залучених та придбаних активів за кожним видом активів свідчить, що найбільші темпи приросту мають банківські метали — 210 % та цінні папери — 188 % відносно обсягів на початок року. Ці самі тенденції для наочності відображено діаграмою (рис. 9.2).
Рис.
9.2. Визначення питомої ваги різних видів
залучених та придбаних активів, тис.
грн
Для визначення ефективності проведення трастових операцій
комерційних банків необхідно оцінити рівень прибутків і витрат,
що виникають під час проведення трастових операцій. Для цього, використовуючи дані рахунків синтетичного обліку, порівнюють
обсяги доходів, отриманих банком, і обсяги їх витрат за відповідний період. При цьому аналізуються доходи та витрати як за видами активів, так і в загальному їх обсязі (таблиці 9.25 та 9.26).
Таблиця
9.25
ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗА
ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
У наведеній вище таблиці розкриваються загальні тенденції збільшення одержаних доходів за всіма видами активів, що перебувають у довірчому управлінні. Загальний рівень приросту за всіма видами активів у звітному році становить 175 % відносно попереднього року. Як у відносному, так і в абсолютному виразі найбільші обсяги отриманих доходів за активами, що вкладені в цінні папери. Така тенденція зберігається як у попередньому, так і у звітному році. Аналіз темпів приросту доходів за кожним видом активів свідчить, що найбільші темпи приросту у звітному році мають доходи в банківських металах — 228 % та в цінних паперах — 204 % відносно обсягів на початок року; найменші темпи приросту спостерігаються за доходами, отриманими від активів, що придбані та розміщені в безготівкових коштах, — 131 %.
Тенденції формування витрат за трастовими операціями розкриває табл. 9.26.
Таблиця 9.26
ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ВИТРАТ ЗА ДОВІРЧИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
Дані
табл. 9.26 виділяють найбільші витрати
за трастовими операціями, питома вага
яких зростає (з 40 % за попередній рік до
45 % за звітний рік). Темпи приросту витрат
за трастовими операціями становлять
125 %. Найвищі темпи приросту витрат
спостерігаються за операціями з
банківськими металами— 133 % порівняно
з попереднім роком.
Про
фінансові результати проведення
трастових операцій свідчать дані табл.
9.27.
Таблиця 9.27 ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА ПРИБУТКІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
За даними табл. 9.27 серед активів, які перебувають у довірчому управлінні, найбільш прибутковими є цінні папери, за якими рівень прибутку зростає і становить 38 % у загальному обсязі прибутку за звітний рік. Хоча темпи приросту прибутку, одержаного за вкладеннями в цінні папери, становлять 225 % відносно даних за попередній рік, найбільші темпи приросту спостерігаються за рівнем прибутку, отриманого за банківськими металами, що перебувають у довірчому управлінні, — 246 %. Більш наочно тенденції формування прибутку розкриває рис 9.3
Рис.
9.3. Динаміка обсягів отриманого прибутку
за видами активів, що перебувають у
довірчому управлінні
Як видно з наведеної діаграми, всі активи, що перебувають у довірчому управлінні, прибуткові. Серед них динамічно особливо зростають прибутки за цінними паперами та банківськими металами.
+http://lib.uabs.edu.ua/library/Books_academy/bank_oper/R5.pdf
Правовий статус торговців ЦП
Стаття 17. Діяльність з торгівлі цінними паперами
1. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. { Абзац перший частини першої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
брокерську діяльність;
дилерську діяльність;
андеррайтинг;
діяльність з управління цінними паперами.
Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень. { Абзац сьомий частини першої статті 17 в редакції Закону N 2393-VI ( 2393-17 ) від 01.07.2010 }
У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків.
Ліцензія на провадження андеррайтингу видається лише за умови наявності у торговця цінними паперами ліцензії на провадження дилерської діяльності. { Абзац дев'ятий частини першої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
2. Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. { Абзац перший частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.
Торговець цінними паперами, який провадить брокерську діяльність, може надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. { Частину другу статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, не пов'язаними із здійсненням ним функцій брокера. { Частину другу статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
3. Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
{ Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
4. Андеррайтинг - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов'язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом. { Абзац перший частини четвертої статті 17 в редакції Законів N 3264-VI ( 3264-17 ) від 21.04.2011, N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента. { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 3264-VI ( 3264-17 ) від 21.04.2011 }
Андеррайтер відповідно до договору з емітентом може здійснювати: { Абзац третій частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
купівлю цінних паперів у емітента з подальшим їх перепродажем інвесторам; { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем; { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані. { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність.
5. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб. { Абзац перший частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на передані йому в управління цінні папери, інші фінансові інструменти і грошові кошти, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права довірчої власності на грошові кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. { Абзац частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов'язані з обслуговуванням установника управління. { Абзац частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.
Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.
Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.
Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України ( 435-15 ), цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
6. Договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Права та обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди визначаються у договорі, що укладається між ними.
Торговець цінними паперами зобов'язаний виконувати доручення клієнтів за договорами доручення, договорами комісії та договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів. У разі укладення торговцем цінними паперами договорів за власний рахунок разом з укладенням ним договорів за рахунок клієнта виконання договорів для клієнта є пріоритетним.
7. Торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, - також з Національним банком України. На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами в управління, не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, що не пов'язані із здійсненням ним функцій управителя.
Для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта (клієнтів), у разі якщо це передбачено договором управління, зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами в банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами та відповідно до умов договору (договорів) про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їхніх грошових коштів. { Абзац другий частини сьомої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами вправі використовувати грошові кошти клієнтів, якщо це передбачено договором про управління цінними паперами.
Договором про управління цінними паперами може бути передбачено розподіл між сторонами прибутку, отриманого торговцем цінними паперами від використання грошових коштів клієнта.
{ Абзац п'ятий частини сьомої статті 17 виключено на підставі Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
8. Правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків:
розміщення емітентом власних цінних паперів;
викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів;
розміщення казначейських зобов'язань України;
внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
дарування цінних паперів;
спадкування та правонаступництва цінних паперів;
вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень;
вчинення правочинів у процесі приватизації.
{ Частина восьма статті 17 в редакції Законів N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012, N 407-VII ( 407-18 ) від 04.07.2013 }
9. Правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.
Правочини, що вчиняються між торговцями цінними паперами, для кожного з них є провадженням професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
{ Частина дев'ята статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
10. Торговець цінними паперами зобов'язаний подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення таку інформацію про всі вчинені поза фондовою біржою ним або за його участю правочини щодо емісійних цінних паперів:
найменування емітента цінних паперів та його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
вид, тип, клас, форма існування та форма випуску цінних паперів;
міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів;
кількість цінних паперів за кожним правочином;
ціна цінних паперів;
дата вчинення правочину;
інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
До зазначеної інформації не включаються відомості про сторони правочинів.
Порядок ( z0320-13 ) та строки подання торговцем цінними паперами зазначеної інформації, а також порядок її подальшого розміщення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
{ Частина десята статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
ХIV. Обов’язки та обмеження торговців при здійсненні ними професійної діяльності
1. При виконанні операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами торговці зобов'язані:
а) діяти в інтересах клієнта, враховуючи умови, зазначені в укладеному з ним договорі, вимоги законодавства щодо цінних паперів, кон'юнктуру фондового ринку, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику;
б) вживати всіх відповідних заходів з метою отримання якомога кращого результату для свого клієнта при виконанні договорів та/або разових замовлень;
в) попереджати клієнта про ризики конкретного правочину з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами, якщо ця умова передбачена договором;
г) узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику при здійсненні операцій з купівлі, продажу або міни цінних паперів або інших фінансових інструментів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів або інших фінансових інструментів, що придбаватимуться, якщо інше не передбачено договором;
ґ) надавати клієнту інформацію щодо біржового курсу цінних паперів або інших фінансових інструментів та/або ринкової вартості цінних паперів або інших фінансових інструментів, якщо ця умова передбачена договором;
д) у першу чергу виконувати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами за договорами та разовими замовленнями клієнтів у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів, а потім операції за власний рахунок з такими самими цінними паперами або іншими фінансовими інструментами;
е) у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати договір та/або разове замовлення клієнта на найвигідніших для нього умовах, торговець зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта з подальшим письмовим підтвердженням клієнта про отримання такого повідомлення засобами зв’язку, визначеними договором;
є) відкривати окремий поточний рахунок для грошових коштів клієнта, що перебувають в управлінні торговця;
ж) дотримуватися показників ліквідності, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими встановлюються показники та вимоги, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку;
з) вести облік грошових коштів клієнтів, що перебувають в управлінні торговця, на окремих поточних рахунках, які відкриваються торговцем у банку;
и) здійснювати функції керуючого рахунком в цінних паперах клієнта в межах повноважень, наданих клієнтом, згідно з умовами договору (у разі призначення клієнтом торговця керуючим його рахунком у цінних паперах у зберігача);
і) надавати клієнту звіти про виконання договору доручення, договору комісії, разових замовлень до договору на брокерське обслуговування та звіт щодо діяльності з управління цінними паперами згідно з вимогами цих Правил, а також копії будь-якого з документів, передбаченихпунктом 6 розділу ХV цих Правил, які стосуються укладання та виконання торговцем договорів в інтересах цього клієнта, у разі якщо така умова передбачена договором з клієнтом;
ї) виконувати функції податкового агента у випадках, визначених Податковим кодексом України.
2. Торговець зобов'язаний до моменту укладання договору з клієнтом додатково надати йому інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
3. Торговець при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами повинен керуватися принципами чесності, справедливості та професійності з метою найкращого забезпечення інтересів клієнта.
4. Торговець зобов'язаний ідентифікувати особу клієнта відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
5. При укладанні договору, крім договору на брокерське обслуговування, отриманні від клієнта разового замовлення торговець зобов'язаний встановити права клієнта стосовно цінних паперів або інших фінансових інструментів, які є об’єктом цивільних прав за договором/ разовим замовленням.
6. У разі якщо торговець отримує від клієнта разове замовлення на купівлю певних цінних паперів або інших фінансових інструментів, а ці цінні папери або інші фінансові інструменти знаходяться у власності торговця, та у разі зацікавленості торговця продати клієнту зазначені цінні папери або інші фінансові інструменти торговець зобов'язаний повідомити про це свого клієнта способом, визначеним договором на брокерське обслуговування. У разі згоди клієнта придбати ці цінні папери або інші фінансові інструменти безпосередньо у торговця торговець укладає з ним дилерський договір щодо певних цінних паперів або інших фінансових інструментів, а клієнт анулює разове замовлення.
Вимоги абзацу першого цього пункту не поширюються на випадки, коли разові замовлення до договору на брокерське обслуговування передбачають купівлю-продаж цінних паперів або інших фінансових інструментів на фондових біржах.
7. На вимогу клієнта торговець зобов'язаний надати інформацію щодо стану виконання будь-якого укладеного з ним договору, наданого разового замовлення.
8. Торговці зобов'язані дотримуватися встановлених законодавством пруденційних нормативів та інших показників (нормативів), які обмежують ризики за операціями з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами.
9. Торговці зобов'язані надавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку адміністративні дані щодо своєї діяльності відповідно до нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що встановлюють склад, строки та порядок їх надання.
10. Торговець цінними паперами зобов’язаний подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення інформацію про всі вчинені поза фондовою біржою ним або за його участю правочини щодо емісійних цінних паперів.
11. Торговці зобов'язані здійснювати заходи відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
12. Торговець може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця з клієнтом.
13. Торговець, який уклав зі своїм клієнтом договір комісії або який отримав від клієнта разове замовлення до договору на брокерське обслуговування, відповідно до якого торговець виступає комісіонером, має право за згодою клієнта (комітента) укласти з іншим торговцем договір субкомісії, за яким набуває права та обов’язки комітента щодо субкомісіонера, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед своїм клієнтом.
14. Торговці здійснюють строкові операції як за власний рахунок, так і за рахунок своїх клієнтів в їх інтересах.
15. Правочини, що вчиняються між торговцями цінними паперами, для кожного з них є провадженням професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
16. Торговці не мають права:
а) розголошувати комерційну таємницю щодо відносин з клієнтом, за винятком випадків, передбачених законодавством;
б) запевняти клієнта у гарантованому отриманні доходу за цінними паперами або іншими фінансовими інструментами (чи його певної величини) або у гарантованій відсутності збитків від інвестування в цінні папери або інші фінансові інструменти, робити інші заяви, які можуть бути розцінені як гарантування зазначеного;
в) при виконанні договору на брокерське обслуговування здійснювати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами за рахунок та в інтересах клієнта без отримання від нього разового замовлення, яке відповідає вимогам цих Правил, крім випадків, зазначених в підпункті «г» цього пункту цього розділу та абзаці дев’ятому пункту 4 розділу VI цих Правил;
г) використовувати грошові кошти, цінні папери або інші фінансові інструменти клієнтів для здійснення операцій у власних інтересах, інтересах інших клієнтів або третіх осіб або використовувати грошові кошти, цінні папери або інші фінансові інструменти як забезпечення, у тому числі заставу, якщо інше не передбачено законодавством або договором з клієнтом;
ґ) здійснювати операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами клієнта, використовувати грошові кошти клієнта виключно з метою отримання винагороди, не діючи в інтересах клієнта та/або не виконуючи договори та/або разові замовлення до договору на брокерське обслуговування на найвигідніших умовах;
д) набувати цінні папери та інші фінансові інструменти певного виду та кількості, які не передбачені інвестиційною декларацією при здійсненні діяльності з управління цінними паперами;
е) безоплатно відчужувати цінні папери та інші фінансові інструменти, що знаходяться в його управлінні;
є) задовольняти вимоги своїх кредиторів за рахунок цінних паперів або інших фінансових інструментів, а також грошових коштів, що належать клієнтам;
ж) передавати виконання договору комісії, разового замовлення клієнта іншим особам без попередньої згоди клієнта та у разі, якщо це не обумовлено умовами договору з клієнтом;
з) передавати виконання разового замовлення клієнта іншим особам, якщо це замовлення отримано від іншого торговця, щодо якого він виступає субкомісіонером;
и) передавати виконання договору андеррайтингу (укладання договорів на придбання) іншим особам;
і) здійснювати операції з емісійними цінними паперами або іншими емісійними фінансовими інструментами, випуск яких не зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому законодавством порядку, якщо державна реєстрація таких емісійних цінних паперів або інших емісійних фінансових інструментів передбачена законодавством;
ї) здійснювати правочини з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами, обіг, розміщення яких зупинено у встановленому законодавством порядку, починаючи з дати оприлюднення інформації про зупинення обігу, розміщення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
й) здійснювати купівлю, продаж або міну цінних паперів та інших фінансових інструментів власного випуску (крім розміщення та викупу);
к) при проведенні посередницької діяльності (брокерської діяльності, діяльності з управління цінними паперами) здійснювати торгівлю акціями того емітента, у якому він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад п’ять відсотків статутного капіталу;
л) здійснювати види діяльності, які не передбачені законом.
17. Під час провадження діяльності з управління цінними паперами відповідно до договору про управління, крім зазначених у пункті 16цього розділу обмежень, управитель не має права здійснювати такі операції:
а) придбавати за рахунок грошових коштів клієнта, що знаходяться у його управлінні, цінні папери, власником яких є сам торговець;
б) відчужувати цінні папери клієнта, що знаходяться в його управлінні, у свою власність, у власність осіб, що володіють понад 10 відсотками статутного капіталу цього торговця;
в) придбавати за рахунок грошових коштів клієнта, що знаходяться в його управлінні, цінні папери, емітентом яких є його учасник або інша пов’язана особа;
г) придбавати за рахунок грошових коштів клієнта, що знаходяться в його управлінні, цінні папери емітентів, що знаходяться в процесі припинення, у тому числі відповідно до законодавства про банкрутство, якщо інформація про це була оприлюднена відповідно до законодавства;
ґ) відчужувати цінні папери та інші фінансові інструменти клієнта, що знаходяться в його управлінні, з відстрочкою платежу більше ніж на 10 днів, якщо інше не передбачено договором про управління;
д) надавати в заставу цінні папери, що знаходяться в його управлінні, як забезпечення виконання власних зобов'язань, зобов'язань своїх учасників та інших осіб;
е) передавати управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та грошовими коштами клієнта третій особі;
є) передавати грошові кошти, що знаходяться в його управлінні, на користь третіх осіб або вносити зазначені грошові кошти на рахунок (рахунки), розпорядником якого (яких) визначено третю особу (осіб);
ж) укладати за рахунок грошових коштів, що знаходяться в його управлінні, договори страхування (придбавати страхові поліси), отримувачами відшкодування за яким визначені треті особи.
18. Управитель, в управлінні якого знаходяться цінні папери власного випуску, не має права:
а) відчужувати та обмінювати такі цінні папери;
б) передавати у заставу такі цінні папери з метою забезпечення виконання власних зобов'язань, зобов'язань будь-яких інших осіб (за винятком зобов'язань, які виникли у зв'язку з виконанням управителем відповідного договору про управління).
19. Управитель під час виконання своїх зобов'язань за договором про управління не має права укладати договори, за якими цей управитель одночасно представляє інтереси двох установників управління, крім договорів, що укладаються на фондовій біржі.
20. Торговці можуть надавати консультаційні послуги щодо емісії, обігу та обліку цінних паперів, щодо прав та обов'язків емітента, інвестора та/або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо обігу та обліку інших фінансових інструментів, а також щодо здійснення фінансових інвестицій у зазначені цінні папери та інші фінансові інструменти.
21. Торговець здійснює свою професійну діяльність за допомогою програмно-технічного комплексу - сукупності технічних та програмних засобів, що забезпечують виконання функцій, пов'язаних з наданням послуг з торгівлі цінними паперами та веденням внутрішнього обліку.
Функціонування програмно-технічного комплексу повинно здійснюватись з урахуванням дублювання роботи всіх систем та елементів. Внутрішня організація інформаційного обслуговування торговця повинна здійснюватися з урахуванням розподілення задач.
22. Програмно-технічний комплекс повинен відповідати таким вимогам:
наявність розподілення обов’язків між користувачами - сертифікованими фахівцями торговця для реалізації функцій контролю;
можливість резервного копіювання даних внутрішнього обліку в будь-який час із забезпеченням відновлення інформації;
зберігання інформації протягом часу, встановленого законодавством;
захист від несанкціонованого доступу сторонніх осіб;
забезпечення виявлення і фіксації порушень функціонування взаємозв'язку з клієнтами та іншими учасниками фондового ринку, підключеними до програмно-технічного комплексу (повторних передач інформації, збоїв, використання дублюючих інформаційних систем тощо);
відповідність вимогам, визначеним пунктом 4 розділу XV цих Правил.
У разі якщо торговець надає клієнтам послуги щодо укладання договорів з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів на фондовій біржі за допомогою спеціальних програм, що працюють через мережу Інтернет (послуги Інтернет-трейдингу), програмно-технічний комплекс повинен забезпечувати автоматичну фіксацію дій користувачів.
Умови провадження діяльності торговцями ЦП
ІІ. Умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами
1. Ліцензіат може провадити професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами відповідно до отриманої ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія), тільки за умови членства щонайменше в одному об’єднанні професійних учасників ринку цінних паперів та/або саморегулівній організації, що об’єднує професійних учасників ринку цінних паперів за відповідним видом професійної діяльності та включення ліцензіата (крім банку) до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, відповідно до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2004 року № 296, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2004 року за № 957/9556 (із змінами).
2. Ліцензіат повинен дотримуватись вимог, зокрема:
Цивільного та Господарського кодексів України щодо умов та порядку укладання договорів та особливостей здійснення операцій з цінними паперами;
Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про депозитарну систему України", а також Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства" у частині виконання вимог щодо формування резервного капіталу (фонду) товариства;
установленого законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог глави III Кодексу законів про працю України (укладання трудового договору з найманим працівником) (крім банку);
нормативно-правових актів Комісії, що регулюють питання провадження професійної діяльності на фондовому ринку за кожним видом діяльності, на який ліцензіат отримав відповідну ліцензію;
пруденційних нормативів, визначених Комісією для відповідного виду діяльності;
умов виконання та оформлення договорів на брокерське обслуговування, разових замовлень, договорів доручення, комісії (субкомісії), андеррайтингу або договору про управління цінними паперами, що встановлені законодавством України.
3. Ліцензіат (крім банку) при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами повинен мати власний капітал за даними фінансової звітності за рік у розмірі не меншому, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений законодавством для певного виду професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами (крім товариств, для яких другий фінансовий рік з дати їх створення ще не закінчився).
Розмір зареєстрованого статутного капіталу повинен бути не меншим, ніж установлений законодавством щодо цінних паперів.
4. Торговець цінними паперами повинен дотримуватись таких вимог:
частка статутного капіталу торговця цінними паперами, що належить іншому торговцю цінними паперами, не може перевищувати 10 відсотків;
частка торговця цінними паперами разом з пов’язаними особами у статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів не може становити більше 5 відсотків;
частка торговця цінними паперами у статутному капіталі депозитарної установи не може становити більше 5 відсотків.
5. Ліцензіат (крім банку) для провадження професійної діяльності на фондовому ринку повинен мати у власності або в користуванні нежитлове приміщення, яке повністю відокремлене від приміщень інших юридичних осіб за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та у ліцензії, виданій Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або Комісією (крім випадку провадження цієї діяльності відокремленим підрозділом юридичної особи, який провадить професійну діяльність на підставі відповідної копії ліцензії). Для провадження діяльності відокремленим підрозділом ліцензіата на підставі відповідної копії ліцензії або спеціалізованим структурним підрозділом ліцензіата, який є невід'ємною частиною його внутрішньої організаційної структури та має інше місцезнаходження, ліцензіат повинен мати у власності або в користуванні нежитлове приміщення за місцезнаходженням такого підрозділу, яке повинно відповідати встановленим для цього приміщення вимогам.
Для провадження діяльності з торгівлі цінними паперами загальна площа такого приміщення ліцензіата (крім банку), його відокремленого підрозділу повинна становити не менше ніж 20 кв. м (крім випадку провадження тільки дилерської діяльності, коли приміщення може бути площею не менше ніж 10 кв. м).
У разі організації ліцензіатом (крім банку) діяльності в складі спеціалізованих структурних підрозділів, які є невід'ємною частиною його внутрішньої організаційної структури та мають інше місцезнаходження, ніж ліцензіат, площа приміщення по кожному такому підрозділу повинна становити не менше 10 кв. м.
Виконавчий орган ліцензіата (крім банку) повинен знаходитись у нежитловому приміщенні за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та ліцензії. Документи, що стосуються провадження професійної діяльності, повинні зберігатися у цьому приміщенні.
За місцезнаходженням (тимчасовим місцезнаходженням) ліцензіата (його відокремленого підрозділу) (крім банку) повинна бути вивіска із зазначенням найменування та місця його розташування (поверх та номери кімнат, а також графік роботи).
6. Банк для провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку повинен мати окреме приміщення, яке повністю відокремлене від інших приміщень банку та забезпечує дотримання банком вимог, установлених Положенням щодо організації діяльності банків та їх відокремлених підрозділів при здійсненні ними професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 березня 2006 року № 160, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2006 року за № 409/12283 (із змінами) (далі - Положення щодо організації діяльності банків та їх відокремлених підрозділів).
7. Сертифіковані фахівці ліцензіата (у тому числі керівні посадові особи), його відокремлених підрозділів або спеціалізованих структурних підрозділів при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим при отриманні ліцензії.
У разі виникнення у ліцензіата (у тому числі у відокремлених або спеціалізованих структурних підрозділах) при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами за її окремими видами факту зменшення встановленої кількості сертифікованих фахівців (у тому числі керівних посадових осіб), установленої при отриманні ліцензії (копії ліцензії) або створенні спеціалізованого структурного підрозділу, але не менше ніж до одного фахівця, йому необхідно протягом трьох місяців відновити потрібну їх кількість та повідомити про це Комісію в установленому порядку.
Сертифіковані фахівці торговця цінними паперами (його відокремлених та/або спеціалізованих структурних підрозділів), які відповідно до посадових обов’язків безпосередньо здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку, не можуть одночасно працювати в інших підрозділах ліцензіата, які здійснюють інші види професійної діяльності, ніж торгівля цінними паперами, та в інших професійних учасниках фондового ринку.
8. Керівник торговця цінними паперами (його відокремлених та/або спеціалізованих структурних підрозділів) при здійсненні діяльності з торгівлі цінними паперами не може одночасно працювати в інших професійних учасниках фондового ринку.
Керівник ліцензіата (крім банку) повинен мати стаж роботи на фондовому ринку не менше трьох років.
Крім того, у разі призначення на посаду нового керівника ліцензіат (крім банку) повинен перевірити його бездоганну ділову репутацію згідно з вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
У разі звільнення керівника ліцензіата (крім банку) уповноважений орган ліцензіата зобов’язаний призначити особу, яка виконує його обов’язки. Така особа повинна відповідати вимогам, установленим цими Ліцензійними умовами до керівника.
На час відсутності керівника уповноважений орган ліцензіата повинен забезпечити наявність особи, яка виконує його обов'язки. Така особа призначається з числа сертифікованих фахівців ліцензіата (крім банку) за будь-яким видом діяльності, що провадить ліцензіат.
9. За наявності в ліцензіата (крім банку) особи, яка займає посаду головного бухгалтера, при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами така особа повинна відповідати Професійним вимогам до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, затвердженим рішенням Комісії від 25 квітня 2013 року № 769, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 року за № 793/23325.
Ліцензіат у разі звільнення особи, яка займає посаду головного бухгалтера, або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку ліцензіата, або закінчення/розірвання договору з юридичною особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку ліцензіата, повинен протягом трьох місяців відновити особу, на яку будуть покладені зазначені обов’язки.
10. Ділова репутація ліцензіата, а також особи (осіб), яка (які) здійснює(ють) повноваження одноосібного виконавчого органу (у разі якщо такі особи призначені головою та членами колегіального органу), керівника служби внутрішнього аудиту (контролю) та головного бухгалтера ліцензіата (крім банку) повинна відповідати вимогам, установленим нормативно-правовим актом Комісії, який регулює порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії (далі - порядок та умови видачі ліцензії).
11. Ліцензіат зобов'язаний мати обладнання, у тому числі не менше двох комп'ютерів з пристроєм для безперебійного електроживлення, а також засоби зв'язку (електронна пошта, телефон, факс) та програмно-технічний комплекс, який забезпечить виконання вимог, установлених Комісією для цієї діяльності, зокрема установлених Правилами (умовами) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 року № 1449, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за № 52/13319 (із змінами), та забезпечить подання до Комісії адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів із застосуванням електронного цифрового підпису.
Ліцензіат зобов’язаний створити власну веб - сторінку або веб - сайт для опублікування до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком.
12. Ліцензіат для провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами повинен:
розробити положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами;
розробити положення про відокремлений підрозділ ліцензіата (крім банку) та/або спеціалізований структурний підрозділ, які провадять діяльність з торгівлі цінними паперами (у разі їх створення);
розробити порядок здійснення внутрішнього аудиту (контролю) (крім банку);
розробити положення про внутрішній контроль;
призначити контролера;
розробити систему управління ризиками професійної діяльності з торгівлі цінними паперами (крім банку), яка включає такі елементи: визначення основних принципів управління ризиками професійної діяльності з торгівлі цінними паперами; виявлення, облік та опис ризиків окремо за кожним видом ризику; оцінювання ризиків та контроль (моніторинг) рівня ризиків; заходи щодо мінімізації ризиків та ліквідації негативних наслідків виявлених ризиків, у тому числі порядок та джерела фінансування заходів з компенсації отриманих збитків; моніторинг та дотримання пруденційних нормативів і заходи у разі їх відхилення від встановлених показників; формування управлінської структури ліцензіата, розробка внутрішніх правил, процедур та технологій з урахуванням прийнятих ліцензіатом основних принципів управління ризиками; контроль за ефективністю управління ризиками.
При призначенні окремого працівника (призначається з числа сертифікованих фахівців) ліцензіата (крім банку) або у разі створення ліцензіатом (крім банку) підрозділу з управління ризиками необхідно у внутрішніх документах ліцензіата визначити його функції, порядок взаємодії з іншими підрозділами, у тому числі з контролером ліцензіата.
До компетенції цього підрозділу (працівника) ліцензіата необхідно віднести: розробку та впровадження методики виявлення, оцінювання та контролю рівня ризиків професійної діяльності; аналіз та прогнозування стану системи управління ризиками, ідентифікацію критичних (найбільш ризикованих) бізнес - процесів, клієнтів, контрагентів, фінансових інструментів та послуг; виявлення концентрації ризиків та причини їх появи; впровадження заходів, процедур, механізмів та технологій мінімізації ризиків та ліквідації наслідків виявлених ризиків; оперативну координацію взаємодії підрозділів та виконавчого органу ліцензіата з питань управління ризиками; участь у розслідуванні випадків реалізації ризиків; розробку програм навчання працівників ліцензіата методам та інструментам управління ризиками; підготовку і надання звітності з питань управління ризиками виконавчому органу ліцензіата.
За рішенням наглядової ради (у разі наявності) або вищого органу управління ліцензіата (крім банку) створюється структурний підрозділ або призначається окрема посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль).
Структурний підрозділ (окрема посадова особа), що проводить внутрішній аудит (контроль), підпорядковується наглядовій раді (у разі наявності) або вищому органу управління та організаційно не залежить від інших підрозділів торговця цінними паперами.
Структурний підрозділ (окрема посадова особа), що проводить внутрішній аудит (контроль), повинен організувати свою діяльність відповідно до вимог Положення про особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) в професійних учасниках фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 19 липня 2012 року № 996, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 року за № 1628/21940.
13. Положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами має містити, зокрема, порядок:
укладання договорів;
роботи з клієнтами;
провадження діяльності з торгівлі цінними паперами за видами діяльності, на які торговець має відповідні ліцензії;
ведення обліку та подання звітності щодо операцій з цінними паперами;
ведення обліку та подання звітності щодо коштів клієнтів.
14. Положення про відокремлений та/або спеціалізований структурний підрозділ, які провадять діяльність з торгівлі цінними паперами, має містити, зокрема:
основні види діяльності, повноваження;
вимоги до наявності мінімальної кількості сертифікованих фахівців (у тому числі керівних посадових осіб);
вимоги до наявності комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення;
вимоги до приміщення;
умови ліквідації.
15. Положення про внутрішній контроль торговця цінними паперами має містити, зокрема:
порядок і строки розгляду звернень клієнтів та професійних учасників фондового ринку;
процедуру запобігання несанкціонованому доступу до службової інформації і її неправомірному використанню, у тому числі при суміщенні різних видів професійної діяльності;
ліквідність та інші показники (нормативи), що обмежують ризики з операцій з цінними паперами для торговця цінними паперами, установлені Комісією;
вимоги, спрямовані на запобігання маніпулюванню цінами на фондовому ринку, установлені торговцем цінними паперами;
опис функцій, прав та обов'язків контролера;
повноваження контролера у разі виявлення ним порушень;
форму і строки подання звітності контролером керівнику торговця цінними паперами;
вимоги до оформлення первинних документів внутрішнього обліку, ведення облікових операцій і складання внутрішньої звітності;
вимоги, спрямовані на врегулювання та запобігання конфлікту інтересів при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку.
16. Контролер торговця цінними паперами призначається з числа сертифікованих фахівців і відповідає за повноту та достовірність надання інформації до Комісії.
17. Ліцензіат зобов'язаний протягом усього строку провадження діяльності з торгівлі цінними паперами виконувати вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
18. Банк (його відокремлені підрозділи) повинен (повинні) організувати свою діяльність відповідно до вимог Положення щодо організації діяльності банків та їх відокремлених підрозділів.
19. Для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта (клієнтів), у разі якщо це передбачено договором управління, зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами в банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами та відповідно до умов договору (договорів) про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їхніх грошових коштів.
20. Торговець цінними паперами веде облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених Комісією за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, - також з Національним банком України.
21. Ліцензіат зобов'язаний забезпечити безперешкодне входження уповноважених осіб Комісії до приміщень, у яких він провадить професійну діяльність на фондовому ринку, у зв'язку з реалізацією ними повноважень відповідно до законодавства України.
22. Ліцензіат, який прийняв рішення про припинення діяльності з торгівлі цінними паперами, зобов'язаний повідомити про це всіх своїх клієнтів, з якими у нього укладені договори (у разі їх наявності, зокрема: договір на брокерське обслуговування, договір андеррайтингу, договір про управління цінними паперами та грошовими коштами), виконати усі договори (зобов'язання), що стосуються провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, та після цього подати заяву про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та відповідні документи, передбачені для торговця цінними паперами нормативно-правовим актом Комісії, який регулює порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) (далі - порядок зупинення дії та анулювання ліцензії).
23. У разі якщо ліцензіат не має наміру провадити зазначений в ліцензії вид діяльності після закінчення строку її дії, то він зобов'язаний не менше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку дії ліцензії повідомити про це Комісію, а також до закінчення строку дії ліцензії виконати всі договори (зобов'язання), що стосуються провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами згідно з вимогами, установленими законодавством.
Стаття 17. Діяльність з торгівлі цінними паперами
1. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. { Абзац перший частини першої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
брокерську діяльність;
дилерську діяльність;
андеррайтинг;
діяльність з управління цінними паперами.
Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень. { Абзац сьомий частини першої статті 17 в редакції Закону N 2393-VI ( 2393-17 ) від 01.07.2010 }
У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків.
Ліцензія на провадження андеррайтингу видається лише за умови наявності у торговця цінними паперами ліцензії на провадження дилерської діяльності. { Абзац дев'ятий частини першої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
2. Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. { Абзац перший частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.
Торговець цінними паперами, який провадить брокерську діяльність, може надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. { Частину другу статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, не пов'язаними із здійсненням ним функцій брокера. { Частину другу статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
3. Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
{ Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
4. Андеррайтинг - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов'язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом. { Абзац перший частини четвертої статті 17 в редакції Законів N 3264-VI ( 3264-17 ) від 21.04.2011, N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента. { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 3264-VI ( 3264-17 ) від 21.04.2011 }
Андеррайтер відповідно до договору з емітентом може здійснювати: { Абзац третій частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
купівлю цінних паперів у емітента з подальшим їх перепродажем інвесторам; { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем; { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані. { Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність.
5. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб. { Абзац перший частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на передані йому в управління цінні папери, інші фінансові інструменти і грошові кошти, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права довірчої власності на грошові кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. { Абзац частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов'язані з обслуговуванням установника управління. { Абзац частини п'ятої статті 17 в редакції Закону N 5042-VI ( 5042-17) від 04.07.2012 }
Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.
Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.
Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.
Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України ( 435-15 ), цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
6. Договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Права та обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди визначаються у договорі, що укладається між ними.
Торговець цінними паперами зобов'язаний виконувати доручення клієнтів за договорами доручення, договорами комісії та договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів. У разі укладення торговцем цінними паперами договорів за власний рахунок разом з укладенням ним договорів за рахунок клієнта виконання договорів для клієнта є пріоритетним.
Комісійна та комерційна діяльність
1.Послуги торгівців цінними паперами
Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу
цінних паперів:
а) діяльність по випуску цінних паперів;
б) комісійну діяльність по цінних паперах;
в) комерційну діяльність по цінних паперах.
Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за
дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або
їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом
може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента
нереалізовані цінні папери.
Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що
здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.
Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що
здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.
Не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності операції:
- розміщення емітентом власних цінних паперів;
- викупу емітентом власних цінних паперів для їх наступного перепродажу, розповсюдження
серед своїх працівників або анулювання;
- проведення суб'єктами господарської діяльності розрахунків з використанням векселів, а саме:
видача (передача) векселя за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а
також погашення векселів (в тому числі дострокове та/або авалістом);
- здійснення суб'єктами господарської діяльності на підставі договорів комісії або доручення
купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на
здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, а також на підставі договорів купівлі-
продажу або міни, які укладені безпосередньо з торговцем;
а) дарування та успадкування цінних паперів;
б) пов'язані з виконанням рішення суду;
в) які не потребують участі торговця цінними паперами у випадках, передбачених законами
України.
Усі інші операції суб'єктів господарської діяльності, пов'язані з купівлею-продажем цінних
паперів вважаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів та потребують отримання
ліцензії на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів.
Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності по обігу цінних
паперів, або громадянина в статутному фонді кількох торговців цінними паперами перевищує 5%
по кожному торговцю, то ці торговці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з
одним.
Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:
а) цінними паперами власного випуску;
б) акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі більше
5% статутного фонду.
Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними
паперами, але не виконаних в даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати
п'ятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами. При здійсненні
діяльності по випуску цінних паперів, що проводиться одночасно з комерційною або комісійною
діяльністю по цінних паперах, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими
торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може
перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.
Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв) торговця цінними
паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних паперів або комерційну діяльність по цінних
паперах, а також вартість відкритих позицій, разом взятих, одночасно не можуть перевищувати
п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід
провадити виходячи з найвищої продажної ціни або номінальної ціни.
Торговці цінними паперами щоквартально подають до ДКЦПФР розрахунок таких
показників:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності;
- коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом;
- коефіцієнт рентабельності активів;
- коефіцієнт платоспроможності (автономії).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К1) обчислюється як відношення грошових засобів,
їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт 2
абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.
Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом (К2) обчислюється як співвідношення
залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.
Коефіцієнт рентабельності активів (К3) розраховується як відношення чистого прибутку (збитку)
підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів
підприємства. Коефіцієнт платоспроможності (автономії) (К4) розраховується як відношення
власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і відображає питому вагу
власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Правові засади функціонування фондових бірж