Порівняльні характеристики традиційної ієрархічної структури й нової мережної організації

Характеристика	Традиційна організація	Сітьова організація
Структура	Ієрархічна	Сітьова
межі	Внутрішні (замкнені)	Зовнішні (відкриті)
Основна сфера застосування ресурсів	Капітал	Людський фактор, інформація
Стан	Статичне, стабільне	Динамічне, змінне
Основна увага під час роботи з персоналом	Менеджери	Фахівці
Основні стимули	Нагороди й покарання	Відданість
Управління	Накази керівництва	Самоврядування
Основа діяльності	Контроль	Нагорода повноваженнями
Індивідуальна мотивація	Задоволення начальства	Досягнення цілей команди
Навчання	Набуття спеціальних навичок	Розширення компетентності
Основа системи компенсацій	Положення усередині ієрархії	Виробничі досягнення, рівень професіоналізму
Відносини	Конкуренція	Співробітництво
Відносини працівників	Відчуженість	Причетність
Основні вимоги	Сильний менеджмент	Лідерство

Віртуальна організація тісно пов'язана з мережною організацією й не стосується виразу «віртуальна реальність». Віртуальна організація – це тимчасова мережа організацій (партнерів), які поєднують свої ресурси, уміння і зв'язки для використання швидко змінюваних можливостей ринку. Кожний партнер вносить у віртуальну організацію найкраще з того, що має. Основні характеристики віртуальних організацій наведені нижче:

• партнери використовують новітні виробничі технології і інформаційні мережі, які допомагають їм, навіть якщо вони розділені величезною відстанню, установити міцні зв'язки й успішно працювати;

• партнерство встановлюється для реалізації нових можливостей у зовнішньому середовищі й найчастіше має часовий характер;

• ця нова організаційна модель змінює розуміння традиційних меж організації, оскільки в ролі партнерів виступають конкуренти, постачальники й клієнти, і тому важко визначити, де починається одна компанія й закінчується інша;

• сильна залежність партнерів віртуальної організації між собою вимагає великої взаємної довіри;

• кожний партнер вносить в організацію свої унікальні знання й уміння, що сприяє створенню високоінтелектуальних, зроблених у всіх відношеннях організацій.

Горизонтальна організація. Усі сучасні організаційні схеми віддають перевагу горизонтальній структуризації, а не вертикальній, що характерно для традиційних схем. Горизонтальна організація будується навколо виробничих процесів, а не конкретних завдань. Такий підхід дозволяє поєднувати в одну команду представників різних функціональних підрозділів, які працюють у тісній взаємодії один з одним на постійній основі. У команду часто включають і менеджерів-аналітиків, які вирішують питання дослідження ринку, що набагато розширює компетентність і підвищує ефективність ухвалених рішень. Горизонтальна організація встановлює також тісні відносини з постачальниками й іншими суб'єктами ринку, займається навчанням персоналу і постійно заохочує і стимулює командну діяльність.