Відмінні ознаки обов'язкової та добровільної сертифікації Мета сертифікації

Обов'язкова сертифікація

Запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища

Добровільна сертифікація

Сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; підвищення конкурентоспроможності продукції на товарному ринку

−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−

Хто здійснює сертифікацію

Обов'язкова сертифікація

Проводиться виключно в державній системі сертифікації

Добровільна сертифікація

Проводиться органами, що акредитовані в державній системі сертифікації, а також підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами, які взяли на себе функції органу з добровільної сертифікаціїДобровільна сертифікація

−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−

Хто є заявником сертифікації

Обов'язкова сертифікація

Виробники, постачальники продукції

Добровільна сертифікація

Виробники, продавці, споживачі продукції, органи державної виконавчої влади, громадські організації та окремі громадяни

−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−

Хто визначає схему сертифікації

Обов'язкова сертифікація

Орган з сертифікації

Добровільна сертифікація

Заявник за погодженням з органом з сертифікації

−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−

Які параметри перевіряються

Обов'язкова сертифікація

Віднесені нормативними документами до обов'язкових для виконання

Добровільна сертифікація

Не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових (за вибором заявника)

−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−

Об'єкт сертифікації

Обов'язкова сертифікація

Головним національним органом з оцінки відповідності

Добровільна сертифікація

Визначається заявником сертифікації

Переваги підприємств у результаті сертифікації

o покращання менеджменту управління;

o поглиблення знань щодо процедурних питань, що сприяє прискоренню усунення процедурних проблем;

o підвищення ступеня задоволення потреб споживачів;

o додаткові конкурентні переваги продукції порівняно з несертифікованими товарами-конкурентами;

o розширення частки ринку

4. Сертифікація в Україні

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації.

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.

Держстандарт України:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація;

здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадськість з результатами сертифікації.