Осінній місяць

Журиться у небі.

_____________________________

• Місто Цуруґа (敦賀), розташоване на узбережжі Японського моря, отри- мало свою сучасну назву в епоху Вадо (708-715), а до цього часу воно називалося Цунуґа (角鹿), що в перекладі з японської означає “рогатий олень”.

***

寂しさや

須磨にかちたる

浜の秋

1689. (Мацуо Басьо)

Яка печаль!

В Іронохама* осінь

Сумнішою здається, ніж в Сума**.

_____________________________

* Іронохама (種の浜) – назва морського узбережжя поблизу м. Цуруґа. У вір- ші вона наводиться в скороченому вигляді – “Хама”.

**Сума – назва місцевості на узбережжі Внутрішнього Япон­ського моря поблизу сучасного м.Кобе.

***

四方より

花吹き入て

にほの波

(1690) (Мацуо Басьо)

Вишневий білоцвіт

На хвилі Ніо*

Зібрав докупи вітер звідусіль.

_____________________________

* Ніо (鳰の海 - “Ніо-но умі”, досл. з яп.: “море норця /пірникози/”) – одна з назв озера Біва (Бівако).

До цієї групи відносяться також

Терміни:

Вигуки:

Ономатопоетоми (звуконаслідувальна лексика) наприклад:

***

ひやひやと

　　　　　　　　　　　　壁をふまえて

　　　　　　　　　　　　昼寝哉

　　　　　　　　　　　　　　(1694)

　　　　　　　　　　　(Мацуо Басьо)

Із стінки в ступні

Ллється прохолода.

Солодкий денний сон!

Цікаво, що цю ж ономатопоетому ми бачимо в іншого поета – Масаоки Сікі, але в даному випадку її переклад укра- їнською потребує, на нашу думку, дещо іншого тлумачення:

***

ひやひやと

朝日さしけり

松の中

　　　　　 (1896) (Масаока Сікі)

Посеред сосен

Щулиться від холоду

Ранкове сонце.

***

ざぶりざぶり

ざぶり雨ふる

かれの哉

(1791) (Кобаясі Ісса)

Дзюрчить, дзюрчить,

Дзюрчить над полем дощ –

Засохлим полем!

***

よろよろは

我もまけぬぞ

女郎花

(1810) (Кобаясі Ісса)

Хоча й хитаюсь,

Як дівоча квітка,

Та ще тримаюсь, ще не піддаюсь!

***

ジャジャ馬の

つくねんとして

かすむ也

(1812) (Кобаясі Ісса)

Про щось задумався

Мій норовистий кінь.

Туман довкола.

***

リンリンと

凧上がりけり

青田原

(1816) (Кобаясі Ісса)

Дзень-дзень-дзень! –

Над смарагдовим полем

Паперового змія танок.

***

つくづくと

鴫我を見る

夕べ哉

(Кобаясі Ісса)

Уважно й сторожко

Глядить бекас на мене.

Смеркається.

***

さくら葉も

ちらりちらりや

鮎さびる

(1824) (Кобаясі Ісса)

Форелі нерест.

У повітрі теж

Мигтять опалі сакури листочки.

***

すごすごと

月さし上げる

野分哉

　　　　　　　　　　　　　(1895) (Масаока Сікі)

Насупившись,

Осінній ураган

На небо тьмяний місяць піднімає.

***

行く春や

ほうほうとして

蓬原

(1896) (Масаока Сікі)

Весна відходить!

І за нею слідом

Побігти поривається полин.

А також:

абревіатури: JR, NHK, NTT, JAL,

звертання: укр.: пан, пані, панове!;

япон.: сан, сама, кун, чян, міна-сан!,

вульгаризми:

паремійні одиниці: прислів’я, приказки:

Наприклад:

1. “知らぬが仏” (Сірану-ґа хотоке) - “Менше знаєш – краще спиш”; біблійське: “Во многія мудрості – многія печалі!”

2. “蛙の子蛙” (Каеру-но ко каеру) - “Яблуко від яблуні не далеко падає (котиться)”.

3. “雀の涙” (Судзуме-но наміда – гороб’ячі сльози)

“Як кіт наплакав” (рос.: “с гулькин нос”)

4. “急がば回れ” (Ісоґа-ба маваре) – Повільніше /тихіше/ їдеш – далі будеш; Поспішиш – людей на- смішиш.

5. “十人十色” (Дзю-нін дзю-іро: 10 людей – 10 кольорів) – рос.: “На вкус и цвет товарища нет”; укр.: ???

6. а) “弘法も筆の誤り” (Кобо-мо фуде-но аямарі) – “Навіть Кобо помиляється /помилявся/ пензликом”) (Кукай - Ко:бо: Дайсі)

б) “猿も木から落ちる” (Сару-мо кі-кара очіру) - рос.: “Конь о четырех ногах и то спотыка- ется”; укр.: ???

7. “郷に入っては郷に従え” (Ґо:-ні хайте /ітте/-ва ґо:ні сітаґае) – “У чужий монастир зі своїм уставом не ходять”

8. “無しより増し” (Наші-йорі маші) або: “少しでも無いより増し” (Сукоші-демо най-йорі масі) – “(Трохи) краще, ніж нічо- го”; На безриб’ї і рак риба”; “На безлюдді й Хома чоловік”; “Голодному й опеньки м’ясо”.

9. “塵も積もれば山となり” (Чірі-мо цумореба яма-то нарі) “Навіть пил, накопичуючись, стає горою”. Укр.: /?/: “Лайно завжди на поверхні плаває”).

10. “馬鹿につける薬なし” (Бака-ні цукеру кусурі наші) – Від дурості ліків немає. Укр.: /?/: Горбатого могила виправить.

11. “馬の耳に念仏” (Ума-но мімі-ні нембуцу) – (Як) молитва кобилі в вуха. Укр.: Як горох об стінку.

12. “めくら蛇に怖じず” (Мекура хебі-ні одзідзу) – Сліпий змії не боїться. Укр.: П’яному море по коліно.

13. “女心秋の空” (Онна-ґокоро акі-но сора) – Жіноче серце – що осіннє небо. Укр.: /?/: Сім п’ятниць на тиждень.

14. “人の花は赤い” (Хіто-но хана-ва акай) – Чужа квітка червона (червоніша - гарніша). Укр.: Чужа жменя завжди більшою здається.

На останньому прикладі, до речі, чудово видно деякі пси- хологічні особливості українців і японців /!/. Для нас головне – “мати річ у власності”, для японців “краса цієї речі”.

Однією з характерних відмінностей генезису японських паремій у порівнянні з походженням паремійних одиниць ін- ших мов є те, що на відміну від українських, російських чи англійських паремій (де подібне явище теж зустрічається, але далеко не в такій мірі) значна частина японських прислів’їв та приказок увійшла до складу фразеології японської мови з по- езії. Наголосимо - не з фольклору та літератури взагалі, не з релігійних текстів, а саме з авторської поезії. На цьому перш за все наголошують самі японські фахівці (Див.: О.Фудзії “Нип- понские пословицы”. Харбин: Восточное обозрение.- 1943.- с.12-13, 16-17, 23-25). Значною мірою цьому сприяли лаконізм головних поетичних жанрів японської поезії - танка та хайку (відповідно: 31 і 17 складів); поголівна грамотність японців, оскільки починаючи з XVI-XVII ст. практично всі японські ді- ти обов’язково закінчували початкову школу, а також загаль- новідома любов японців до поезії. Яскравим прикладом є вірш славетного японського поета Мацуо Басьо (1644-1694), перші два рядки якого стали відомим прислів’ям, хоч і з дещо змі- неною у порівнянні з поетичним джерелом образною семанти- кою:

***

Моно іеба

Кучібиру самуші

Акі-но кадзе

Промовиш слово -

Крижаніють губи.

Осінній вітер.

Наведемо ще кілька прикладів японських прислів’їв, що мають поетичне походження, хоч автор цих віршів залишився невідомим:

***

Саке накуте

Нан-но оноре-ґа

(Нічого особливого у тобі /собі/)

Сакура кана

(Досл.: “Без саке і /квітуча/ сакура не є чимось особливим /ці- кавим”)

(Поетичний переклад спробуйте зробити самі!)

Без чарочки саке

Й квітуча вишня –

Ні те, ні се!

***

Окіте міцу

Нете міцу кая-но

Хіроса кана

(Досл.: “Прокидаючись і лягаючи, бачити лише москітну сітку

/про самотність вдови на подружньому ліжку/)

(Поетичний переклад!)

Пробуджуюсь

Чи засинаю - бачу

Лише москітну сітку поблизу.

Японська поезія, і зокрема жанр хайку, настільки тісно пов’язані з фразеологією, що дуже часто без знання того чи ін- шого прислів’я неможливо адекватно зрозуміти поетичний об- раз. Так, не знаючи японського прислів’я “Деру куґі-ва ута- реру” (Цвях, що стирчить /висовується, вистромлюється/, за- бивають), ніколи не зрозумієш всієї філософічності й трагізму вірша видатного японського поета XX ст. Одзакі Хосая:

В коробці з цвяхами -

Лише зігнуті

Цвяхи.

Те ж саме можна сказати і про відомий практично кож- ному японцеві вірш поета XVIII ст. Рьоти (Рьота), який у осно- ву поетичного образу свого твору поклав японське прислів’я “Івану-ґа хана” (досл.: Не сказане /мовчання/ - квіти :

物言わず

客と亭主と

白菊と

Хазяїн, гість

І білі хризантеми -

В мовчанні, красномовнішим від слів.

Окрім жанрів танка та хайку активним джерелом япон- ських паремій були також поетичні жанри ренґа - “нанизані рядки” (своєрідні колективні поеми) і сенрю - сатиричні вірші, ідентичні за своєю строфічною формою хайку.

40