Паралельні назви місяців:

Наприклад: 12 –й місяць (дзюніґацу) – останній (заключний) місяць. Або ще: “сівасу” (師走 – “місяць учителів-бігунів”, “місяць захеканих учителів”). Наприкінці року перед іспита- ми вчителі мали змогу добре заробляти додатковими приват- ними уроками, бігаючи від одного відсталого учня до іншого.

Див.: хайку Томіти Моппо - інваліда з дитинства):

***

行く年や

われにもひとり

女弟子

Закінчується рік. У мене також

Є учениця!

(1920) (Томіта Моппо)

　　　Такі ж проблеми виникають і при перекладі багатьох прозаїчних творів японської класичної літератури, у яких час- то використовуються “поетичні” назви місяців. Наведемо яс- кравий приклад із найдавнішої японської повісті-казки “Таке- торі-моногатарі”:

“Але ніяка суворість не здатна була налякати їх (жени- хів.- І.Б.), і вони продовжували приходити до будинку Кагуя-хі- ме і в «місяць інею», коли шляхи засипані снігом і скуті кригою,

і в «безводний місяць», коли в небі гримить грім, і сонце пече не- милосердно” (Див.: “Дві стародавні японські повісті”.- М.- 1976.- С.10)

Укр. свята: Великдень, Різдво, Спас та ін.

Яп. свята: У період Токугава (Епоха Едо, 1600-1868 рр.) офіцій- ними святами було визнано 5 найпопулярніших серед японців свят (“ґо-секку”- 5 традиційних свят):

1. Дзіндзіцу - (День людини) – 7 день 1-го місяця

2. Хіна-мацурі - Свято ляльок, або ще: Дзьосі - День дівчаток – 3 день 3-го місяця

3. Танґо - День хлопчиків (нині: Кодомо-но хі) – 5 день 5-го місяця

4. Танабата-мацурі - Свято зірок -7 день 7-го місяця

5. Тьо:йо: - Свято хризантем (нині: Кіку-мацурі) – 9 день 9-го місяц

Ось кілька цікавих прикладів з поезії хайку епохи Едо

***

やまざとは

まんざい遅し

梅の花

(1691) (Мацуо Басьо)

В селі гірському

Сливи зацвіли,

А ряджених з піснями щось не видно.*

_____________________________

* Йдеться про новорічне свято Мандзай (万歳), коли вулицями села ходили ряджені з піснями й танцями, вітаючи своїх односельчан з Новим роком. За місячним календарем Новий рік у Японії розпочинався весною, коли зацвітали перші сливи.

***

山寺の

扉に雲あそぶ

彼岸かな

　　　　　　　(1906-30)　 (Ііда Дакоцу)

Хіґан* святкуючи,

Перед ворітьми храму

У горах розважаються хмарки.

­­­­­­­_____________________________

* Хіґан (彼岸) – буддійське свято весняного рівнодення.

Крім того, державним вважалось також свято (о)-Бон (середина 7-го місяця) – День поминання померлих (покійних) – теж досить веселе свято, не зважаючи на його не дуже веселу тематику. Як приклад, наведемо чудовий вірш Мацуо Басьо, у якому йдеться про о-Бон, зокрема, про обряд «Хакамаірі» («відвідини могил»), яке відбувається в перший день цього свята:

***

家はみな

杖にしら髪の

墓参

(1694)

Волосся сиве,

Палиці в руках –

На цвинтар подалася вся родина!

О-Бон

***

玉祭

きょうも焼場の

けむり哉

　　　　 (1690) (Мацуо Басьо)

Святкують Урабон*!

Але й сьогодні

Над крематорієм звивається димок.

_____________________________

* Урабон (盂蘭盆, або ще: /о-/Бон - お盆) – “День пам’яті померлих”, “День поминання предків” (15 липня); від санскр.: Ullambanа. У вірші Басьо це свято має назву: 玉祭 - “Тама-мацурі”.

Мідзуторі мацурі

(Нара, 3 березня)

***

水とりや

氷の僧の

沓音

　　　　　　　 (1685) Басьо

Водочерпання*!

Бонзи цокотять

Своїми сандалетами по кризі.

______________________________

* “Мідзуторі” - Водочерпання (або: 修二会 - “Сюніє”) – буддійське свято, що святкується в березні за сучасним календарем чи в другому місяці ро- ку за місячним.

Сусухараї (煤払い)

***

煤はきは

己が棚つる

大工かな