9.1 Правила безпечної роботи та поведінки у майстерні
Навчальні майстерні є приміщеннями з підвищеними ризиком отримати травму через насиченість верстатами та іншими обладнанням для виконання роботи з великою кількістю виступаючих рукояток та інших частин. Для виконання робіт використовують гострі або важкі інструменти, якими можна поранитися або поранити однокласника. Тому для забезпечення нормальної та безпечної роботи та перебування у навчальній майстерні слід дотримуватися правил:
Заходити у майстерню можна тільки з дозволу учителя.
Одягнути спецодяг, застібнути його на усі ґудзики та зав’язати на усі зав’язки.
Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних робіт. Непотрібні речі слід прибрати.
Працювати тільки справними інструментами.
Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому місці.
Інструментами працювати обережно та бережливо.
Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за призначенням.
Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не крутити рукоятки.
Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.
Стружку ні в якому разі не здувати, її слід обережно змітати спеціальною щіткою.
Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти складеними.
Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів, поламка інструментів) відразу доповідати учителя для вжиття необхідних заходів.
РОЗДІЛ 10. ПЛАН-КОНСПЕКТ ОДНОГО ЗАНЯТТЯ З ДОДАТКОМ НАВЧАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЯНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ: «Гігієна житла»
Дата ___01.10.2013__
Клас ___6____
Тема заняття: Гігієна житла
Мета:
1. Навчальна
Знати: Значення гігієни житла в житті людини, чому потрібно прибирати житло, послідовність прибирання житла, які використовуються миючі засоби та інструменти для прибирання, як доглядати за м’якими та корпусними меблями, засоби чищення меблів, як треба правильно доглядати за побутовою технікою, та яка побутова техніка використовується для прибирання приміщень.
Вміти: Схарактеризувати значення гігієни житла, визначати послідовність дій під час прибирання житла, називати інструменти, засоби те побутову техніку для прибирання житла, визначати матеріали для догляду за
Сприяти розвитку побутовою технікою.
2. Виховна:
Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування звички прибирати своє житлове приміщення, розрізняти засоби чищення для підлоги, меблів та побутової техніки.
3. Розвивальна:
Розвиток в учнів уваги, інтересу, пам’яті, звичку до охайності та чистоти.
Дидактичні засоби: плакати, презентація, картинки, підручник, робочі зошити.
Тип уроку:
Вивчення нового матеріалу.
Хід та зміст заняття:
1. Організаційна частина
1.1. Перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт чергового чи старости, письмово чи усно);
Доброго дня дорогі учні 6-го класу. Давайте перевіримо чи всі учні класу сьогодні присутні на нашому уроці (перевірка присутніх за журналом).
1.2. Призначення чергових (усно, письмово, за графіком чи інакше);
Давайте разом із старостою класу визначимо чергових.
1.3. Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярські приладдя і аркуші, зовнішній вигляд учнів тощо).
Давайте ж перевіримо як ви підготувалися до сьогоднішнього заняття. Для уроку вам потрібні підручники та зошити.
2. Актуалізація опорних знань
2.1. Аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті;
На попередньому уроці, вашим домашнім завданням було підготувати усно відповідь на наше запитання «Для чого потрібно прибирати у своїх кімнатах».
(Кожен з учнів відповідає на запитання вчителя)
2.2. Перевірка теоретичних знань з теми заняття, які були вивчені на теоретичних заняттях даного профілю (зміст питань, завдань, форми і методи їх подання, прізвища учнів для опитування);
Я бачу ви гарно виконали домашнє завдання та підготувалися до сьогоднішнього уроку, але я маю для вас ще декілька запитань з нашої сьогоднішньої теми:
Чи досить часто ви прибираєте свою кімнату?;
Чи вмієте користуватися побутовими приладами для прибирання?;
Як ви доглядаєте за м’якими меблями?;
Чи важливо знати, які є інструменти та засоби для прибирання приміщення?;
Чи користуєтесь ви ними?;
Для чого вони існують?
2.3. Критерії навчання знань і вмінь учнів з попередньої теми.
Давайте оцінимо виконане вами домашнє завдання (вчитель ставить оцінки за домашнє завдання за критеріями оцінювання).
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
3. Мотивація навчальної діяльності
3.1. Пояснення значення нової роботи (операцій, прийомів, дій тощо) для майбутньої діяльності з даного профілю;
Наша сьогоднішня тема присвячена гігієні житла. Ми з вами ознайомимося із значенням прибирання у житлових приміщеннях. Чому ж потрібно користуватися засобами та інструментами для прибирання. Як правильно доглядати за меблями у вашому житловому приміщенні.
4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
4.1. Оголошення нової теми заняття (письмово чи усно);
Тож відкриваємо свої зошити та записуємо тему сьогоднішнього уроку (вчитель записує тему заняття на дошці).
4.2. Повідомлення навчальної мети та окремих завдань заняття, їх мотивація (запис у зошит учнів);
Давайте запишемо мету заняття. Мета нашого заняття: ознайомитися та навчитися користуватися сучасними методами, засобами, інструментами та побутовою технікою для прибирання. Як потрібно доглядати за меблями. Завдання: зробити короткий аналіз для чого потрібне прибирання в кімнаті.
Діти давайте запишемо в зошити що ж таке гігієна.
Гігієна – галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я і продовження життя. Гігієна включає ряд самостійних розділів: гігієна праці, радіаційна гігієна, гігієна харчування, побутова та особиста гігієна та інші.
Так що ж таке гігієна житла?
Житло є одним із найважливіших факторів зовнішнього середовища. З ним тісно пов'язане все життя людини, воно захищає від несприятливих метеорологічних факторів, є місцем роботи, відпочинку, сну. Відсутність у квартирі необхідного санітарно-гігієнічного мікроклімату негативно впливає на дихання, теплообмін, вищу нервову діяльність, інші фізіологічні функції організму. Розміри і пропорції приміщень, архітектурно-просторове вирішення квартири, колір та спосіб оздоблення стін мають вплив на емоційний статус людини. Тісний зв'язок між житловими умовами і станом здоров'я є давно відомим фактом. Доведено, що смертність серед мешканців щільно населених квартир в 1,5-2 рази вища, ніж у людей, які проживають у просторих приміщеннях. Найбільш типовою хворобою тісних квартир є легеневий туберкульоз. Надзвичайно легко можуть розповсюджуватись і такі інфекції, як грип, кір, скарлатина, дифтерія, кашлюк, вітряна віспа. При проведенні профілактичних заходів вирішальне значення має забезпечення житлових приміщень достатнім повітрообміном. Разом із тим, тісні приміщення при санітарному не благополуччі можуть сприяти виникненню і поширенню кишкових інфекцій та гельмінтозів. А з перебуванням у вогких і холодних приміщеннях не без підстави пов'язують виникнення ангін і ревматизму. Вогкість, крім того, сприяє розвитку грибків, які руйнують дерев'яні частини будівлі й спричиняють появу неприємного специфічного запаху в приміщенні. Тривале перебування у перенаселених, забруднених і гамірних приміщеннях зумовлює зниження загальної опірності організму, погіршує сон і перешкоджає цілющій дії природних факторів. Повноцінне в гігієнічному відношенні житло повинно бути достатньо просторим, сухим, мати сприятливий мікроклімат, чисте повітря, важливо, щоб у нього потрапляло сонячне світло.
Таким чином, житло, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормативам, має велике оздоровче значення. Дослідження вітчизняних учених показали, що 43-59 % тижневого часу і 80-86 % вихідного (позаробочого) часу людина проводить вдома. Тому для ефективного відпочинку і ліквідації нервової перевтоми, крім певних гігієнічних вимог, слід забезпечувати повний психічний відпочинок. Житло виконує багато функцій: задоволення фізіологічних потреб (сон, особиста гігієна, харчування, заняття фізкультурою і спортом); спілкування і культурна діяльність (відпочинок, розваги, сімейне спілкування); виховання і навчання дітей;" ведення домашнього господарства (готування їжі, догляд за дітьми, прибирання, прання тощо); професійна діяльність, самоосвіта, любительські заняття. Ці функції, що виконуються людиною, визначають необхідний набір приміщень у квартирі для сімей різного демографічного складу.
Які ж є види прибирання?
Види прибирання:
Прибирання може бути розбите на види за різними критеріями.
За механізацією: ручне; механізоване.
З використанням води: сухе; вологе.
З використанням дезінфікуючих засобів;
Без використання дезінфікуючих засобів.
За місцем прибирання:
Прибирання приміщень;
Прибирання житлових приміщень;
Прибирання приміщень громадського призначення;
Прибирання приміщень промислового призначення.
Прибирання зовнішніх територій:
Прибирання прибудинкових територій;
Прибирання вулиць;
Прибирання доріг (між населеними пунктами);
Прибирання газонів, парків, садів тощо.
За цільовим призначенням:
Прибирання після будівельне;
Прибирання поточне;
Прибирання генеральне.
За об'єктом прибирання:
Прибирання сміття;
Прибирання листя;
Прибирання снігу.
За періодичністю:
Наводиться на прикладі прибирання в офісних приміщеннях
Щоденне:
Збір пакетів зі сміттям із сміттєвих кошиків;
Вставка пакетів в сміттєві кошики;
Вологе прибирання лінолеумних, керамічних, мармурових, паркетних та інших підлог;
Сухе чищення килимових покриттів;
Видалення пилу з оргтехніки;
Полірування дзеркал, скляних поверхонь;
Видалення пилу з підвіконня;
Вологе прибирання і дезінфекція в санітарно-гігієнічних кімнатах:
Заповнення диспансерів (дозаторів) для рідкого мила;
Вставка витратного матеріалу в диспансери для паперових рушників і туалетного паперу;
Чистка сантехніки;
Чистка ніжок і хрестовин крісел, столів, стільців.
Щотижневе:
Полірування меблів, інших дерев'яних предметів інтер'єру;
Видалення стійких забруднень, плям з підлоги;
Мийка сміттєвих кошиків;
Видалення пилу і забруднень з віконних рам і підвіконь;
Видалення пилу і забруднень з дверей;
Сухе чищення м'яких меблів і килимових покриттів.
Щомісячне:
Чистка плінтусів;
Сухе чищення м'яких меблів;
Протирання жалюзі;
Миття вікон (у теплий період року);
Видалення пилу і забруднень з проводів, кабелів, телефонних шнурів, розеток, електрощитів.
Миючі засоби для прибирання житла:
А чи знаєте ви що таке миючі засоби і для чого вони існують?
Перше мило, найпростіший миючий засіб, було отримано на Близькому Сході більше 5 000 років тому. Спочатку воно використовувалося головним чином для прання та обробки виразок і ран. І тільки з I століття н. е. людина стала митися з милом.
Миючими засобами називаються натуральні і синтетичні речовини з очищаючою дією, особливо мило і пральні порошки, застосовувані в побуті, промисловості і сфері обслуговування.
Мило отримують в результаті хімічної взаємодії жиру і лугу. Швидше за все, воно було відкрито по чистій випадковості, коли над багаттям смажили м'ясо, і жир стік на золу. Взявши в руки жменю цього найпростішого мила, стародавня людина виявила, що воно легко розчиняється у воді і змивається разом з брудом.
Мило і синтетичні миючі засоби містять речовини, що підвищують змочувальні властивості води за рахунок зменшення сили поверхневого натягу. Ці речовини називаються поверхнево активними (ПАР), оскільки діють на поверхні рідини (маються на увазі всі межі, не тільки верхня).
Молекули ПАР можна представити у вигляді пуголовків Головами вони "чіпляються" за воду, а хвостиками - за жир. Коли ПАР змішують з водою, його молекули на поверхні звернені "головами" вниз, а їх "хвостики" стирчать з води. "Роздрібнити" таким чином поверхню води, ці молекули значно зменшують ефект поверхневого натягу, тим самим допомагаючи воді проникати в тканину. Цими ж хвостиками молекули ПАР захоплюють попадаються їм частки жиру.
Якщо жир міцно причепився до тканини, для його видалення знадобиться не тільки дія ПАР, а й міцна струс. Крихітні крапельки жиру покритого ПАР, розсіюються в воді, утворюючи емульсію.
Миючі засоби, речовини або суміші речовин, вживані у водних розчинах для очищення (відмивання) поверхні твердих тіл від забруднень. До М. з. відносяться багатокомпонентні суміші синтетичних миючих (милоподібних) речовин і різних допоміжних складових (мінеральних солей, органічних добавок і ін.) — так званих синтетичних М. з., всі види товарного жирового мила, ряд продуктів природного походження (наприклад, сапоніни жовч).
Види миючих засобів:
Миючі речовини в залежності від будови вуглеводневого радикалу і активної групи ділять на наступні типи:
1. Алкілкарбонати (мила) загальною формулою RCOONa.
2. Алкілсульфати:
а) первинні;
б) вторинні.
3. Алкілсульфонати.
4. Алкіларилсульфонати.
5. Алкіламонійхлориди (катіоноактивні миючі речовини).
Мила, сульфати і сульфонати є аніоноактивними, так як утворюють поверхнево-активний негативно заряджений іон. Менш поширені неіоногенні миючі речовини. Вони у воді не дисоціюють, але розчиняються завдяки наявності в молекулі великого числа гідрофільних груп.
Неіоногенні миючі речовини бувають природного походження (сапоніни з мильного кореня, кінського каштана та інших рослин) і синтетичні препарати, отримані з окису етилену і фенолів, жирних спиртів.
Миючі засоби і домашня безпека:
Недбале поводження з токсичними речовинами не може залишитися без наслідків. У складі миючих засобів присутні такі шкідливі речовини, як: хлор, діоксид сірки, етиленгліколь, поверхнево-активні речовини (ПАР), фенол, формальдегід, ацетон, аміак, ензими, оптичні відбілювачі, абразивні речовини, ароматизатори. І це далеко не повний список отруйних речовин. Багато які з них представляють небезпеку, як для людини, так і для навколишнього середовища. Для подібних висновків не потрібно бути фахівцем в хімії, досить логіки: як може бути безпечним синтетична речовина, яка пробиває труби, знімає нальоти і видаляє іржу? І, навіть якщо для негайного впливу їх кількості недостатньо, то з часом, накопичуючись в приміщеннях, організмі, навколишньому середовищі вони стають провокуючими факторами розвитку алергій, дерматитів, респіраторних захворювань.
Правила обережності при використанні миючих засобів
Складно уявити, що повна відмова від використання миючих засобів можлива - ці речовини значно полегшують підтримання чистоти в будинку, спрощують такі неприємні побутові обов'язки, як прибирання та миття посуду. Але можна звести ризик від використання побутової хімії до мінімуму, дотримуючись простих правил обережності:
- при покупці миючі засоби порошки на справжність;
- віддавати перевагу миючим засобам без яскраво вираженого запаху;
- ополіскувати посуд від миючих засобів не менше 15 секунд у проточній воді;
- ретельно полоскати одяг і білизну після прання;
- ніколи не змішувати кілька миючих засобів;
- звертати увагу на вміст шкідливих речовин у складі миючих засобів. Віддавати переваги засобам з вмістом ПАР та фосфатів не більше 5%.
Також слід уникати миючих засобів, у складі яких є наступні речовини:
- гідрохлорид натрію (інколи зазначається як sodium hypochlorite). Ця сполука часто використовується як відбілювач і може викликати дуже небажані наслідки;
- нафтові дистиляти. Входять до складу поліролей для металевих поверхонь і можуть впливати на зір і нервову систему;
- феноли і крезоли. Ці бактерицидні речовини дуже їдкі і можуть викликати діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки;
- нітробензол. Токсична речовина. Всмоктується через шкіру, чинить сильну дію на центральну нервову систему, порушує обмін речовин, викликає захворювання печінки, окисляє гемоглобін в метгемоглобін. Може входити до складу поліролей для підлоги і меблів;
- формальдегід. Канцероген, що викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів. Може бути присутнім у складі чистячих речовин.
Інструменти для прибирання житла:
Віник
Совок
Вибивачка для килима
Ганчірка
Мітла пилосос
Ракель
Серветка
Цебро
Швабра
Також зараз існує велика кількість побутових приладів для прибирання та чистки житлових приміщень, найперший і найрозповсюдженіший побутовий прилад це пилосос. Пилососи бувають як для вологого прибирання, так і для сухого. А які ви знаєте побутові прилади для прибирання кімнат? (учні відповідають на задане вчителем запитання).
Догляд за меблями, чищення м’яких та корпусних меблів:
Догляд за м’якими меблями
Щоб продовжити життя і зберегти новизну м’яких меблів потрібно дотримувати кілька елементарних правил регулярного догляду. Перш за все, необхідно регулярно чистити її пилососом, для видалення пилу і підтримки шовковистого блиску обшивального матеріалу. По-друге, варто уважно ставитися до придбаних меблів і намагатися уникнути механічних пошкоджень, зламів кріпильного матеріалу, розриву покриває матерії.
Періодично у міру забруднення (але не рідше 1 разу на місяць) необхідно проводити чистку м’яких меблів від пилу. І якщо шкіряні меблі досить просто протерти вологою ганчіркою, то у випадку з матер’яною оббивкою все трохи складніше. Меблі, оббиті тканиною, не можна сильно мочити і в теж час просто так вибивати – теж не вихід, підніметься хмара пилу, яка все одно осяде. У таких випадках рекомендуємо не всім відомий спосіб: перед вибиванням від пилу накрийте меблі вологим простирадлом. А якщо при цьому простирадло змочити не звичайною водою, а легким оцтовим розчином – кольору на оббивці стануть більш яскравими. Особливу увагу при чищенні (у тому числі і шкіряних м’яких меблів) слід приділити швам, саме в цих місцях зазвичай збирається найбільше пилу.
Але навіть при дбайливому ставленні бувають випадки, коли та чи інша помилка може назавжди зіпсувати зовнішній вигляд меблів. Тому завжди буде корисним знати, як чинити в тих чи інших випадках.
Пролиті рідини слід відразу ж усувати з поверхні матеріалу, не допускаючи їх розтікання і проникнення їх в основу тканини або ворсу!
Для видалення плям з меблів, оббитих шинилла, велюром або іншою тканиною, слід зробити слабкий розчин мильної води і приготувати м’яку щітку. Акуратно змочіть забруднене місце приготовленим розчином за допомогою щіточки. Найголовніше – не переборщити з кількістю води! Не варто рясно поливати крісло або ліжко мильною водою, досить просто намочити щітку і акуратними рухами почистити потрібне місце. Від великої кількості води, тканина може піти розлученнями! Після чищення мокру пляма варто висушити і розчесати м’якою щіточкою, для того щоб відновити зім’ятий ворс і додати меблів початковий вигляд.
Догляд за корпусними меблями
Для того, щоб поліпшити «функціональне життя» корпусних меблів необхідно дотримуватися таких принципів догляду за корпусними меблями:
– постійна температура в приміщенні повинна підтримуватися в межах від +40°С до +2°С;
– не слід розташовувати корпусні меблі дуже близько до радіаторів опалювання та опалювальних приладів. Відстань має бути не менше 0,5-0,7 метрів;
– не слід піддавати прямому сонячному світлу корпусні меблі, оскільки це викликає деформацію деяких деталей меблів;
– слід дбайливо відкривати двері та висувати ящики в корпусних меблях. Якщо у меблів є торцеві вішалки, необхідно їх берегти від перевантаження більше ніж на 10-15кг;
– необхідно оберігати від механічних пошкоджень поверхню корпусних меблів. Дуже важкі речі, розташовані усередині корпусних меблів, здатні викликати її деформацію, тому розміщувати такі предмети на полицях і усередині шаф слід рівномірно по усій площі;
– протирати пил на корпусних меблях із ламінованого ДСП краще всього м'якою сухою тканиною. Добре підійде в цьому випадку фланель або плюш. Якщо вимагається видалити інші забруднення з поверхні меблів, використовуйте спеціальні поліролі. Ні в якому разі не використовуйте для очистки корпусних меблів пральний порошок і господарське мило, оскільки луги, що міститься в цих засобах, призводять до того, що вони роз'їдають поверхню меблів.
Особливості догляду за скляними та дзеркальними поверхнями:
Щоб дзеркало вірою й правдою служило Вам довгі роки, варто ретельно поставитися до його вибору. Гарне, якісне дзеркало прослужить набагато довше свого неякісного аналога. Уважно оглянете поверхню.
Такі дефекти як подряпини на тильній стороні, пухирці, що видніються на поверхні, говорять про те, що це дзеркало довго не прослужить. Згодом корозія зробить свою справу, а дзеркальна гладь покриється темними плямами
Коли ідеальний варіант обраний - настав час задуматися про відхід. Якщо Ви звикли використовувати все нове передове, то Вам належить придбати спеціальну ганчірочку з мікрофібри (такими ж найчастіше протирають скла машин і екрани моніторів).
Вона підійде як для дзеркала, так і для скляних поверхонь. Існують також спеціальні вологі серветки для стекол і дзеркал. Якщо вони дійсно гарної якості, то поверхня буде приходити в ідеальний стан навіть після першого дотику
Відзначимо, що для цих же цілей відмінно підійде будь-яка бавовняна ганчірка, рушник і шматок тканини - вибір за Вами. Необхідно стежити за вологістю повітря в приміщенні. Дзеркалу шкідлива як недостатня вологість, так і надлишкова
Тому що для ванни характерна скоріше проблема надлишкової вологості, те як правило, дзеркала для ванної кімнати покривають спеціальним покриттям.
Щоб охоронити дзеркала від запотівання, можна також використовувати аерозольний антизапотівач для автомобільних стекол (продається в будь-якому автомобільному магазині). Вирішити проблему запотівання можна й на стадії покупки - ряд виробників випускає дзеркала з підігрівом, що не дає дзеркалу запотіти. Надлишок вологості як на дзеркалах, так і на всіх скляних поверхнях у ванною необхідно насухо витирати щораз після прийому ванною або при утворенні конденсату.
Це не займе багато часу, але допоможе Ваших меблів довше залишатися в бездоганному стані.
А ще хочу вам зачитати 5 правил швидкого прибирання у вашій оселі:
Правило № 1. Кожній речі - своє місце!
Всім відомо: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Візьміть за правило повертати на місце предмет, яким щойно користувалися. Це позбавить вас від ситуацій, коли доводиться згадувати, де ви в останній раз бачили ту саму ложку або футболку.
Правило № 2. Помічники необхідні!
Лінь - двигун прогресу, тому в світі побутової техніки з'являється все більше новинок, здатних полегшити нам життя. Подумайте, чи не час змінити старенький пилосос на більш потужну і просунуту модель? Це техніка, на якій однозначно економити не варто, адже тільки з його допомогою можна прибрати максимальну кількість сміття і пилу, якої, до речі, за рік накопичується більше десятка кілограмів!
Для миття підлог давно вже пора придбати спеціальну швабру - наприклад, віджимну: з її допомогою швидше і простіше робити вологе прибирання. Звичайні ганчірки замініть одноразовими або просоченими спеціальними складами серветками: вони прибирають ефективніше, а після прибирання їх можна просто викинути. Якщо інвентар красивий і сучасний, то їм набагато приємніше користуватися, а нагородою буде виграний час і гарний настрій.
Також зверніть увагу на спеціальні засоби для прибирання: їх асортимент значно ширше, ніж ми можемо собі уявити.
Правило № 3. Вибирайте речі правильно
Підбираючи предмети інтер'єру, звертайте увагу, наскільки вони вимогливі у догляді. Деякі тканини, особливо ворсові, дуже сильно збирають пил, ворсинки, нитки тощо. Ще ретельніше ставтеся до вибору текстилю: штор, покривал. Це стосується і оббивки м'яких меблів: велюр, флок або плюш відмінно збирають пил.
Правило № 4. Геть все зайве!
Позбутися від непотрібних речей - це тільки половина справи. Головне - не заповнювати місце, що звільнилося новими «мішками». Адже нам властиво купувати те, без чого ми чудово обходилися до цього.
Правило № 5. Змініть ставлення до себе
Найпростіший спосіб змінити ставлення до прибирання - змінити ставлення до себе. Так-так, саме до себе! Ви в себе одні, а робота по дому ніколи не скінчиться. Не думайте, що ми закликаємо «запустити» свій будинок - просто рекомендуємо іноді жаліти себе і пам'ятати про те, що не ми створені для житла, а воно для нас.
Головне - не починати наводити порядок без бажання і в поганому настрої, а то багато чого доведеться переробляти.
4.3. Перелік і зміст нових технологічних, економічних та інших відомостей з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватися під запис; питаннями і проблемними ситуаціями для учнів з нової теми і обов'язковою вказівкою методів і прийомів навчання (розповіді, бесіди, демонстрації, проблемності, активізації, і т.п.), виховання, розвитку (завдання і задачі) і профорієнтації учнів згідно мети заняття;
А зараз пропоную вам переглянути презентацію про миючі засоби та побутові прилади для житла. Які є види, та для якої поверхні вони призначені. Які є сучасні побутові прилади, та яке вони мають призначення.
5. Самостійна практична частина роботи і поточний інструктаж учителя.
5.1. Самостійна робота учнів, вправи;
Зараз пропоную вам провести невеличку самостійну роботу. У своїх зошитах ви напишете з чого потрібно починати прибирання в кімнаті. Що таке щоденне, щотижневе та щомісячне прибирання.
5.1.1. Записати зміст роботи учнів (вправи – які і скільки, час на виконання); виготовлення виробу, виконання робіт – яких, за якою документацією, з використанням яких інструментів та пристроїв і т.п.);
Час для виконання самостійного завдання 20 хвилин. Після цього кожен зачитає те що він чи вона написала всій аудиторії.
5.1.2. Форми організації праці учнів (індивідуальна, фронтальна, бригадна, коли перерви, коли змінюються у виконанні робіт і т.п.);
Робота проводиться індивідуально кожним учнем.
Зміст цільових обходів робочих місць:
1-й обхід: перевірка організації робочих місць, початку роботи, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
Кожен учень класу працює індивідуально, займається виконнам поставленого завдання.
2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і т.п., особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
3-й обхід: перевірка правильності виконання самоконтролю, ведення проміжного (міжопераційного) контролю, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);
4-й обхід: перевірка правильності дотримання технологічних умов у процесі роботи і т.д.
6.5. Заключний інструктаж:
Отже закінчився час написання самостійної роботи.
6.5.1. Підведення підсумків практичної роботи; аналіз виконаних робіт (помилки і недоліки в роботі);
Тож прошу кожного учня зачитати що він запам’ятав на сьогоднішньому уроці.
6. Заключна частина уроку
6.1. Аналіз кращих робіт учнів;
Давайте разом проаналізуємо та оцінимо кращі роботи.
6.2. Мотивація оцінок, оцінювання виконаної роботи;
За сьогоднішню роботу всі отримають оцінки. Тож пропоную разом оцінити нашу сьогоднішню роботу і підвести підсумки уроку (підводять підсумки).
6.3. Повідомлення домашнього завдання.
Повідомлення домашнього завдання.
ВИСНОВКИ
Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини, праці.
Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці, без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути праці призводять до негараздів і для особистості і для суспільства. З цього приводу Ушинський писав: "Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство. ”
Високі умови перед людиною ставлять і соціальні умови праці. Адже праця – це не лише предметно-практична діяльність, я й спілкування суб'єкта цієї праці з іншими людьми. В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця, як правило, носить колективний характер і її здійснення обов'язково пов'язано з включенням школяра в широку та складну систему виробничих, моральних та інших стосунків. Учень має вміти співпрацювати з іншими учнями , підкорятися вимогам керівника, відповідати за результати не лише своєї праці, а й інших, виявляти ініціативу в доведенні справи до кінця. Загалом, він має вміти трудиться разом з іншими, спілкуватися з ними.
Трудове виховання учнів повинно бути спрямоване на виховання психологічної і практичної готовності учнів до праці: сумлінне ставлення до праці, внутрішня потреба працювати на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби людини.
У системі виховних справ розв'язуються завдання: усвідомлення мети і завдання праці; виховання мотивів трудової діяльності; формування трудових вмінь і навичок.
Зміст трудового виховання багатоликий. Воно включає в себе всю навчально-виховну роботу школи. У загальному розумінні трудове виховання в загальноосвітній і професійній школі включає в себе навчальну працю з основ наук і трудове виховання, котрі призначені для формування в учнів позитивного ставлення до розумової і фізичної праці й озброєння їх загальними політехнічними знаннями, трудовими уміннями та навичками. Але навчальна праця з основ наук і трудове виховання не обмежуються лише навчальною метою. Спільно з трудовим вихованням вони виступають найважливішою основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку школярів.
Основою всієї системи трудового виховання є суспільно-корисна праця учнів. Вона включає:
- суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення;
- самообслуговування;
- виробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов'язану з створенням матеріальних цінностей суспільного використання як в умовах школи, так і в сфері виробництва.
Самообслуговування в школі та сім'ї – це найбільш доступний і повсякденний вид праці. З нього розпочинається виховання у дитини працелюбності, залучення її до все більш складних видів трудової діяльності. Досвід показує, що педагогічно правильна організація цієї праці стає доброю звичкою, не тільки обов'язком, а й потребою школярів.
Привчання дітей до самообслуговування розпочинається в сім'ї. Яким чином організувати цю працю, щоб вона найефективніше сприяла в загальній системі виховання сприяє тому, що праця з самообслуговування вирішенню задач трудового виховання?
Першим етапом трудового виховання є поступове привчання дітей до невеликих та посильних для їхнього віку трудових завдань. В цей період краще привчати дітей до самообслуговування. Наступним етапом є розширення видів праці від самообслуговування до обслуговування сім'ї в цілому. Уже молодший школяр може пришити ґудзик до сорочки молодшого брата чи сестри, випрасувати рушники і т.д. Важливим у трудовому вихованні є і врахування індивідуальних особливостей учнів. Так, фізично ослабленим дітям, не звільняючи їх від праці, слід доручати нескладну роботу, бажано на свіжому повітрі.
Важко дати рекомендації на всі випадки життя. Але вчителям слід пам'ятати, що при використанні праці як засобу виховання головним є те, що потрібно обмірковано ставитись до трудових справ, частіше радитись з колегами, вожатими, класними керівниками.
Суспільно корисна, виробнича праця на благо суспільства – це праця найвпливовіша за своїм виховним впливом на учнів. Крім того, вона найбільш розповсюджена, застосовується як в сільських, так і в міських школах. Різноманітні і форми праці, які отримали назву трудових об'єднань школярів. Вони грають виключно важливу роль не тільки в трудовому, але й розумовому, моральному, естетичному, фізичному, економічному, екологічному вихованні. Не менш важливе значення їх в підготовці учнів до свідомої і творчої участі в суспільному виробництві, а також у професійній орієнтації. Методичні питання організації роботи в трудових об'єднаннях відображено в багатьох навчальних посібниках. В них звертається увага на те, що трудові об'єднання учнів – це перша школа їх самостійного трудового життя, школа виховання високої відповідальності за доручену справу.
Особливості роботи учнівської бригади викликають необхідність надання навчально-виробничих знань з фізики, біології, хімії, математики, що розглядається як найважливіший засіб поєднання навчання з працею.
Другим важливим трудовим об'єднанням є шкільні лісництва, які також досить поширені. Мета їх створення – виховання в учнів позитивного ставлення до праці і природи рідного краю, формування трудових умінь і навичок з охорони, використання і відновлення трудових ресурсів, підготовка до свідомого вибору професії.
Для роботи шкільному лісництву виділяються певні ділянки на території державної зони. На цій території учні виконують такі роботи: посадка і посів лісу, виявлення пошкодження лісу шкідниками і хворобами, збір насіння дерев та кущів тощо. На базі деяких шкільних лісництв організовуються табори праці та відпочинку для учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів / М.І.Алексєєва – К., Рад. школа, 2002. – 154 с.
Антонович Є. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. Посібник / Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
Бєліков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях / А.О.Бєліков – Радянська школа, 2003. – №2.
Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: навчальний посібник / Богуш А.М. Лисенко Н.В. – 2-е вид, перероб. І доп. – К.: Вища школа, 2002, – 407с.
Буров О.Ю. Інформаційне забезпечення ергономіки України: Концепції розвитку / О.Ю.Буров / НТІ. Науково-технічна інформація.–2000.–№4.–с.5-6.
Вишневський О. Сучасне українське виховання / О.Вишневський Педагогічні нариси. – Київ – 2003., с. 159
Вишневський О. Сучасне українське виховання. / О.Вишневський Педагогічні нариси, Львів, 2004, – 236 С.
Волкова Н.П. “Педагогіка” Н.П.Волкова / Посібник. Київ, 2001. Видавничий центр “Академія”.
Волощук І.С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / І.С. Волощук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – №3. – С. 4–9.
Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід : навчальний посібник / [В.В. Бербец; Н.В. Дубова; О.М. Коберник; Т.В. Кравченко та ін.]; за заг. ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. – Умань : КопіЦентр, 2007. – 154 с.
Мунипов В.М., Зинченко В.П. Эргономика: человекоориентированное проектирование техники, программных средств и среды: Учебник. – М.: Логос, 2001.– 356с.
Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Х.: Вид. Група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 352 с.
Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології : навч. посіб. / Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. – К. : Просвіта, 2000. – 368 с.
Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська, та ін.; за ред. О.М. Пєхоти. – К., Вид-во А.С.К., 2003. – 255 с.
Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. – К., 2003. – 351 с.
Педагогическая энциклопедия : в 4-х томах / [гл. ред. И.А.Капралов]. – М.: Педагогика, 1964. – Т. 1. – 436 с.
Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія / С.О.Сисоєва, А.М. Алексюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицька, Л.Є. Сігаєва, Я.В. Цехмістер та ін.; за заг. ред. С.О. Сисоєвої. – К., Віпол, 2001. – 510 с.
Петрушенко В.Л. та ін. Етика та естетика: [Навчальний посібник] / Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008.- 180 c.
Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) / Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5.
Програми з трудового навчання для загальноосвітніх закладів. – К. 2005.
Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: Теорія і методика: Монографія / В. В. Бербец, Т. М. Бербец, Н. В. Дубова та ін.; За заг. ред. О. М. Коберника. – К.: Наук. світ, 2003. – 172 с.
Пузеев В.В. Образовательная технология: от приема до технологии / В.В. Пузеев / Директор школы. – К., 2000. – № 4. – 69 с.
Русанова С. Оцінювання знань учнів як педагогічна проблема / С. Русанова // Рідна шк. – 2003. – №4. – С. 36–38.
Семиченко В. Проблема педагогічного оцінювання / В. Семиченко, В. Заслуженюк // Рідна шк. – 2001. – № 37. – С. 3–9.
Буров О.Ю. Інформаційне забезпечення ергономіки України: Концепції розвитку / О.Ю.Буров / НТІ. Науково-технічна інформація.–2000.–№4.–с.5-6.
Вишневський О. Сучасне українське виховання / О.Вишневський Педагогічні нариси. – Київ – 2003., с. 159
Вишневський О. Сучасне українське виховання. / О.Вишневський Педагогічні нариси, Львів, 2004, – 236 С.
Волкова Н.П. “Педагогіка” Н.П.Волкова / Посібник. Київ, 2001. Видавничий центр “Академія”.
Волощук І.С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / І.С. Волощук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – №3. – С. 4–9.
Державна концепція професійної орієнтації України. – К., 2000. – 10 с.
Закатнов Д.О. Твоя майбутня професія: навчальний посібник / Закатнов Д.О., Жемера Н.В., Тименко М.П. – К.: Українська книга, 2000. – 324 с.
Кавецький. В. Мотиваційна основа вибору професії школярами / В. Кавецький / Трудова підготовка в закладах освіти. – 2009. – № 3. – С. 29-32.
Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. – М., Просвещение, 2000. – 171 с.
Корж Н. Г., Луцька Ф. Й. Із скарбниці античної мудрості – К., 2000, 77 С.
Культура современного урока / Под ред. Н. Е. Щурковой. – М., 2005. – 90 с.
Макаренко А. С. Виховання в праці. Твори: у 7-ми т. – с. 388.
Матяш Н.В. Психология проектной деятельности школьников в условиях технологического образования / Матяш Н.В. [под ред. В.В.Рубцова]. – Мозырь : РИФ «Белый ветер», 2000. – 286 с.
Махмутов М. И. Современный урок. – М.: Педагогіка, 2000.
Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід : навчальний посібник / [В.В. Бербец; Н.В. Дубова; О.М. Коберник; Т.В. Кравченко та ін.]; за заг. ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. – Умань : КопіЦентр, 2007. – 154 с.
Мунипов В.М., Зинченко В.П. Эргономика: человекоориентированное проектирование техники, программных средств и среды: Учебник. – М.: Логос, 2001.– 356с.
Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Х.: Вид. Група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 352 с.
Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології : навч. посіб. / Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. – К. : Просвіта, 2000. – 368 с.
Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська, та ін.; за ред. О.М. Пєхоти. – К., Вид-во А.С.К., 2003. – 255 с.
Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. – К., 2003. – 351 с.
Петрушенко В.Л. та ін. Етика та естетика: [Навчальний посібник] / Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008.- 180 c.
Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) / Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5.
Програми з трудового навчання для загальноосвітніх закладів. – К. 2005.
Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: Теорія і методика: Монографія / В. В. Бербец, Т. М. Бербец, Н. В. Дубова та ін.; За заг. ред. О. М. Коберника. – К.: Наук. світ, 2003. – 172 с.
Сікорський П.І. Принципи моделювання оцінювальних систем / Шлях освіти / П. І. Сікорський, О. О. Біляковська. – 2006. – № 1.
Скидан С.О. Ергономіка трудового навчання / Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – № 3. – С. 47-48.
Стельмахович М. Г, Українська родинна педагогіка. К., 2000. – 286 С.
Сучасний урок: Панорама методичних ідей / Гол. ред. Н. Харківська. – Харків: Основа, 2004. – 93 с. – (Б-ка Журнал «Початкове навчання та виховання». – Випуск 2).
Тименко М. П., Жемера Н. В. Людина і світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України. – К., 2004. – 28 с.
Титов В. М. Класно-урочна система і новий образ особистості / Педагогіка толерантності. – 2003. – 31. – С. 10-14.
Тищенко Р.. Історія декоративно – прикладного мистецтва України. – К., 2002.
Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професійного навчання / Тхоржевський Д.О.– К. : РННЦ ДІНІТ, 2000. – Ч. 1. : Теорія трудового навчання. – 248 с.
Тхоржевський Д. О., Методика трудового та професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. – К., Вища школа,1992. – 334 с.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1.
ДОДАТОК 2.
ДОДАТОК 3.
ДОДАТОК 4.
