ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. КОРОЛЕНКА

Факультет технологій та дизайну

Кафедра теорії та методики технологічної освіти

ЗАТВЕРДЖУЮ

_________________

зав. кафедри, проф. Титаренко В.П.

Протокол №______

від «___» _______________20 р.

Завдання

НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 3 КУРСУ «ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ»

Студентки Колесник Анастасії

Тема: Методика вивчення теми «Гігієна житла» у 6 класі

Вступ

1. Сучасний урок трудового навчання.

2. Вибір об'єктів роботи учнів.

3. Основні технології та методи навчання.

4. Форми і засоби навчальної роботи.

5. Діагностування навчальних досягнень учнів.

6. Технічна естетика та ергономіка.

7. Трудове виховання.

8. Організація та методика профорієнтаційної роботи.

9. Безпечні умови праці на уроках трудового навчання.

10. План-конспект заняття з додатком навчально-технологічної документації для учнів за темою.

Висновки

Література

Додатки (таблиці, схеми, ілюстрації, інструкційні картки, картки-завдання тощо).

Практичне завдання – творчий проект учнівського виробу і зразок спроектованого виробу.

Завдання видане_______________________________________________

Термін здачі курсової роботи на кафедру__________________________

Науковий керівник_____________________________________________

Консультант__________________________________________________

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …4-7

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ УРОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У 8 КЛАСІ. . . . ………………………………………………………………………………..8-9

РОЗДІЛ 2. ВИБІР ОБ`ЄКТІВ РОБОТИ УЧНІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10-11

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ. . . . . . 12-15

3.1. Проблемне навчання на уроках трудового навчання як стимулювання творчої діяльності……………………………... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14-15

РОЗДІЛ 4. ФОРМИ І ЗАСОБИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ. . . . . . . . . . . . . 16-23

4.1. Метод мозкового штурму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………...16-18

4.2. Метод фантазування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………………….18-20

4.3. Метод фокальних зразків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20-21

4.4. Метод створення образу ідеального об’єкта. . . . . . . . . . . . …...21-23

РОЗДІЛ 5. ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ. . ………………………………………………………………………………..24-29

РОЗДІЛ 6. ТЕХНІЧНА ЕСТЕТИКА ТА ЕРГОНОМІКА. . . . . . . . . . . …..26-30

1. Формування естетичних смаків школярів під час уроків трудового навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . ……………………..26-29

2. Ергономіка робочого місця………………………………….........30

РОЗДІЛ 7. ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …...31-37

РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ

РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …....38-42

8.1 Основні елементи професійної орієнтації……………………….38-41

РОЗДІЛ 9. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. …...41-43

9.1 Правила безпечної роботи та поведінки у майстерні………………42

РОЗДІЛ 10. ПЛАН-КОНСПЕКТ ОДНОГО ЗАНЯТТЯ З ДОДАТКОМ НАВЧАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЯНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ: «Гігієна житла». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44-62

ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63-66

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67-71

ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП

Трудове навчання - предмет технічного та профільного напряму у середніх загальносвітніх школах. Трудове навчання — загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія”. Головна мета трудового навчання – формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства. Реалізація змісту навчальної програми повинна забезпечувати розв’язання завдань формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства. Слід заначити, що одним дніє із тем трудового навчання є гігієна житла. Вона посідає дуже важливе місце у житті сучасної людини.

Житло є одним із найважливіших факторів зовнішнього середовища. З ним тісно пов'язане все життя людини, воно захищає від несприятливих метеорологічних факторів, є місцем роботи, відпочинку, сну. Відсутність у квартирі необхідного санітарно-гігієнічного мікроклімату негативно впливає на дихання, теплообмін, вищу нервову діяльність, інші фізіологічні функції організму. Розміри і пропорції приміщень, архітектурно-просторове вирішення квартири, колір та спосіб оздоблення стін мають вплив на емоційний статус людини.

Тісний зв'язок між житловими умовами і станом здоров'я є давно відомим фактом. Доведено, що смертність серед мешканців щільнонаселених квартир в 1,5-2 раза вища, ніж у людей, які проживають у просторих приміщеннях. Найбільш типовою хворобою тісних квартир є легеневий туберкульоз. Надзвичайно легко можуть розповсюджуватись і такі інфекції, як грип, кір, скарлатина, дифтерія, кашлюк, вітряна віспа.

При проведенні профілактичних заходів вирішальне значення має забезпечення житлових приміщень достатнім повітрообміном. Разом із тим, тісні приміщення при санітарному неблагополуччі можуть сприяти виникненню і поширенню кишкових інфекцій та гельмінтозів. А з перебуванням у вогких і холодних приміщеннях не без підстави пов'язують виникнення ангін і ревматизму. Вогкість, крім того, сприяє розвитку грибків, які руйнують дерев'яні частини будівлі й спричиняють появу неприємного специфічного запаху в приміщенні. Тривале перебування у перенаселених, забруднених і гамірних приміщеннях зумовлює зниження загальної опірності організму, погіршує сон і перешкоджає цілющій дії природних факторів.

Повноцінне в гігієнічному відношенні житло повинно бути достатньо просторим, сухим, мати сприятливий мікроклімат, чисте повітря, важливо, щоб у нього потрапляло сонячне світло. Так, при вивченні впливу на здоров'я дітей планування квартир і, насамперед, орієнтації кімнат, встановлено, що найбільша захворюваність спостерігалась при північній орієнтації, найменша - при південній.

Виявлено залежність між кількістю поверхів будинку і захворюваністю його мешканців. У висотних житлових будинках більше 9 поверхів з кожним поверхом погіршуються фізичні властивості й хімічний склад повітря. Зростають температура, вологість, концентрація оксиду вуглецю і пилу, збільшується захворюваність на так звані аерогенні інфекції (гострі катари верхніх дихальних шляхів, ангіни, вірусний грип, дитячі повітряно-крапельні інфекції, тонзиліти, ларингіти тощо).

Найчутливіші до несприятливих житлових умов діти і люди похилого віку. Так, із збільшенням житлової площі захворюваність дітей різко зменшується. Дослідження багатьох учених-гігієністів свідчать про те, що чим більше в одній кімнаті проживає людей, тим більша їхня захворюваність, особливо дітей і літніх людей. А одночасне проживання в одній квартирі двох сімей призводить до збільшення захворюваності мешканців у 2 рази, переважно за рахунок ураження органів кровообігу і нервової системи.

Таким чином, житло, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормативам, має велике оздоровче значення. Дослідження вітчизняних учених показали, що 43-59 % тижневого часу і 80-86 % вихідного (позаробочого) часу людина проводить вдома. Тому для ефективного відпочинку і ліквідації нервової перевтоми, крім певних гігієнічних вимог, слід забезпечувати повний психічний відпочинок. Житло виконує багато функцій: задоволення фізіологічних потреб (сон, особиста гігієна, харчування, заняття фізкультурою і спортом); спілкування і культурна діяльність (відпочинок, розваги, сімейне спілкування); виховання і навчання дітей; ведення домашнього господарства (готування їжі, догляд за дітьми, прибирання, прання тощо); професійна діяльність, самоосвіта, любительські заняття. Ці функції, що виконуються людиною, визначають необхідний набір приміщень у квартирі для сімей різного демографічного складу.

Орієнтуючись на вищесказане тема курсової роботи Методика вивчення теми «Гігієна житла» у 6 класі.

Об’єктом дослідження є гігієнічне значення житла і вплив житлових умов на здоров’я людини та на її мешкання. Гігієнічні вимоги до житла, розмір проживання. Природне освітлення житла, значення, гігієнічні вимоги.

Предметом вивчення є педагогічні умови формування знань, умінь та навичок учнів 6 класу у процесі вивчення теми «Гігієна житла».

Мета курсової роботи є забезпечити засвоювання учнями загальних відомостей про правила прибирання житла і пристрої, що допомагають у прибиранні, забезпечити формування в учнів умінь застосовувати здобуту інформацію на практиці, у розробці власного інтер’єру, розвиток пізнавальних інтересів та уваги, викликати в учнів позитивне відношення до будь-якої трудової діяльності, бажання створювати у своєму житті красу та ідеальні умови фізіологічного комфорту, розвивати бажання послідовного досягнення своєї мети у роботі.

Завданням курсової роботи є:

- проаналізувати навчальну, науково-теоретичну та методичну літературу з теми дослідження;

- узагальнити методичні рекомендації з досвіду вивчення теми: «Гігієна житла»;

- розробити план-конспект одного заняття з додатком навчально-технологічної документації для учнів за даною темою.

Методи дослідження – спостереження, аналіз навчальної, науково-теоретичної та методичної літератури, бесіди, розповіді, використання інтерактивних методів навчання, синтез.

Структура курсової роботи: курсова робота складається з десяти розділів, вступу, висновків, додатків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ УРОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У 6 КЛАСІ.

Сучасний урок – це передусім урок, на якому створено реальні для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні. Це особистісно-зорієнтований урок, у центрі якого особистість учня.

Метод – це спосіб або шлях, яким досягається певний результат.

Методи навчання – способи передачі вчителем та засвоєння учнями знань умінь і навичок, розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Пізнавальна діяльність - процес осягнення індивідом оточуючої природної та соціальної реальності, яка спрямована на досягнення наукового розуміння оточуючої дійсності.

Технологія – це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання школяра на основі позитивних загальнолюдських якостей та досягнень педагогічної думки.

Педагогічна творчість учителя – це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного школяра.

Умови творчої діяльності учителя:

- усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі;

- прийняття школяра як суб’єкта процесу пізнання;

- усвідомлення мети, значення та завдань власної педагогічної діяльності;

- усвідомлення особистісної творчої індивідуальності.

Компетентність учителя – володіння вчителем необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя, як носія визначених цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.

Творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість є основою педагогічної талановитості кожного вчителя. Розвиток педагогічної творчості і підвищення навчально-виховного процесу залежить від різних факторів, а також від психолого-педагогічних умов, визначених шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності та особистісних рис кожного вчителя. Тому, творчий учитель – це особистість, яка характеризується високим рівнем креативності, відповідним рівнем знань предмета, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, вміннями та навичками, які забезпечують його ефективну діяльність з розвитку потенційно творчих можливостей учнів.

Педагогічна креативність – це креативні риси, здібності, сформовані мотиви, які сприяють успішній творчій діяльності педагога.

Отже, щоб урок був сучасним, необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Або без цих рис урок буде мало ефективнім, не цікавим для учнів.

Модель сучасного уроку обумовлена соціально-психологічними новоутвореннями в структурі особистості учня, бо з метою цього змісту й заради такого змісту проводиться кожен сучасний урок. Істотними елементами уроку є:

• зміст уроку (змістовний блок) як система отримуваних знань, нових вмінь та стосунків, що мають бути засвоєні учнями;

• процес активної діяльності ( процесуальний блок), організований як інтелектуальна активність кожної дитини, залученої до активної пізнавальної діяльності, результатом якої і стає засвоєний зміст уроку;

• взаємини суб’єктів (суб’єктивний блок) діяльності, особистісні зв’язки яких визначають успішність оволодіння змістом.

Урок, що забезпечив отримання учнями знань, умінь і взаємин, заслуговує високу позитивну оцінку, оскільки результат очевидний (додаток 1). Урок тоді буде продуктивним, коли учитель може створити ситуацію успіху.

Ситуація успіху – це те, що може організувати учитель на уроці та в позаурочний час. Ситуації успіху можна досягти тільки тоді, коли не лише вчитель, а й сама дитина визначає цей результат як успіх. Реалізація ситуації успіху відкриває великі можливості учня, нові обрії перед учнями і вчителями, дає стимули до подальшої діяльності.

Ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і ціле життя працюватимемо для того, щоб навчання було ефективним і плідним для кожної дитини, стало радістю і задоволенням.

«Хороші вчителі створюють хороших учнів», - казав М.Остроградський.

«Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху - справжній Майстер …» так говориться у одній притчі.

РОЗДІЛ 2. ВИБІР ОБ`ЄКТІВ РОБОТИ УЧНІВ

В основу програм «Трудове навчання 5-9 клас» 12-річної школи покладено проектно-технологічну діяльність учнів. Це означає, що учні послідовно включаються в усі етапи цілісного процесу проектування та виготовлення виробів – вибір об’єкта технологічної діяльності, обґрунтування цього вибору, художнє, технічне конструювання, складання технологічної послідовності виготовлення виробу, добір конструкційних матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Програма трудового навчання у 6 класі передбачає формування умінь та навичок учнів з гігієни житла, яка за своїми властивостями дає можливість шестикласниками освоїти найпростіші технологічні операції. Робота з цією темою, відкриває великі можливості для розвитку творчих здібностей школярів, формування їхніх естетичних смаків.

Пропонуються різні об’єкти праці, з урахуванням змісту програмового матеріалу та часу, який відводиться у 6 класі на вивчення предмета. Слід відмітити, що запропоновані вироби для виготовлення виробів на уроках трудового навчання в 6 класі враховують вікові особливості учнів, рівень їх підготовленості до самостійної роботи, а також їхню зацікавленість різними видами роботи. Крім того, матеріалоємність запропонованих виробів така, що дає змогу кожному учневі виготовити виріб за вибором.

До кожного об’єкта технологічної діяльності треба мати шаблони та технологічні картки з виготовлення виробу.

Для оздоблення виробів учні можуть використовувати запропоновані вчителем варіанти або ж розробляти свої власні. Запропоновані об’єкти праці допоможуть вчителю у доборі та урізноманітненні об’єктів праці, що сприятиме посиленню зацікавленості учнів до предмета «Трудове навчання».

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Кожний учитель у процесі педагогічної діяльності створює "свою" авторську технологію навчання, яка передбачає її проектування, експериментування, досягнення оптимального результату. При цьому педагогічна майстерність полягає в тому, щоб дібрати необхідний зміст, застосувати оптимальні методи і засоби навчання відповідно до програми і поставлених освітніх цілей. На вибір технології впливають особистість педагога, особливості контингенту школярів, психологічний клімат в учнівському колективі. Отже, технологія навчання опосередковується властивостями особистості, але повністю ними не визначається.

Провідними технологіями навчання є проблемне, програмоване, перспективно-випереджувальне, диференційоване, розвивальне навчання та ін.

Нині серед учителів здобувають визнання й інші технології: пошуково-дослідницькі, критеріально-орієнтованого навчання, імітаційні, інформаційні та ін. Збільшується значення і дидактичні можливості комп'ютерних технологій, які спрямовані на створення інтелектуальних навчальних систем, інтерактивних програм, мультимедійних засобів, дистанційного навчання, неконтактної інформаційної взаємодії. Багато фахівців характеризують сучасний етап розвитку освіти як перехід від традиційних масових засобів інформації (підручники, кінофільми, телебачення) до інформаційних (комп'ютеризовані системи збереження інформації, лазерні канали зв'язку, мікроелектронні прилади тощо). Це створює можливості для вільного доступу і користування вчителями й учнями навчальною і науковою літературою.

У дидактичній теорії залишається проблема вибору та обґрунтування технологій навчання у професійній діяльності вчителя, формування авторської освітньої технології, оскільки ідеальної технології чи ідеальної методики не існує, адже неможливо врахувати всі аспекти організації педагогічного процесу, внутрішні особливості діяльності його суб'єктів. Для того щоб зробити будь-яку технологію авторською, необхідно наповнити її особистісним смислом, урахувати особливості учнів, колективу, обставини реального життєвого оточення. Окрім цього, важливими орієнтирами у виборі освітньої технології є врахування об'єктивних дидактичних закономірностей і принципів; усвідомлення дидактико-діагностичних цілей у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи; сформованість дидактико-технологічних умінь визначати структуру змісту навчального матеріалу, його розвивальний характер, обґрунтовувати оптимальні методи, форми та умови навчання.

Метою трудового навчання є формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення учнів, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці.

Трудове навчання в 12-річній школі сприяє формуванню в учнів компетентності, а саме:

• технічного і технологічного кругозору;

• культури праці та побуту;

• самостійного та критичного мислення;

• розвитку особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховання відповідальності за результати власної діяльності.

Дослідження науковців засвідчили, що творчість — це досить складний і своєрідний процес, якому можна навчитися. Для цього необхідно виявити його закономірності, на основі яких можна створити певні методи або прийоми. Пошук наукової організації творчої праці дав змогу розробити нові методи розв'язку проблемних задач. Серед розроблених ученими методів найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, метод фантазування, метод зразків, метод фокальних об'єктів, метод створення образу ідеального об'єкта.

Сьогодні поширеною є думка про те, що для піднесення предмета й методики його викладання на належному науково-методичному рівні, треба повернутися до технологій проектного навчання. В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об'єкта проектування. Саме тому в оновленій програмі трудового навчання знайшли своє відображення вищезазначені методи творчої діяльності.