Проективна методика діагностики мотивації навчання молодших школярів, їх ставлення до школи

Методика полягає в наступному. Школярам пропонується намалювати два малюнки: "Про найцікавіше" і "В школі". Для діагностики мотивації використовуються два види характеристик малюнків:

1) формальні характеристики, що виявляють емоційне відношення учня до школи;

2) змістовні характеристики, що виявляють відношення учня до навчання.

До формальних характеристик відносяться:

а) колір малюнка: темні, холодні тони (темнокоричневий, синій і так далі) вважаються проявом негативних емоцій, тобто негативного відношення до того, що зображається, як і використання ненаслідувального кольору, невідповідного реальності; світлі тони (жовтий, червоний і так далі) вважаються проявом позитивних емоції, тобто позитивного відношення до того, що зображається;

б) ретельність вимальовування деталей малюнка - при позитивному відношенні те, що зображається промальовувалося зі всім старанням, при негативному - малюється нарочито недбало;

в) творче або формальне відношення до малюнка: динамічність малюнка, свобода композиції, наявність сюжету, його завершеність. Відсутність даних характеристик свідчить про негативне відношення до того, що зображається.

Як додаткові характеристики можуть виступати:

а) використання орнаментів і симетричних композицій для виразу позитивного відношення до того, що зображається;

б) гіперболізування, перебільшення реальних розмірів значущого елементу предмету.

До змістовних характеристик, що виявляють показники мотивів навчання молодших школярів, що діагностуються, відносяться наступні:

1. Кількість малюнків «В школі»:

а) якщо учень приніс один або декілька малюнків "Про найцікавіше" і жодного "В школі" (завдання дається додому), не дивлячись на численні нагадування, це свідчить про його негативне відношення до учення;

6) якщо учень приніс за власною ініціативою більше одного малюнка на шкільну тему – це свідчить про його позитивне відношення до навчання.

2. Чи включена шкільна тематика в малюнок "Про найцікавіше". Якщо так, то це надійно свідчить про найпозитивніше відношення учня до навчання.

3. Який момент життя відображений в малюнку:

а) урок; б) зміна; в) ситуація, зовні пов'язана з школою:

А) "відхід від школи" - при зображенні тільки шкільного завдання;

Б) малюнок на тему із зміненою назвою - "В школу".

Зміст малюнка оцінюється по даних характеристиках з погляду позитивного (а) або негативного відношення до учення (б, в). Якщо зображений урок, це може служити показником того, що учення є для учня особисто значущою діяльністю; якщо зображена зміна або інші зовнішні по відношенню до учення ситуації, отже, для учня особисто значущою є не учбова, а, наприклад, ігрова діяльність.

4. Відображенність змісту навчання:

а) наявність в малюнках деталей, пов'язаних з окремими шкільними предметами;

6) наявність в малюнках деталей, що свідчать про орієнтацію на оцінку. Наявність в малюнках даних характеристик також може свідчити про те, що учення є для школяра особисто значущою діяльністю.

Відображена спілкування з суб'єктами:

а) з вчителями;

б) з однолітками;

в) зображений сам автор;

г) зображений вчитель і учні;

д) зображений учень того ж класу, але не він. Дані можливі варіанти включення суб'єктів в зміст малюнка можуть бути інтерпретовані різним чином, залежно від змісту малюнка в цілому. Проте, зображення вчителя, як правило, може свідчити про його особову значущість для школяра. В той же час не можна забувати про те, що деякі школярі просто не уміють малювати людей.

Виділені формальні в змістовні характеристики малюнка не є рівнозначними для діагностики мотивації навчання молодших школярів. Серед формальних характеристик малюнка визначальне значення для діагностики має колір. Серед змістовних характеристик малюнка вичерпну інформацію про те, що учення є для школяра особи» значущою діяльністю, може дати, наприклад, то, чи включала дитина шкільну тему в малюнок "Про найцікавіше"

Для адекватної інтерпретації змісту малюнка за виділеними показниками необхідно після того, як учень приніс малюнок, провести бесіду по уточненню його змісту.

Додаток 11