Установка, прилади та інструменти

1. Лабораторна установка ДМ-35УА (рис. 2.2);

2. Індикатори годинникового типу.

Рис. 2.2. Схема лабораторної установки ДМ-5УА

1-електродвигун; 2-шків ведучий; 3-пас клиновий; 4-шків ведений; 5-рама; 6-трос; 7-тягарець; 8, 17-тягарці зрівноважування; 9, 16-демфери; 10-тензометричні балки; 11-платформа; 12-гальмо колодкове; 13-шків гальма; 14-гвинт навантаження; 15-гвинт ходовий; 18-індикатори моментів; 19-важелі з призмами; 20-корпус установки; 21-лічильники обертів шківів.

Технічна характеристика установки

1. Потужність електродвигуна Р=1,1 кВт;

2. Частота обертання електродвигуна n_дв=980 хв^-1;

3. Ціна поділки індикатора:

на двигуні-К₁=0,12 Нм/под.;

на гальмі-К₂=0,14 Нм/под.;

4. Співвідношення пліч важеля підвіски 1:5;

5. Вага підвіски з тягарцем G_в=40...80 Н;

6. Попередній натяг паса F₀=5G_в/2 Н;

7. Діаметр шківів пасової передачі D₁=D₂=125 мм;

8. Номінальна міжосьова відстань а=504 мм.

9. Параметри пасів:

а) пас клиновий, ГОСТ 1284.1-89, тип А, площа поперечного перерізу А=81 мм², довжина паса L=1400 мм, номінальний натяг паса F₀=100 Н;

б) пас плоский, ГОСТ 2381-79, тип А, площа поперечного перерізу А=30,4 мм², довжина паса L=1400 мм, попередній натяг паса F₀=200 Н.

Частоту обертання шківів вимірюють імпульсним датчиком, а моменти індикатором годинникового типу за відхиленням тензометричної балки.

Порядок виконання роботи

1. З’ясувати мету дослідження, ознайомитися з будовою дослідницької установки та її характеристикою;

2. Увімкнути установку без навантаження на гальмо та пересвідчитися в її нормальної роботі;

3. Використовуючи лічильники обертів шківів, визначити коефіцієнт відносного ковзання за холостого ходу передачі;

4. За допомогою колодкового гальма провести ступеневе навантаження, визначивши на кожному ступені обертальні моменти на валах передачі та числа їх обертів за рівні проміжки часу;

5. Повторити пп. 3-4 не менше трьох разів;

6. Результати вимірювань і розрахунків занести в таблицю, проаналізувати та побудувати графіки залежності відносного ковзання ε та ККД η від коефіцієнта тяги φ. Зробити висновки з роботи;

7. Оформити звіт про роботу.

Зміст звіту

1. Назва і мета лабораторної роботи;

2. Схема лабораторної установки;

3. Основні параметри установки: діаметри шківів, передатне число передачі, тип паса, площа поперечного перерізу паса, напруження в пасі від попереднього натягу;

4. Результати випробувань і розрахунків навести у таблицю 2.1;

5. Графік залежності ε=f(φ), η=f(φ);

6. Аналіз одержаних результатів. Висновки.

Таблиця 2.1

Результати вимірювань і розрахунків

Ступінь навантаження	Обертальні моменти на шківах				Колова сила Ft, Н	Показники лічильників		Коефіцієнт тяги φ	Відносне ковзання ε	ККД η
	Т2		Т1
	Поділки індикатора	Нм	Поділки індикатора	Нм		n1	n2
0	0
1	30
2	60
3	90
4	120
5	150
6	180

Графіки залежності ε та η від φ (або Т₂)

Висновки з роботи

«_____»_______________20___р. Підпис студента(__________)

Підпис викладача(__________)

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Дослідження коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора

Мета роботи-визначити експериментально та теоретично ККД черв’ячного редуктора та його залежність від навантаження і частоти обертання черв’яка.

Теоретичні відомості

Черв’ячні редуктори працюють дуже плавно, порівняно компактні та мають відносно великі передатні числа. Але їх недоліком є значні втрати на тертя, внаслідок чого вони мають порівняно низький ККД η, який експериментально визначають за формулою

, (3.1)

де Т₁, Т₂-оберталььні моменти на валах колеса та черв’яка; u передатне число редуктора.

На стадії конструювання або вибору стандартного редуктора його коефіцієнт η_Т визначають теоретично, користуючись формулою

, (3.2)

де λ-кут підйому гвинтової лінії на ділильному циліндрі черв’яка; ‘-зведений кут тертя; К=0,95...0,96-коефіцієнт, пов’язаний з переміщуванням та розбризкування мастила в корпусі редуктора.

Значення зведеного кута тертя ‘ знаходять за значенням зведеного коефіцієнта тертя f’ залежно від швидкості ковзання v_K, м/с, (табл. 3.1). Швидкість ковзання визначають за формулою

або

де m-осьовий модуль черв’яка, мм; n₂-частота обертання черв’яка, хв^-1; z₁-кількість заходів черв’яка; q-коефіцієнт діаметра черв’яка, v_r-колова швидкість черв’яка, м/с