36.Оцінка ефективності нової техніки

Визначення економічної ефективності нової техніки має своїм завданням:

-вибір більш прогресивного варіанта нової техніки;

-визначення економії капітальних вкладень, матеріалів і трудових ресурсів, яка може бути отримана при впровадженні нової техніки;

-розрахунок економічної ефективності нової техніки.

Критерій економічної ефективності нової техніки — зрос­тання продуктивності праці. Він дозволяє порівняти всі різні за значенням технічні та економічні показники нової техніки і ви­значити ступінь її прогресивності. Нова техніка буде ефектив­ною в тому випадку, якщо сумарні витрати праці при її ство­ренні та експлуатації, орієнтовані на один і той же кінцевий результат, будуть меншими порівняно з існуючими.

Економічну ефективність нової техніки необхідно розглядати з урахуванням кількісних і якісних змін у всіх суміжних ланках ви­робництва, тому ефект від нової техніки слід визначати і для під-приємства-виробника, і для підприємства, що її впроваджує, і для споживача виробів, що виготовляються за допомогою цієї техніки. Щоб обґрунтувати економічну ефективність нової машини і ви­значити, якою мірою вона відповідає вимогам щодо економічнос­ті, потрібен економічний аналіз витрат на її створення.

Розрахунок витрат необхідно проводити на всіх стадіях про­ектування, починаючи з розробки технічного завдання до впро­вадження у виробництво.

На передпроектній стадії розрахунки економічної ефектив­ності виконуються більш широко й уточнюються на стадії тех­нічного проекту. Ці розрахунки слугують підставою для визна­чення доцільності подальшого проектування, а після випуску першого дослідного екземпляра і виготовлення пробної партії виробів економічні розрахунки носять перевірочний характер.

Також дані розрахунки дозволяють остаточно встановити роз­мір економічного ефекту нової техніки. На цій стадії неможливо вивчити й оцінити такі фактори, які не могли бути виявлені на стадії проектування, наприклад, підвищення якості обробки.

Під витратами на впровадження нової техніки розуміють суку­пність капітальних вкладень, оборотних фондів і трудових ресур­сів. Економічний ефект від упровадження нової техніки і техноло­гії за розрахунковий період розраховується за такою формулою:

Ен=Рт-Вт, (10.3)

де Рт — вартісна оцінка оценка результатів за розрахунковий період, грн;

Вт — вартісна оцінка витрат на заходи з розробки, упрова­дження та освоєння нової техніки та технології за розрахунко­вий період, грн.

Приведення різночасних витрат за весь період упровадження нововведення здійснюється за формулою:

Рт = ІЛ -а,, (10.4)

і =1

де Р{ — вартісна оцінка в і-році;

а — коефіцієнт приведення витрат.

Витрати і капітальні вкладення наступних років за варіанта­ми проводять з урахуванням фактору часу, тобто коефіцієнта приведення витрат:

а( = (1 + Е)т, (10.5)

де і — коефіцієнт приведення витрат;

Е — прийнятий норматив приведення різнорозмірних ви­трат;

т — період часу, що відокремлює рік витрат і результатів від року, до якого вони наводяться (з базисного моменту часу).

Вартісна оцінка витрат на заходи з розробки, впровадження та освоєння нової техніки і технології (наведені витрати) визна­чається:

Вт = Ст + Ен ■ К , (10.6)

ттн

де Ст — собівартість продукції, грн;

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності;

К — капітальні вкладення на одиницю продукції, грн.