Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання Екз ОПіВКД 2013г.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
206.68 Кб
Скачать

26.Економічна ефективність використання нових засобів праці

 Всі першопричини підвищення продуктивності праці залежать від якості праці робітників, розвитку компонентів трудового потенціалу та їх активного використання.

Продуктивність праці – найважливіший економічний показник, що на думку дослідників може відображати ефективність діяльності підприємства, галузі, регіону, економіки цілої держави; змінити якість життя окремо взятої людини й населення країни.

Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил, суспільні багатства, сформовану сучасну цивілізацію. Праця була і залишається найважливішим фактором життєдіяльності людини.

Отже, підвищення якості засобів праці повинно розглядатися як один із найважливіших напрямків підвищення продуктивності праці. Зростання ефективності виробництва можливе лише за умов досягнення високих темпів виготовлення нових технічних засобів.

27.Економічна ефективність використання нових предметів праці.

Досягнення високої ефективності суспільної праці без удосконалення технології, організації праці та виробництва практично неможливо. Це обумовлюється тим, що в процесі реалізації технологічного процесу здійснюється безпосереднє перетворення предметів праці на готові вироби, а порушення технологічного циклу є, як правило, основною причиною низької продуктивності праці, виникнення непродуктивних витрат робочого часу та виробничих потужностей.

28 Рентабельність та її види.

Прибуток є абсолютним показником ефекту, що характеризує підсумки виробничо-господарської діяльності підприємства. Однак різні підприємства можуть одержати однакову масу прибутку при різної авансірованной вартості капіталу і поточних витрат на виробництво. Тому більш об'єктивним вимірників є відносний показник ефективності - рентабельність, вимірювана у відсотках.

Основні показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

• рентабельність продукції;

• рентабельність капіталу (активів);

• показники рентабельності продукції і капіталу, розраховані на основі потоку готівкових грошових коштів.

Рентабельність продукції може бути розрахована як відношення прибутку, отриманої від її реалізації до повної собівартості реалізованої продукції за відповідний період. Рентабельність можна визначити також відношенням прибутку до обсягу продажів за період або до суми середньорічних величин основних і норміруемих обігових коштів. Рентабельність окремого вироби розраховується як відношення різниці ціни і собівартості до собівартості вироби.

Рентабельність інвестованого капіталу оцінюється відношенням чистого прибутку до середньорічної суми власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Аналогічно визначається показник рентабельності активів діленням чистого прибутку на середньорічну суму активів. Цей показник повинен бути вище середньої ставки відсотка за користування довгостроковим банківським кредитом.

Рентабельність акціонерного капіталу визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної величиною акціонерного капіталу. Цей показник може бути розрахований як добуток рентабельності продажу на оборотність капіталу.

У країнах з розвиненою ринковою економікою застосовується також спосіб розрахунку показників рентабельності продукції, заснований на визначенні припливу грошової готівки, що є показником фінансового здоров'я підприємства. У даному випадку при розрахунку рентабельності замість прибутку приймається приплив готівки за період.