- •Поняття «культура». Феномен розвитку української культури.
- •Культура первісного суспільства на землях України.
- •Трипільська культура як визначне явище світової історії.
- •Культура населення кімерійсько-скіфо-сарматського часу
- •Культура населення античних держав Північного Причорномор’я
- •Світоглядні уявлення східних слов’ян
- •Розвиток мистецтва у східних слов’ян
- •Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток культури
- •Виникнення слов’янської писемності, бібліотеки і школи Київської Русі
- •Містобудівництво. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі.
- •Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- •«Повість минулих літ» - найвизначніша писемна пам’ятка Київської Русі
- •Культура Галицько-Волинської Русі.
- •Культурні традиції та звичаї Київської Русі суспільно-політичному та культурному житті Литовського князівства.
- •Кириличне друкарство, перші друкарні та книгодрукарні в Україні.
- •Києво-Печерська Лавра – центр письменництва та шкільництва
- •Народні думи і пісні 15-початку 17 століття, їх тематика, особливості та виховне значення
- •Полемічна література в Україні в кінці 16 – першій половині 17 століття
- •Художня культура України в 16 – перша половина 17 століття
- •Розвиток шкільної справи на Лівобережній та Правобережній Україні в другій половині 17 століття
- •Діяльність братських шкіл та їх роль у розвитку культури
- •Києво-Могилянська академія – загальноукраїнський вищий навчальний заклад
- •Петро Могила – видатний діяч української культури
- •Прикладне мистецтво та традиційна культура України у 18 столітті
- •Меценатська діяльність гетьмана Мазепи щодо розвитку української культури та мистецтва
- •Музичне мистецтво України у другій половині 17 століття
- •Становище українських земель після возз’єднання з Росією. Українсько-російські культурні взаємини.
- •Історичні народні твори та козацькі літописи другої половини 17 століття
- •Українське образотворче мистецтво у другій половині 17 століття
- •Розвиток культури на західноукраїнських землях у 17-18 столітті.
- •Просвітництво та розвиток суспільно-політичної та філософської думки в Україні у 17-18 столітті
- •Г. Сковорода – видатний діяч української культури
- •Діяльність Феофана Прокоповича та його внесок у розвиток науки та культури
- •Українське бароко в архітектурі 18 століття, поширення стилю рококо
- •Зародження і розвиток українського театру (друга половина 15 – 18 століття)
- •Народне і професійне музичне мистецтво у 18 столітті
- •Іконопис, живопис та народне малярство України у 18 столітті
- •Українська культура в умовах національного Відродження 19 століття
- •Українська література першої половини 19 століття
- •Образотворче мистецтво у першій половині 19 століття.
Містобудівництво. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі.
Істотні зміни в плануванні і забудові міст відбуваються в XII ст. Київ залишався столицею усієї Русі та загальноруським культурним центром. Поруч з Києвом розташовувалися великі міста — столиці князівств — Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Галич. В них міцно осіли місцеві династії, а зовнішній вигляд резиденцій набував все більше столичного характеру.
Розбудовуються за тих часів і центри великих князівських "вотчин" (наприклад, Овруч), дрібних князівств (Путивль) та боярських володінь. У Київській землі, де літописи нараховують 44 міста і населених пунктів, на півночі існувало лише 11 міст, тоді як на півдні — безліч княжих і боярських осель, замків і стратегічних фортець, з яких складалася лінія оборони від степовиків.
Характерними для цих часів були особливого типу замки-центри невеликих феодальних володінь.
Протягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування. Довгий час як головний будівельний матеріал використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрі поселень знаходилися «гради», які служили для захисту від ворогів, проведення племінних зборів і культових обрядів. Більшість споруд у слов'янських «градах» споруджувалася зі зрубів — колод, укладених в чотирикутні вінці. Зі зрубів будувалися і прості хати, і 2-3-поверхові тереми, зруби закладалися в основу кріпосних валів.
Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків.
Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків.
Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі.
Пам'ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври. Споруда головного собору — Успенська церква — була важливим етапом у розвитку київської архітектури. З неї почалося поширення однокупольних храмів, основного типу храму в період феодальної роздробленості. На межі XI—XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений собор, присвячений архангелу Михаїлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий. Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив всі пожежі і війни попередніх епох, зруйнували за часів радянської влади в 30-і рр. XX століття. Найкраще архітектура XI—XIII століття збереглася у «стольному граді» Сіверської землі — Чернігові, мальовничо розташованому на березі Десни. У головному Спасо-Преображенському соборі можна побачити риси, близькі до західноєвропейського романського стилю: масивність об'єму, вузькі вікна, кругла сходова вежа. Подальша переробка візантійської системи знайшла своє вираження в однокупольній церкві Параскеви П’ятниці.