- •Поняття «культура». Феномен розвитку української культури.
- •Культура первісного суспільства на землях України.
- •Трипільська культура як визначне явище світової історії.
- •Культура населення кімерійсько-скіфо-сарматського часу
- •Культура населення античних держав Північного Причорномор’я
- •Світоглядні уявлення східних слов’ян
- •Розвиток мистецтва у східних слов’ян
- •Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток культури
- •Виникнення слов’янської писемності, бібліотеки і школи Київської Русі
- •Містобудівництво. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі.
- •Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- •«Повість минулих літ» - найвизначніша писемна пам’ятка Київської Русі
- •Культура Галицько-Волинської Русі.
- •Культурні традиції та звичаї Київської Русі суспільно-політичному та культурному житті Литовського князівства.
- •Кириличне друкарство, перші друкарні та книгодрукарні в Україні.
- •Києво-Печерська Лавра – центр письменництва та шкільництва
- •Народні думи і пісні 15-початку 17 століття, їх тематика, особливості та виховне значення
- •Полемічна література в Україні в кінці 16 – першій половині 17 століття
- •Художня культура України в 16 – перша половина 17 століття
- •Розвиток шкільної справи на Лівобережній та Правобережній Україні в другій половині 17 століття
- •Діяльність братських шкіл та їх роль у розвитку культури
- •Києво-Могилянська академія – загальноукраїнський вищий навчальний заклад
- •Петро Могила – видатний діяч української культури
- •Прикладне мистецтво та традиційна культура України у 18 столітті
- •Меценатська діяльність гетьмана Мазепи щодо розвитку української культури та мистецтва
- •Музичне мистецтво України у другій половині 17 століття
- •Становище українських земель після возз’єднання з Росією. Українсько-російські культурні взаємини.
- •Історичні народні твори та козацькі літописи другої половини 17 століття
- •Українське образотворче мистецтво у другій половині 17 століття
- •Розвиток культури на західноукраїнських землях у 17-18 столітті.
- •Просвітництво та розвиток суспільно-політичної та філософської думки в Україні у 17-18 столітті
- •Г. Сковорода – видатний діяч української культури
- •Діяльність Феофана Прокоповича та його внесок у розвиток науки та культури
- •Українське бароко в архітектурі 18 століття, поширення стилю рококо
- •Зародження і розвиток українського театру (друга половина 15 – 18 століття)
- •Народне і професійне музичне мистецтво у 18 столітті
- •Іконопис, живопис та народне малярство України у 18 столітті
- •Українська культура в умовах національного Відродження 19 століття
- •Українська література першої половини 19 століття
- •Образотворче мистецтво у першій половині 19 століття.
Українське образотворче мистецтво у другій половині 17 століття
В образотворчому мистецтві другої пол. XVII — XVIII ст. знаходили відображення патріотизм і гуманізм українського народу, його суспільні, естетичні ідеали, піднесення національної свідомості. В художніх пам'ятках цього періоду барокова декоративність поєднувалася з реалістичним зображенням світу та національними традиціями. В Україні утворюються нові художні осередки: жовківська школа художників, чернігівська, новгород-сіверська та ін.
Визначними художниками XVII ст. були Ф.Сенькович, М.Пстрахнович, С.Корунка, І.Руткович. Одним із найпопулярніших жанрів мистецтва XVII ст. став портрет. Залежно від призначення його створювали за різними композиційними схемами. Портрети малювали з натури або посмертно. Загалом портрет набув оригінальних форм, був позначений гуманістичними тенденціями, широким використанням поетики й засобів образотворчого фольклору (натурний «Портрет А. Красовської» роботи О.Ляницького, епітафіальний «Портрет С.Жоравко» (1697) роботи І.Паєвського), високим мистецьким рівнем, використанням прийомів бароко, часто збагачених традиціями народно-декоративної творчості. Велику роль у збагаченні української культури відіграла діяльність Лаврської іконописної майстерні. Значні успіхи у розвитку українського графічного мистецтва пов'язані з творчістю художників О. та Л.Тарасевичів, І.Щирського.
В одному стилістичному напрямі з малярством розвивалася й скульптура. Нею оздоблювали споруди, зокрема Успенську церкву у Львові, будинки багатьох феодалів і заможних міщан.
Розвиток культури на західноукраїнських землях у 17-18 столітті.
На західноукраїнських землях вищим навчальним закладом став Львівський університет, відкритий у 1661 р. Після загарбання Східної Галичини Австрією викладання в університеті велося німецькою мовою. Найвизначнішим архітектором на західноукраїнських землях був Бернард Меретин. Найбільша пам'ятка його творчості - Львівський собор св. Юра (споруджений у 1744-1764 рр.), в архітектурі якого західноєвропейські риси гармонійно поєднані з національними. У Західній Україні особливо славились художні полотна Луки Долинського (1750-1824 pp.), який здобув мистецьку освіту у Відні і згодом працював у Львові. Він виконав ікони для собору св. Юра, церков П'ятницької, св. Онуфрія, очолював роботи з оформлення Успенського собору в Почаєві. На Західній Україні уславилися живописними творами Іван Руткович (з Жовкви) та Йов Кондзелевич (з Волині). Вони малювали в основ-ЙОму на замовлення багатих людей. Проте у портретах, за розкішним одягом і блиском багатства, бачимо звичайних людей з їхніми турботами і переживаннями.
Просвітництво та розвиток суспільно-політичної та філософської думки в Україні у 17-18 столітті
Філософія в Києво-Могилянській академії. Г.С.Сковорода (друга половина XVII - XVIII ст.)
Цей період в історії України — один із найбагатших подіями і один із найбільш доленосних. Він відзначений і злетами в суспільно-політичному та культурно-освітньому житті, і руїною; і створенням незалежної держави, і її втратою; і визволенням із поярмлення панською Польщею, і повним закріпаченням царською Росією. Саме на цей період випадає діяльність найвідомі-ших українських політичних діячів і діячів духовної культури: Б.Хмельницького, І.Мазепи, П. Орлика; композиторів Д.Бортнянського, М. Березове ького, А.Веделя; художників В.Боровиковського і Д.Левицького тощо. Рясніє талановитими особистостями і сфера науки та філософії. Найбільша тут заслуга Києво-Могилянської академії, в стінах якої працювала ціла плеяда видатних мислителів свого часу, серед яких С.Яворський, Ф.Прокопович, І.Пзель, Й.Ко-нонович-Горбацький, Г.Щербацький. Усі вони оригінальні вчені, професійні філософи, новатори і патріоти України. Із стін Києво-Могилянської академії вийшло багато визначних діячів усіх сфер суспільної діяльності і культури, її вихованцем є і чи не найвизначніший український філософ Григорій Савич Сковорода.
В історії суспільно-політичного життя в Україні XVI-XVII ст. характеризується розвитком прогресивного ідейно-політичного руху, пов’язаного з визвольною боротьбою українського народу. Це був період, коли на зміну бурхливому розквіту прийшов етап занепаду й розпаду,
тривалого іноземного поневолення багатьох українських земель. Велику роль у формуванні політичної свідомості українського народу відігравали освіта, наука, мистецтво. Поширенню освіти сприяли братські школи. Саме вони стали основою створення Киево-Могилянської академії. Ця
установа стала першим вищим закладом на східнослов’янських землях.