10.Типологія держави, її устрою та вплив на управління.

Філософія типології — це теорія про типи тих чи інших явищ. Коли мова йде про типологію держав, то це означає, що йдеться про «поділ» усіх держав, що існували у минулому і сьогодні. Такий поділ покликаний допомогти з’ясувати, яку форму управління обрала та чи інша країна. Особливості держави конкретного історичного періоду визначаються станом і рівнем розвитку суспільства. При незмінності формальних ознак (території, публічної влади, суверенітету) держава по мірі суспільного розвитку відбуваються суттєві зміни. Змінюються зміст і методи управління, цілі, завдання і соціальна спрямованість. На характер державності і державного устрою впливають національний склад населення, особливості його культури, розмір території, географічне розташування, звичаї та традиції народу, релігійні погляди, інші фактори.

Типологія держави

1.По джерелу і суверенному носію владної сили:

а)монархію, що може перерости в тиранію;

б)аристократію, що може перерости в олігархію;

в)демократію.

МОНАРХІЯ-верховна влада належить спадкоємному монарху, який несе відповідальність лише перед Богом.

АРИСТОКРАТІЯ- еліта, яка повинна управляти-Річ Посполита.

ДЕМОКРАТІЯ-США,конституція 1787 р.

2.По формі правління:

Парламентська (Італія,Німеччина)- вищим органом влади є законодавчий орган,який з свого складу формує уряд,що йому підзвітний.

Президентська – парламент (конгрес) і глава держави президент (США,Аргентина,Мексика) від повноважень президента і визначається величиною влади.

3.По формі державного облаштування (устрою) :

Унітарні - діляться на адміністративно-територіальні одиниці.

Федеративні - єдина держава з широкою державною автономією.

Конфедеративні – союз держав.

4.По діючому політичному режиму:

Деспотичний: до якого відносять тоталітарний, авторитарний (король, дуче ,фюрер) виступає за обмеження свободи.

Ліберальний:державна влада виходить з прав і свобод людини.

Демократичний: правовий-проведення в життя сформованої всезагальної волі народу.

11.Суспільні функції держави та їх еволюція.

Суть держави виражається в її суспільних функціях:

Політична – визначення політичного устрою, забезпечення політичної стабільності та відносин між політичними партіями, професійними союзами іншими суспільними інститутами.

Правова – здійснює право творення, встановлюючи правові норми і приймаючи закони, що регулюють поведінку громадян.

Організаторська – полягає у використанні організаційних важелів для здійснення владних повноважень, виконання рішень.

Економічна – є найголовнішою і направлена на виробленні та застосування економічних важелів впливу держави на підприємницьку діяльність.

Соціальна – включає задоволення потреб людей у роботі, житлі, підтримці здоровя, здійснення соціального захисту.

Культурно-освітня функція держави спрямована на створення умов для задоволення культурних запитів людей, формування високої духовності.

Зовнішні функції – зв’язані з захистом території країни, підтримкою міждержавних відносин, інтеграції та глобалізації.

Економічні функції сучасної держави

Нормативна	Законодавче (а також у підзаконних актах) установлення правил економічних відносин
Клієнтська	Держава виступає як замовник і покупець продукції національного господарства для армії, поліції, освіти, охорони здоров'я, культури і т.д.
Власницька	Практично всі держави мають змішану економіку з різним співвідношенням приватної і суспільної власності
Фінансово - розподільна	Забезпечення грошових ресурсів для організації і функціонування державного устрою
Гуманітарно - соціальна	Створення умов для відтворення і розвитку людського капіталу, включаючи соціальне забезпечення, освіту, охорону здоров'я, надбання і підвищення кваліфікації і т.д.
Прогнозно - планова	Проектування перспективного стану національного господарства (мова йде не про директивне планування, а про індикативні плани, що встановлює цілі розвитку економіки в цілому і її окремих галузях). Центральні планові органи працюють у ряді держав з ринковим господарством - Японії (Агентство економічного планування), Республіці Корея (Центральний інститут планування), Франції (Субміністерство плану), Туреччини (Міністерство економіки і планування) і ін.
Ресурсно - розподільна	Реалізація правил розподілу лімітованих національних природних ресурсів
Координаційно - синхронізуюча	Забезпечення пропорційності національного господарства у відношенні економічних секторів (промисловість, сільське господарство, сфера послуг), галузей і підгалузей, продуктових груп, ринків, соціально-економічної структури суспільства і т.д. (у ринкових умовах і перехідному періоді ця функція повинна здійснюватися в більшій мірі фіскально-кредитними методами, ніж адміністративними)
Ліцензійно - дозвільна	Конкретизація в інтересах суспільства загальних правил стосовно до організації певної діяльності
Контрольно - санкціонуюча	Забезпечення відповідності фактично здійснюваної діяльності правилам її організації
Інвестиційно - технологічна	Формування національної науково-дослідної, інвестиційної й інноваційно-технологічної політики
Сертифікаційно - стандартизаційна	Установлення техніко-експлуатаційних норм і забезпечення обов'язкової уніфікації виробів
Правозахисна	Забезпечення юридичних гарантій і захисту економічних інтересів учасників господарських відносин
Охоронно - захисна	Визначення правил і організація охорони майна економічних суб'єктів
Еколого захисна	Установлення правил і вимог по захисту навколишнього життєво необхідного і природного середовища
Медико - санітарна	Визначення вимог з техніки безпеки й охорони праці, фітосанітарний захист і т.д.
Пропагандно - мотиваційна	Інформування і мотивація населення з метою підтримки владних ініціатив