57. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.

Соціальна політика— діяльність держави щодо створення та регулювання соці­ально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справед­ливості та соціально-політичної стабільності у країні.

Можна виділити основні напрямки соціальної політики в Україні:

• гарантування мінімальної заробітної плати і регулювання доходів у цілому;

♦ індексація фіксованих доходів і захист грошових заощаджень населення (вклади в банках, державні облігації, страхові поліси);

♦ надання допомоги найбіднішим верствам населення;

♦ створення умов для самореалізації людини (вільний вибір професії, сфери і місця праці, здобуття бажаного рівня загальної і спеціальної освіти, матеріальна підтримка і перекваліфікація тимчасово непрацюючих осіб);

♦ забезпечення охорони здоров'я населення незалежно від рівня доходів.

• покращення добробуту населення шляхом підприємницької та ділової активності, особистого трудового внеску;

• проведення пенсійної реформи, яка б забезпечувала справедливий захист населення пенсійного віку відповідно до трудового вкладу працівників;

• надання допомоги у разі безробіття, фахова перепідготовка осіб, які втратили роботу і не можуть знайти іншу за своєю спеціальністю;

• забезпечення постійної фінансової підтримки соціальних галузей: освіти, науки, культури, спорту;

• постійна підтримка у грошовій чи натуральній формі тих верств населення, які найбільше цього потребують;

• вагома підтримка сім’ї, материнства і дітей.

58. Інформаційна асиметрія, гласність, прозорість та відкритість в реалізації громадського контролю.

У національній економіці інформаційна асиметрія може бути охарактеризована як нерівномірність розподілу інформаційних ресурсів між суб'єктами та об'єктами господарювання. В умовах переходу низки країн до стандартів розвитку інформаційного суспільства та інформаційної економіки розв‘язання проблеми інформаційної асиметрії покладається на державу та її інституційні структури. У науковій літературі розглядаються проблеми інформаційної асиметрії, спроектовані на ринкове середовище, громадський сектор, господарську діяльність підприємств.

Асиметрія інформації є однією з найважливіших передумов функціонування сучасної ринкової економіки та однією з базових характеристик інформаційного суспільства й інформаційного ринку. На перше місце в системі чинників і передумов зміни ключових характеристик конкуренції, її зниження, появи олігопольної або

монопольної влади, в умовах дії стандартів інформаційної економіки виходять неповнота й асиметричність інформації. Саме дані процеси інформаційної асиметрії стають джерелом багатьох економічних конфліктів і проблем.

З метою визначення суспільної оцінки порушень або безпеки у діяльності об'єктів громадського контролю суб'єкти громадського контролю мають право повідомляти через засоби масової інформації про проведення оцінки такої діяльності, прогнозування її наслідків для широких верств населення, а також про її результати.

3 метою забезпечення прозорості своєї діяльності та врахування громадської думки суб'єкти громадського контролю проводять громадські слухання з питань, які мають важливе суспільне значення і торкаються широких верств населення. Про результати своєї діяльності, вжиті заходи суб'єкти громадського контролю інформують громадськість через свої структурні підрозділи та засоби масової інформації.

Найважливішою умовою підвищення ефективності громадського контролю є відкритість та прозорість діяльності органів влади, зокрема шляхом поширення доступу до інформації про діяльність цих органів, комунальних та інших підприємств, установ та організацій через Інтернет. Дослідження співвідношення розвитку Інтернету і демократизації суспільства дозволяє зробити висновок, що всесвітню мережу варто визнати важливим інструментом суспільно-політичної мобілізації, яка може спрямовувати політичну активність мас у конструктивне русло, орієнтувати її на зміцнення і розвиток демократії. Важливою особливістю інформаційного суспільства є те, що нові інфокомунікаційні технології дозволяють розширювати права громадян шляхом надання їм доступу до різної інформації; збільшити ступінь їх участі у прийнятті політичних рішень та контролі за діяльністю публічної влади; активно творити інформацію, а не тільки її споживати; забезпечувати захист приватного життя тощо. Коли завдяки технологіям суспільство стає все прозорішим для влади, то його легше контролювати.

Найважливішу роль в забезпеченні громадського контролю покликані грати ЗМІ. Проте, на даний час вони цю роль виконують недостатньо ефективно.