- •2. Функції цінних паперів.
- •3.Класифікація та види цінних паперів.
- •4. Характеристика ринку цінних паперів.
- •5.Поняття «фінансовий ринок», «фондовий ринок» та «ринок цінних паперів» та співвідношення.
- •6.Структура ринку цінних паперів України.
- •13. Цінні папери пов’язані з акцією. Неможу знайти
- •14. Поняття, ознаки та види облігацій за законодавством України.
- •15. Казначейські зобов’язання республіки. Поняття, види.
- •16. Основні характеристики ощадних сертифікатів.
- •17. Поняття та особливості вексельного права. Вексельне законодавство України.
- •18. Поняття, реквізити та види векселів за законодавством України.
- •19. Суб’єкти вексельного обігу.
- •20. Передача векселів. Поняття, форми, види та функції індосаментів
- •21. Здійснення платежу за векселем
- •22. Акцент векселів. Доміциляція
- •23. Вчинення протесту векселів. Види протестів.
- •24. Вексельна давність ?
- •25) Вексельне поручительство – аваль.
- •26) Правова природа іпотечних цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •27)Види іпотечних цінних паперів.
- •28) Заставна: порядок видачі, форма, способи передачі, права із заставної.
- •29) Іпотечні сертифікати: ознаки та види; права власників іпотечних сертифікатів.
- •Іпотечні облігації: поняття та види.
- •31. Права власників звичайних та структурованих іпотечних облігацій;
- •Виконання зобов’язань за іпотечними облігаціями.
- •Сертифікати фон: види та особливості їх обігу
- •Учасники фондового ринку України.
- •Правовий статус емітентів цінних паперів.
- •37. Правовий статус інститутів спільного інвестування
- •38. Класифікація інститутів спільного інвестування
- •40. Види порядок формування компетенція органів корпоративного інвестиційного фонду
- •41. Припинення діяльності корпоративного інвестиційного фонду
- •42. Пайовий інвестиційний фонд. Порядок створення
- •55. Порядок реєстрації фондових бірж
- •56. Порядок торгів на фондовій біржі. Лістинг.
- •61. Порядок створення тіс.
- •62. Державний контроль за організаторами торгівлі цінними паперами.
- •63. Характеристика Національної депозитарної системи України
- •64. Структура Національної депозитарної системи;
- •65. Учасники Національної депозитарної системи.
- •66. Депозитарна діяльність в Україні:
- •Операції, які здійснюють депозитарні установи;
- •Обслуговування операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах;
- •Обслуговування операції емітента щодо випущених ним цінних паперів;
- •Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;
- •Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
- •73. Правові засади державного регулювання ринку цп.
- •74. Мета та форми державного регулювання ринку цп.
- •75.Правовий статус дк цп та фр.
- •77. Повноваження дкцпфр.
- •78. Уповноваженні особи дкцпфр та їх компетенція.
- •79. Відповідальність дкцпфр та їх посадових осіб.
23. Вчинення протесту векселів. Види протестів.
Опротестування векселя — офіційно засвідчена (нотаріусом чи судовим виконавцем) вимога здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест засвідчує відхилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків.
Причинами протесту можуть виступати: відмова платника від оплати векселя (протест в неоплаті); відмова платника від акцепту векселя (протест в неакцепті); відмова акцептанта проставити дату акцепту (протест в недатуванні акцепту); відмова депозитарія векселя від видачі його власнику (протест у неврученні). Найбільш розповсюдженими є протест в неоплаті та неакцепті векселя.
Женевська система вексельного права передбачає наявність певних строків здійснення протесту: для протесту в неакцепті — до строку, визначеного для пред'явлення до акцепту, але не пізніше полудня наступного дня; для протесту в неплатежі — в один із двох робочих днів після дати платежу за векселем. Протест в неакцепті звільняє від пред'явлення векселя для платежу і від протесту у неплатежі. Векселедержатель, якому відмовлено в платежі чи акцепті протягом встановленого періоду подає вексель нотаріусу за місцем знаходження платника (або третьої особи, якій доручено здійснити оплату векселя). В той же день нотаріус пред'яєвляє вимогу платежу (акцепта) боржнику. Якщо до 12 години наступного дня платник виплачує суму боргу (акцептує вексель), то нотаріус повертає йому вексель без вчинення протесту. Якщо ж у вказаний термін платіж (акцепт) не поступить, нотаріус протестує вексель шляхом внесення запису в текст векселя помітки про неплатіж (неакцепт), спеціальний реєстр та складанням акту про протест, в якому має міститись наступна інформація: дані про особу, проти якої висувається протест (протестата); вказівка на безуспішну пропозицію оплатити (акцептувати) вексель; місце і дата подання протесту; підпис посадової особи, що здійснює протест; печатка установи, яка здійснює протест. Акт разом з векселем вручається векселедержателю, який оплачує витрати на здійснення протесту.
Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).
24. Вексельна давність ?
У разі добросовісного виконання своїх зобов'язань їхнім кінцевим платником стає, як правило, акцептант. Це погашення автоматично анулює усі інші зобов'язання і означає ліквідацію векселя як дієвого фінансового інструмента взагалі. Але особливістю вексельного права є те, що остаточне погашення вексельного зобов'язання настає лише тоді, коли припиняється прийняття претензій внаслідок спливу позовної давності. Тобто погашення векселя означає його недійсність як відпрацьованого документа, але ще залишаються позовна давність і можливі її наслідки, що випливають із солідарної відповідальності векселеучасників.
Отож назвемо нормативи позовної давності:
• позовна вимога для судового стягнення суми переказного векселя проти акцептанта втрачається після трирічного періоду з дня терміну платежу;
• вимога векселетримача до індосантів і векселедавця погашається після збігу однорічного терміну від дня протесту, який здійснено своєчасно. За наявності позначки на векселі про оборот без затрат вексельна давність збігає через рік після дня платежу;
• позовні вимоги одного індосанта після сплати ним вексельної суми до іншого і до векселедавця погашаються збігом шестимісячного періоду від дня оплати векселя даним індосантом або від дня винесення судового рішення щодо нього.
У разі добросовісного виконання своїх зобов'язань їхнім кінцевим платником стає, як правило, акцептант. Це погашення автоматично анулює усі інші зобов'язання і означає ліквідацію векселя як дієвого фінансового інструмента взагалі. Але особливістю вексельного права є те, що остаточне погашення вексельного зобов'язання настає лише тоді, коли припиняється прийняття претензій внаслідок спливу позовної давності. Тобто погашення векселя означає його недійсність як відпрацьованого документа, але ще залишаються позовна давність і можливі її наслідки, що випливають із солідарної відповідальності векселеучасників.
Порушення цих термінів звільняє від будь-якої відповідальності усіх векселезобов'язаних осіб, за винятком тих, відносно яких стався перерив давності.