18. Поняття, реквізити та види векселів за законодавством України.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються вили векселів, простий, переказний.

Простий вексель містить реквізити: а) найменування - "вексель";

б) просту обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

л) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен буя

здійснений;

є) пату і місце складання векселя;

с) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

1.Абстрактність вексельного зобов'язання полягає в тому, що до тексту векселя не включаються причини його виникнення, тобто його видача юридично не прив'язується до конкретного договору.

2.Договірний характер

3.Формальність. вексель становить зобов'язання, яке повинне мати суворо встановлену законом письмову форму.

3.Обіговість

4.Грошове вираження

5.Право зворотної вимоги (протесту). Векселедержатель, який не отримав платежу за векселем, отримує право на позов до особи, зобов'язаної за векселем (у переказному векселі), або тієї, що видала (у простому векселі), і — на регрес — позов до всіх осіб, які зобов'язалися за векселем раніше за нього самого.

6.Солідарна відповідальність

7.Неемісійний характер.

Переказний вексель повинен містиш крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в-с", також:

просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суми найменування того, хто повинен платити (платника).

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінет Міністрів України.

19. Суб’єкти вексельного обігу.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). В обігу простого векселя беруть участь дві особи - векселедавець (він же і платник) і векселедержа-тель. Переказний вексель (тратта) оформляє більш складні правовідносини.

У переказному векселі беруть участь векселедавець (трасант), платник (трасат) і векселедержатель (ремітент).

Векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель.

Векселедержатель (ремітент) - особа, на чиє ім'я видано вексель і за наказом якої слід сплатити обумовлену суму грошей за цим векселем.

20. Передача векселів. Поняття, форми, види та функції індосаментів

Індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку;

Індосант - власник ордерного цінного паперу (його уповноважена особа), який вчиняє індосамент. Індосамент може бути повним (іменним) - виписаним на ім'я (найменування) конкретної особи або бланковим (на пред'явника) - виписаним без зазначення імені (найменування) особи;

Як правило, індосамент проставляється на звороті. Містить підпис особи, котра здійснює індосамент — індосанта, разом з супроводжувальним написом (або без нього).

В іменному індосаменті зазначено назву особи, на користь якої він виконаний — індосата. Натомість, у бланковому індосаменті не міститься вказівки про нового власника. Силу бланкового має також індосамент на пред'явника. Заставний індосамент використовується переважно при операціях кредитування банком підприємств під заставу векселів. Передоручувальний індосамент може включати ряд застережень, які мають на увазі просте доручення провести операції з цінним папером. Індосат у цих випадках може індосувати цінний папір на користь наступної особи лише у порядку передоручення, тобто з аналогічним застереженням. Безоборотний індосамент здійснюється із застереженням «без обероту на мене» чим знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем.

Крім передавальної індосамент виконує також гарантійну та легімітаційну функції. Гарантійна функція полягає в тому, що після передачі векселя індосант сам стає перед індосатом у положенні вексельного боржника, який відповідає згідно з законом за акцепт і платіж за векселем. В міру збільшення кількості індосаментів зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною відповідальністю за векселем і цим самим підвищується його надійність. Легімітаційна функція (засвідчення законності права) випливає з того, що законність прав вексельного кредитора базується на неперервному ряді індосаментів, навіть у випадку, коли останній індосамент є бланковим.

Індосамент повинен бути простим і нічим не зумовленим. Усілякі обмежувальні умови вважаються недійсними (ненаписаними). Підпис на індосаменті повинен бути виконаним власноруч, тоді як інші його частини можуть наноситись механічними засобами.