86. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.

Економічна система України занадто уразлива в сучасному глобалізованому світі. У числі першочергових завдань - процеси забезпечення стійкого економічного розвитку. Головне завдання дослідження - розробка механізмів регулювання економічних процесів на макро- та мікрорівнні з урахуванням стратегічних аспектів розвитку країни.

Вироблення пріоритетів економічного зростання має спиратися на пошук і закріплення країною свого місця у світовому поділі праці, здійснення структурних зрушень з метою створення та просування на внутрішній і зовнішній ринки вітчизняних високотехнологічних виробів, машин та устаткування, різноманітних товарів і послуг для задоволення потреб людини й суспільства в основних сферах життєдіяльності. Завдяки цьому залежність від сировинного експорту, яка зумовлює прив`язку до імпортних енергетичних джерел, має послабитися, а такі фактори економічного розвитку, як трудовий, освітній та науковий потенціал нації , - активізуватися, структури економіки України та розвинутих європейських країн - зблизитися, що є основою економічної інтеграції нашої країни в Європейський Союз.

Значним недоліком заходів уряду в царині виходу із кризового стану економіки є недостатність їх концептуального обґрунтування. Визначення основних пріоритетів державного управління у цій сфері має здійснюватися на основі виробничої концепції, а не розподільчої. Це означає активну підтримку державою реального сектора економіки.

87. Запровадження режиму економії в діяльності державної влади.

У цій дилемі криється пояснення нестабільності економічного розвитку України, де споживання розширювалося випереджаючими розвиток темпами. Якщо взяти до уваги зловживання споживчим кредитуванням населення, а також непропорційність розподілу доходів в Україні, то можна вести мову про вимивання необхідного для розвитку капіталу суспільством споживання. Цей процес знайшов відображення у підвищенні в національному господарстві ролі секторів, які обслуговують споживчий попит, сфери послуг, а також гіпертрофованому імпорті, який не може знизити навіть девальвація національної валюти.

Кризовий стан економіки багатьох країн світу, в т.ч. високорозвинутих, змушує уряди вдаватися до “жорсткої економії” бюджетних коштів, “урізання” зарплат в державному секторі, скорочення багатьох соціальних програм, збільшення податкового тиску на підприємницький сектор. Однак такі непопулярні методи виходу з кризи часто не сприймаються громадськістю, викликають протести у пересічних громадян, що змушує уряди шукати більш “гуманних” способів підвищення ефективності роботи державного сектора та стимулювання ініціатив приватного. До такої “панацеї”, на наш погляд, можна віднести модель приватно-державного партнерства. В світовій практиці виділяють дві принципово різні підходи у сфері відносин держави і приватного бізнесу, зокрема, й на умовах партнерства (так зване Public Private Partnerships чи державно-приватне партнерство (ДПП)).Форми ДПП дуже різноманітні. Більш того, необхідно відзначити, що можливі і практично реалізуються самі різні комбінації базових правових і організаційних принципів.

В умовах сьогодення заходи з боку держави, що сприятимуть детінізації неформальної економіки, а відтак залученню до легальної економіки додаткових ресурсів, вкрай необхідних для реанімації економіки у посткризовий період повинні здійснюватися за такими напрямками:

- створення паритетних умов для функціонування різноманітних форм підприємницької діяльності за рахунок послаблення фіскального тиску на функціонування легальної економіки, створення переваг, що стимулюють мотивований перехід тіньової діяльності на легальні засади.

- запровадження на певний період режиму легалізації державного нагляду та контролю за підприємницькою діяльністю;

- стимулювання попиту на робочу силу, насамперед за рахунок розширення малого підприємництва та державне регулювання пропозиції робочої сили на ринку праці;

- запровадження легалізації (амністії) доходів, отриманих унаслідок приховування від надмірного оподаткування, за умови якщо вони не мають кримінального підґрунтя.

У зв’язку з необхідністю подолання криз в Україні на сьогодні здійснюється адміністративна реформа, метою якої скорочення державного апарату та підвищення його дієвості. З метою підвищення дієвості антикризових заходів необхідно запровадити ефективний контроль за використанням державних коштів та ефективну координацію зусиль на всіх рівнях державної влади.