61.Державне управління і сфера особистого життя людини.

Права будь-якої людини – це найбільш ефективний засіб боротьби з сваволі влади. Вони закріплені важливі функції, які, передусім, обмежують державної влади з метою захисту людської гідності спонукають влада до захисту честі й гідності людей. Неважко здогадатися, що сутність прав у тому, що вони сприяють тому, щоб молода людина сам у собі підтримував своє гідність, допомагають визнати особистісному гідності зовнішнє визнання і повагу. Поняття «людську гідність» неможливо чи практично неможливо чітко висловити в визначеннях, але доходить до практики, то відчути її цілком реально, якщо йдеться про зазіхання нею, у повсякденному житті ми називаємо це приниженням. Людське гідність покликане утримувати людське у людині.

Житло недоторканно - людина потребує усамітненні та психологічної безпеки. Цей конституційний принцип означає заборона укладати житло проти волі що у ньому осіб. Доступ сторонніх можливий лише за ясно вираженому злагоді які проживають громадян, що має бути зовсім на мовчазним.

Фізична і плюс до неї моральна, чи психічна, недоторканність означає, емоційне обличчя вправі здійснювати будь-які дії, які суперечили закону, і навіть вона повинна піддаватися обмеженням. Людина має право фізичну й духовну недоторканність. Забезпечення фізичної недоторканності особистості передбачає створення достатніх державних гарантій від якихось зазіхань їхньому життя, здоров'я, статеву недоторканність, свободу фізичної активності як з боку держави у його органів прокуратури та посадових осіб, і із боку окремих особистостей. Забезпечення психічної недоторканності охоплює комплекс заходів, вкладених у захисту від зазіхань на психічне й моральне здоров'я особистості, інтелектуальну і вольову сферу людської свідомості. У фізичної недоторканності можна назвати багато схожого з правом на особисту недоторканність, ось тільки фізична передбачає ще й право самостійного рішення щодо себе (наприклад, згоду на медичне втручання, проходження процедур збирання цих про різноманітні характеристиках – генетичне тестування, використання детектори брехні тощо.). Що ж до психічної недоторканності, її суть залежить від охороні від будь-якої виду психічного й моральної втручання, зокрема принизливе звернення української й навіть проходження процедур, які можуть опинитися принизити людську гідність. Хоча це й декларація про недоторканність житла, фізична й моральна недоторканність у російському законодавстві має чітко обумовлену процедуру обмеження. Та деякі права, на жаль, виходять за межі правовим регулюванням.

Недоторканність комунікацій передбачає декларація про встановлення до втручання державних і цензури комунікацій коїться з іншими особами. Федеральні закони регулюють право кожної людини на таємницю індивідуальних повідомлень і лобіювання відповідних поштових відправлень, здійснюваних тільки порядком надання послуг оператором зв'язку з урахуванням публічно-правового договору. Тому з'ясування смислу і уточнення змісту наведеної конституційної норми у тому співвідношенні з відповідними законодавчими законами має важливого значення виявлення конституційно-правового змісту поняття права кожної людини на таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень, аналізованого у "справжній роботі.

Право на таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень є важливим умовою недоторканності приватного життя й одній з об'єктивних складових основного правопорядку. Як таке воно сприймається Європейським Судом у правах людини.

Також сюди включається фізична на недоторканність будь-яких повідомлень (наприклад, щоб листи доходили нерозпечатаними і за призначенням). Дане право створює захисту від будь-якого зазіхання попри всі кошти комунікації – Інтернет, телеграф, телефон, пошта, електронна пошта.

Найскладнішим визначення є термін інформаційної недоторканності, оскільки охоплювана сфера цього права досить великий: саме – всю інформацію стосовно особи – сімейні таємниці, особисті таємниці, будь-яка інформація,сокритая від сторонніх і, можливо, однак характеризує особистість людини, яка зачіпає його внутрішній світ, відносини коїться з іншими людьми. Інформації про особистості - інструмент соціального контролю та маніпуляцій. Учені вважають, що враховуючи роль мозку у визначенні параметрів людської поведінки, можна було зрозуміти, які широкі можливості існують для маніпулювання людьми, контролю та митного регулювання їхньої поведінки - в ім'я благих й лихих цілей. У цьому сенсі інформаційна недоторканність має додатковий зміст і перетинається з психічної недоторканністю.

Слід також і відзначити недоторканність сімейному житті. Вона містить у собі обмеження втручання у сімейні справи. Яскравим прикладом: насильницьке розлучення близьких родичів.

Сімейну таємницю складають наступні відомості: таємниця усиновлення, таємниця приватного життя подружжя, особисті немайнові і майнових відносини, що існують між подружжям, тощо.

Предметом сімейної таємниці може бути відомості: про факти біографії особи; про стан здоров'я; про майновому становищі; про рід занять і завершених вчинках; про поглядах, оцінках, переконаннях; про відносини у сім'ї чи про відносини людини коїться з іншими людьми.

Поняття особистої й сімейної таємниці тісно пов'язані між собою - і багато в чому збігаються. А з-поміж них вбачаються щодо одного: якщо особиста таємниця безпосередньо стосується інтересів лише конкретного індивідуума, то сімейна таємниця зачіпає інтереси кількох осіб, що є друг з одним у взаєминах, регульованих Сімейним кодексом.

Право кожну, крім усиновлення, сімейну таємницю належить спільно тих членів сім'ї, яких вона зачіпає. Виходячи з розуміння, що дані нікому, поза ними, невідомі, є суб'єктами, зобов'язаними зберігати сімейну таємницю. Законодавець це не дає визначення сім'ї. З аналізу норм сімейного законодавства можна дійти невтішного висновку у тому, що сім'я - це певна група осіб, за загальним правилом родичів, джерело якої в шлюбі, родинному зв'язку, властивості, зазвичай, спільному проживанні і віданні спільного господарства, утворює природну середу для благополучного існування всіх його членів, дітей, взаємодопомоги, продовження роду.

І, нарешті, професійна таємниця. Простіше кажучи, службова таємниця - це, доступом до якої обмежений органами державної влади федеральними законами (відомостей про усиновленні, внесках громадян в різноманітних банки, характері захворювань пацієнтів тощо. буд.). Службовий таємниця заборонена розголошенню, крім випадків, коли вони чи інші відомості вимагають правоохоронні органи. Включає у собі лікарську таємницю, таємницю усиновлення й взагалі усе відомості, пов'язані із професійної сферою.

У цьому відомості, складові службову таємницю, можуть містити і є дані, є професійної таємницею. Інакше кажучи, службова таємниця - це чіткий перелік відомостей із позначкою "Для службового користування".

Службовий таємниця може циркулювати як і захищуваних приміщеннях, і у автоматизованих системах за її обробці, зберіганні і передачі.

Отже, ми розібрали основні права, гарантують недоторканність особистому житті. Що ж можна сказати, у підписання цього параграфа? Недоторканність приватного життя то, можливо обмежена лише у відповідно до закону "у сфері державної безпеки, суспільного ладу чи економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинів, охорони здоров'я або захисту моральності чи захисту права і свободи інших".