
- •Тема 5. Форми виховання План 211
- •Тема 1. Управління педагогічними системами 263
- •Тема 1. Загальна характеристика педагогічної
- •1. Загальна характеристика педагогічної професії
- •1.1. Історичні корені педагогічної професії
- •Функції педагога (призначення педагогічної
- •Особливості професійної діяльності вчителя
- •1.4. Педагогічна діяльність як процес розв'язання педагогічних ситуацій
- •1.5. Структура педагогічної діяльності
- •1.7. Гуманістична спрямованість особистості вчителя
- •1.8. Педагогічна майстерність, її витоки, структура, шляхи розвитку
- •1.9. Педагогічна культура
- •2. Вимоги галузевого стандарту вищої освіти до особистості і компетентності педагога
- •2.1. Державна політика в сфері освіти
- •2.2. Державні стандарти освіти
- •Тема 2. Підготовка і професійне становлення
- •Педагогічна підготовка у внз.
- •1. Педагогічна підготовка у внз
- •2. Педагогічне самовиховання та професійний саморозвиток
- •Тема 1. Педагогіка в системі наук про людину
- •Основні педагогічні поняття.
- •Джерела педагогіки.
- •1. Педагогіка в системі наук про людину
- •2. Предмет педагогіки та її завдання
- •3. Основні педагогічні поняття
- •4. Джерела педагогіки
- •5. Система педагогічних наук
- •6. Методи науково-педагогічного дослідження
- •Основні фактори розвитку особистості.
- •1. Поняття про розвиток особистості
- •1. Поняття про педагогічний процес, його цілі й завдання, взаємодію його учасників
- •2. Структура педагогічного процесу, його суперечності та рушійні сили
- •3. Закономірності та принципи педагогічного процесу
- •Тема 1. Зміст освгги як фундамент базової культури особистості
- •1. Поняття про дидактику, її основні категорії.
- •3. Державні документи, що визначають зміст шкільної
- •Тема 2. Навчання в цілісному педагогічному
- •1. Суть процесу навчання
- •2. Функції та фактори навчання
- •3. Структура процесу навчання
- •3.1. Основні компоненти цілісного процесу навчання
- •3.2. Структура діяльності вчителя в навчальному
- •3.3. Діяльність учнів у процесі навчання
- •4. Мотивація учіння школярів
- •5. Види навчання (підходи до організації навчального
- •Тема 3. Принципи навчання план
- •2. Характеристика принципів навчання
- •Принцип розвивального навчання
- •Принцип науковості освіти
- •Принцип доступності (посильності) навчання
- •Принцип зв'язку навчання з життям, теорії з практикою
- •Принцип наочності навчання
- •7. Принцип систематичності, системності, послідовності, наступності навчання
- •Принцип цілеспрямованості та мотивації навчання
- •Принцип активності та самостійності учнів у навчанні
- •10. Принцип свідомості й міцності засвоєння знань, умінь і навичок
- •Принцип індивідуального та особистісно зорієнтованого підходу до учнів у процесі навчання
- •Принцип оптимізації навчального процесу
- •Тема 4. Методи і засоби навчання план
- •X. Поняття про методи навчання, їх функції та структуру
- •3. Характеристика основних методів навчання
- •4. Активна методи навчання
- •5. Класифікація засобів навчання
- •Тема 5. Форми навчання план
- •1. Поняття про форми навчання та навчальні системи
- •2. Урок — основна форма навчання. Вимоги до уроку
- •Тема 6. Контроль у навчальному процесі
- •Тема 1. Виховання в цілісному педагогічному
- •3. Принципи виховання
- •1. Суть змісту виховання та вимоги до його побудови в сучасній школі
- •Тема 4. Класний керівник, учнівський колектив і сім'я як суб'єкти виховного процесу.
- •2. Виховаїшя особистості в колективі
- •2. Загальне поняття про форми виховання
- •4. Форми спільної роботи школи і сім'ї
- •Тема 1. Педагогічні технології план
- •2. Сучасні уявлення про сутність і особливості педагогічної технології
- •3. Технологія конструювання педагогічного процесу
- •4. Технологія здійснення педагогічного процесу
- •5. Технологія діагностики педагогічного процесу
- •5.1. Загальне поняття про педагогічну діагностику
- •5.2.Технологія діагностики навчального процесу
- •5.4. Загальна оцінка технологічного підходу до педагогічного процесу
- •2.Загальноосвітній навчальний заклад як педагогічна система і об'єкт управління
- •3. Взаємодія соціальних інститутів в управлінні педагогічною системою.
- •2. Основні фактори розвитку особистості
- •2. Класифікація методів навчання
- •3. Типи і структура уроку. Нестандартний урок
- •3. Характеристика окремих форм виховної роботи
- •4. Підвищення кваліфікації й атестація педагогічних працівників. Інноваційні процеси в освіті
- •1 Поняття про закономірності та принципи навчання
- •1 Сутність позакласної і позашкільної виховної
1.7. Гуманістична спрямованість особистості вчителя
Найголовнішим у професії педагога є гуманістична спрямованість його особистості. Менш за все педагог має піклуватися про власне самоствердження, про свій авторитет (хоч це теж потрібно). Головне для вчителя - вихованець, спряння його самоактуалізації, допомога йому в адаптації до соціального середовища, вибір таких засобів педагогічної взаємодії, які б найбільше сприяли реалізації виховних ідеалів.
Вчитель, який не любить учнів, не любить свою професію - не педагог, а заробітчанин. У письменниці Ф.Вігдорової можна зустріти такі слова: "Любиш ти - ти вчитель, не любиш - вчителя нема, є тільки рядок у відомості про зарплату".
Прекрасно висловився з цього приводу російський письменник Л.Толстой: "Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчите.пя, який прочитав усі книжки, але не відчуває ні любові до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий учитель".
Великого значення особистості вчителя у вихованні надавав К.Д.Ушинський. Він стверджував: "У вихованні все має грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості у справі виховання... Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, що проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна сформувати характер."
1.8. Педагогічна майстерність, її витоки, структура, шляхи розвитку
Високий рівень педагогічної діяльності прийнято називати педагогічною майстерністю. Питанню формування майстерності вчителя приділяли увагу передові педагоги всіх часів. Педагогічна діяльність прирівнювалась не стільки до ремесла, скільки до мистецтва. Видатний чеський педагог Я.А.Коменський ще в XVII столітті назвав її універсальним мистецтвом навчати всіх і кожного. Найвищим мистецтвом назвав педагогіку К.Д.Ушинський. Розвиток промислового виробництва, матеріалізму і прагматизму як філософської бази педагогіки в XIX - XX століттях привели до онаучування педагогіки - спроби звести все до розуміння її законів і закономірностей, реалізації принципів, наукового підходу до вибору педагогічних засобів у вихованні та навчанні. Сучасний етап - спроба відродити на більш високому рівні мистецькі начала педагогіки. Недаремно
С.Макаренко назвав свою кращу книгу "Педагогічною поемою". Він вважав педагогічну майстерність мистецтвом, але таким мистецтвом, якому можна і треба навчатись. "Мистецтво вихователя, - зауважував він, - не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, але це є спеціальність, якої треба навчитись, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта".
Великого значення становленню майстерності вчителя надавав
О.Сухомлинський, вважав, що "мистецтво і майстерність педагога якраз і полягають у вмінні поєднувати сердечність із мудрістю", багато зусиль доклав до розвитку майстерності вчителів Павлиської школи, яку він очолював з 1948 до 1970 року.
Гуманістичні засади професії педагога та його педагогічної майстерності збагатили вчителі-новатори (80-і_^оки XX ст.): Щ.Амонашвілі, Є.Ільїн, В.Шаталов, С.Лисенкова, Т.Гончарова та інші.
Ш.Амонашвілі - ще й педагог-романтик. Романтизмом насичені його книги "Здраствуйте, дети!", "Как живете, дети?", "Единство цели". А у своєму есе "Усмішко, де ти?" він переконує вчителів у необхідності усміхатися до дітей. "Педагог, позбавлений усмішки, не може не нашкодити своїм вихованцям", - стверджує він.
Зробимо з усього викладеного висновок про суть і структуру майстерності педагога.
Автори підручника "Педагогічна майстерність", викладачі Полтавського педагогічного університету, які започаткували вивчення курсу "Основи педагогічної майстерності", на чолі із І.А.Зязюном, тогочасним ректором і натхненником цієї роботи, дають таке визначення.
Педагогічна майстерність — це комплекс властивостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності на рефлексивній основі.
Вони визначають такі компоненти педагогічної майстерності:
гуманістичну спрямованість особистості педагога;
професійну компетентність; педагогічні здібності;
педагогічну техніку.
Рівень педагогічної майстерності, який мають випускники вищих навчальних закладів, визначається ними як базовий педагог володіє основами педагогічної майстерності. Працюючи в навчальному закладі, педагог оволодіває досконалим рівнем педагогічної майстерності, який характеризується чіткою спрямованістю дій педагога, а пізніше і творчим рівнем, для якого властива творчість у педагогічній діяльності, діяльність базується на результатах рефлексивного аналізу, педагог самостійно конструює оригінальні, педагогічно доцільні прийоми та методи взаємодії.