- •Конспект лекцій
- •«Охорона земель»
- •Змістовий модуль 1. Нормативно-правові засади державного контролю за використанням та охороною земель
- •Тема 1. Державна політика щодо використання та охорони земель
- •1.1. Визначення терміну – державний контроль за використанням та охороною земель
- •1.2. Історичні аспекти системи державного контролю за використанням та охороною земель в нашій державі.
- •1.3. Основні принципи та завдання здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на сучасному етапі розвитку земельних відносин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини в україні
- •1. Чотири етапи законодавчого забезпечення здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Організаційно-методичні засади взаємодії з контролюючими та правоохоронними органами з питань державного контролю за використанням та охороною земель
- •Органи загальної та спеціальної компетенції у питаннях здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •3. Судова влада.
- •4. Участь органів прокуратури у питаннях контролю за охороною земель.
- •5. Організаційно-методичні засади органів місцевого самоврядування у питання контролю за використанням та охороною земель.
- •6. Організація контролю за використанням та охороною земель Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством екології та природних ресурсів України.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Юридичні аспекти застосування норм адміністративного кодексу україни та кримінального кодексу україни в здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель
- •4.1. Кримінально-правова відповідальність за порушення норм чинного законодавства в сфері використання та охорони земель
- •4.2. Адміністративно-правова відповідальність при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Закордонний досвід здійснення державного контролю за охороною та використанням землі.
- •1. Досвід Німеччини, Франції та інших Європейських країн у питаннях розвитку земельних відносин у ринкових умовах
- •2. Приклад Норвегії в організації ефективного контролю за використанням та охороною земель.
- •3. Запровадження ефективних землекористувань в умовах ринкової економіки на прикладі Угорщини.
- •4. Організація та здійснення контролю за використанням та охороною земель в Російській Федерації.
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль 2. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •Основні цілі та мета здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •Органи уповноважені на функції здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •Самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Фоми та методи проведення державного контролю за використанням та охороною земель план
- •Форми здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •Методи проведення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Вимоги щодо використання земель за цільовим призначенням, типи та види порушень земельного законодавства за категоріями земель план
- •Основні види категорій земель визначені чинним Земельним кодексом України.
- •Законодавчі та нормативні вимоги щодо зміни категорій та цільового призначення земельних ділянок.
- •Вимоги до земель окремих категорій при їх використанні.
- •Основні види порушень при використанні земель різних категорій.
- •Зміст порушень земельного законодавства за категоріями земель.
- •Питання для самоперевірки
- •Збитки та втрати при нецільовому використанні землі, як засіб захисту прав землевласників, землекористувачів та розпорядників землі.
- •Методика визначення втрат при використанні землі не за цільовим призначенням.
- •Законодавчі підстави для звільнення від сплати втрат при використанні землі не за цільовим призначенням.
- •Вимоги до використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •Питання для самоперевірки
- •Визначення суті та поняття – земельний спір.
- •Компетенція органів державної влади, місцевого самоврядування, землевпорядної служби при вирішенні земельних спорів
- •3. Процедура вирішення земельних спорів.
- •4. Порядок оскарження рішень прийнятих по земельним спорам.
- •Питання для самоперевірки
- •Словник основних термінів та понять
- •Список використаної літератури
2. Приклад Норвегії в організації ефективного контролю за використанням та охороною земель.
Серед західноєвропейських країн найбільш показовою у справі державного впливу на ринковий оборот сільськогосподарських земель є Норвегія. Мета державного контролю й регулювання ринку земель тут — це захист сільськогосподарських земель і створення умов для ефективного їх використання. Повноваження на видачу дозволів щодо трансакцій із земельними ділянками надані Міністерству сільського господарства та іншим компетентним органам державного управління. Причиною відмови у видачі ліцензії на придбання земельної ділянки може бути відчуження її з метою спекуляції або концентрація великої кількості землі в руках покупця. Обмеження земельного обороту ґрунтуються на тому, що дозвіл на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення видається тільки особам, які мають професіональну кваліфікацію у галузі сільського господарства, згодні проживати на території даного підприємства і вести своїми силами господарство.
При розв'язанні питання видачі дозволу на придбання земельної ділянки відповідно до законодавства має враховуватися працездатність покупця земельної ділянки. Слід зазначити, що Норвегія порівняно з іншими країнами західноєвропейського регіону здійснює найжорсткішу політику державного контролю земельного ринку. Очевидно, однією з причин цього є те, що в ній лише 3% усіх земельних площ придатні для сільськогосподарського виробництва.
Дозвільний порядок відчуження земель сільськогосподарського призначення здавна існує також в Австрії. Відповідно до законодавства цієї країни його дія спрямована на ефективне використання сільськогосподарських земель і боротьбу зі спекулятивними угодами в сфері земельного обороту.
Відмова у видачі дозволу на придбання земельної ділянки має бути вмотивованою й опиратися тільки на обмеження, передбачені законом, а саме:
• концентрація земельних площ понад установлену граничну норму в руках окремих сільськогосподарських підприємств;
• зміна цільового призначення сільськогосподарських земель;
• придбання земельної ділянки із спекулятивною метою;
• значне перевищення ринкової вартості земельної ділянки;
• безпідставне порушення вигідної аграрної структури, яка сформувалася у результаті земельної реформи;
• подрібнення земельної ділянки при переході права власності від одного суб'єкта до іншого.
Видача дозволу на трансакцію із землею чи відмова в ньому здійснюється районною комісією із земельного обороту, головою якої є професійний суддя або державний службовець федеральної землі. Всі дії комісії регламентовані федеральним Законом Австрії "Про оборот земельних ділянок".
3. Запровадження ефективних землекористувань в умовах ринкової економіки на прикладі Угорщини.
Привертає до себе увагу напрям формування ринку сільськогосподарських земель у сусідній із нами Польщі, де законодавчо були суттєво обмежені адміністративно-правові інструменти регулювання земельного ринку як у приватному, так і в державному секторі сільського господарства. Через системи економічної та законодавчої підтримки громадян, що виявили бажання купувати й орендувати землю, держава стимулює ринковий оборот земель. Спеціально створене з цією метою Агенство сільськогосподарської власності державної казни (АВРСП) здійснює викуп у селянських господарств земель і нерухомості й продає їх перспективним господарствам. За договором купівлі-продажу чи договором оренди Агенство також передає землі господарським переселенцям — малоземельним селянам, молодим селянам, які бажають створити велике господарство, колишнім працівникам державних підприємств. Пріоритет для придбання сільськогосподарських земель надається покупцям, що мають кваліфікацію для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Польське законодавство віддає перевагу економічним інструментам регулювання земельних відносин, які інтенсифікують ринок земель. Цікавим є законодавчий механізм розрахунку за землю, придбану згідно з договором купівлі-продажу. Перший внесок покупця при укладанні договору становить лише 20%, а решта вартості земельної ділянки сплачується кожні півроку. Причому покупець, що придбаває земельну ділянку з метою організації нового господарства, виплачує її вартість протягом 30 років. Якщо ж він бажає розширити своє господарство, то строк виплати скорочується до 20 років. Такі пільги сприяють активізації чинників, які беруть участь у формуванні цивілізованого ринкового обороту сільськогос¬подарських земель.
Розвиток земельних відносин Угорщини в напрямі формування ринку сільськогосподарських земель опирається на Закон "Про податок за землю", яким установлено ряд пільг щодо оподаткування земель, а також диференційоване опо¬даткування залежно від суми річного доходу селян, що займаються сільськогосподарською діяльністю.
У цій країні покупцем земельної ділянки можуть бути лише громадянин Угорщини та держава в особі Національного земельного фонду. До того ж юридичні особи не можуть набувати у власність земельні ділянки.
Обмеження стосуються і розмірів земельних ділянок. Одна особа може набувати у власність не більше 300 гектарів, а сім’я - не більше 1000 га в межах одного населеного пункту. Слід зауважити, що верхня межа встановлена без економічного обґрунтування. На сьогодні вартість 1 гектара ріллі становить 2,5 – 3 тис. євро. Землевласник може подарувати земельну ділянку тільки близьким родичам. При цьому громадяни інших країн можуть успадкувати земельну ділянку. А ось обмін земельними ділянками можливий тільки в межах одного населеного пункту і має бути рівноцінним. Передача в оренду земельної ділянки здійснюється через аукціон, встановлена також максимальна площа орендованої земельної ділянки – 2500 га на фізичну чи юридичну особу. Іноземна юридична особа може орендувати земельну ділянку в межах, встановлених законом. Орендна плата за 1 га ріллі в середньому по Угорщині складає 160-200 євро. В найближчі 3 роки за прогнозами експертів очікується зростання вартості землі до 4-5 тис. євро за 1 га, а також збільшиться орендна плата. Через 3 роки Угорщина повинна зняти мораторій на купівлю-продаж земельних ділянок іноземцям. За цей час будуть внесені зміни в Земельний кодекс Угорщини з метою мінімізації негативних наслідків запровадження вільного ринку землі. Національний земельний фонд, який планується створити в Україні, планується у цій придунайській країні уже діє. Він був створений в 2002 році як суб’єкт господарювання, який потім реформували у бюджетну установу. Фонд не виконує ролі органу виконавчої влади. Він підпорядкований Міністерству землеробства Угорщини. Фонд очолює Голова, який має заступника та 145 працівників, з них 60 в центральному офісі, 85 – на місцях. На сьогодні Фонду передано 1,8 мл. га земель, з них: 1 млн га лісів і 800 тис. га земель сільськогосподарського призначення. Фахівці Фонду опікуються питаннями передачі в оренду земельних ділянок, купівлею, продажем земельних ділянок та консолідацією земельних ділянок.
Показово, якщо Фонд продає земельну ділянку, то за отримані кошти зобов’язаний купити іншу земельну ділянку. При необхідності Фонд може купувати й інші землі для сільськогосподарського виробництва. В Угорщині для його роботи створено належні умови: національний земельний фонд має першочергове право на придбання земельної ділянки за ціною, встановленою продавцем. Протягом 15 днів Фонд має дати згоду на придбання земельної ділянки або відмовитись. За цей період продавець не має права змінювати ціну. Також першочергове право на придбання земельної ділянки мають в Угорщині сусіди продавця земельної ділянки, орендар та особи, які проживають в радіусі 15 км від земельної ділянки, але після Фонду. Національний земельний фонд має право передати територіальній громаді земельну ділянку для соціальних потреб. В разі продажу земельної ділянки площею понад 100 га дане питання розглядає Рада, створена при Фонді. Заслуговує на увагу досвід функціонування системи Державного земельного кадастру. Напрацюваннями у цій царині угорські землевпорядники люб’язно поділились з українськими колегами.
В Угорщині запроваджена єдина автоматизована система ведення кадастру, яка включає земельні ділянки та інше нерухоме майно. Ця система була розроблена Інститутом геодезії та кадастру і є державною власністю.
Всі відомості в електронному вигляді були внесені протягом останніх 9 років. Вносять відомості до автоматизованої системи ведення кадастру територіальні управління земельних ресурсів. У системі працює 4000 осіб, діяльність проводиться на принципах самоокупності.
За рік земельні управління отримують за реєстрацію та витяги більше 100 млн. євро. Всі відомості в автоматизованій системі ведення кадастру загальнодоступні, але надаються за плату. Землевпорядні роботи виконують землевпорядники (геодезисти), що отримали ліцензію, які потім передають відомості у земельні управління. Після перевірки робиться попередня реєстрація. Якщо протягом 15 днів ніхто не заявив про претензії, об’єкт вважається зареєстрованим. Правовстановлюючим документом є реєстраційна картка власника. Державних актів в Угорщині не існує.