обумовлених властивостей особистості, так і від професійно важливих якостей, знань, умінь і навичок, придбаних у процесі діяльності.
Актуальність проблеми в тому, що професійна діяльність фахівців оперативно-рятувальних служб, що забезпечують ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, протікає в особливих умовах і характеризується впливом значного числа стресогенних факторів, вплив яких при недостатньому розвитку професійно важливих якостей призводить до зниження ефективності виконання діяльності, професійному вигорання і психосоматичних порушень.
У зв'язку з цим виникає потреба у вивченні особливостей формування професійно важливих умінь та навичок працівників пожежно-рятувальної служби МНС з метою виявлення тих сторін особистості, які потребують розвитку або корекції.
Завдання курсової роботи: - проаналізувати літературу по даному питанню;
Для розв'язання поставлених завдань тадосягнення мети було використано загально наукові методитеоретичного дослідження (синтез, аналіз, порівнянняузагальнення).
Структура курсової роботи: вступ, 2 розділ, висновки, список використанихджерел. Загальній обсяг 22сторінок.
ретельно продумувати методику показу та розкриття труднощів і проблем із тим, щоб не допускати поверхневості, але і не залякувати людину;
приділяти першочергову увагу не тільки труднощам і проблемам, але обов'язково способам їх попередження та подолання, формуючи відповідні навички та вміння;
під час оцінювання брати до уваги знання, навички та вміння людини з питань психологічної готовності.
Розділ 2. Сучасні психолого-педагогічні технології розвитку професійно важливих якостей персоналу мнс України
2.1. Загальна методика розвитку якостей
Основними особливостями методики розвитку професійно важливих якостей виступають:
спеціалізація розвитку якостей – не загальний розвиток сприйняття, пам'яті, мислення, стійкості тощо, а розвиток, пристосований до тих екстремальних ситуацій, в яких може опинитись людина;
виокремлений розвиток конкретної якості з огляду на її спеціалізацію, наприклад, працездатності, яка може бути однаково необхідною скрізь. Але в ході психологічної підготовки потрібно розвивати спеціальну працездатність, працездатність у здійсненні конкретної діяльності, у конкретних умовах;
активізація психічних процесів і станів, пов’язаних із якістю, що розвивається, наприклад, для розвитку спостережливості треба виконувати вправи, що інтенсифікують різні види розгляду, виявлення ознак, їх ідентифікацію);
поступове нарощення активності та труднощів включно до максимальних, для того, щоб продовжити розвиток якості, наприклад, ускладнювати умови спостереженнях та виявлення важливих ознак; робити ознаки малопомітними, маскувати їх тощо);
відбір навчального матеріалу, вправ, труднощів, які чітко відповідають особливостям виду підготовки та типу складних ситуацій, до яких готуються людина;
постійна активізація мислення під час виконання вправ для розвитку якостей через пояснення, постановку питань, відповіді на питання тих, хто навчається; показ дій, які виконуються, самоаналіз вголос результатів дій, аналіз нових ситуацій, прийнятих рішень; пояснення причин зроблених помилок, внесення пропозицій щодо недопущення в подальшому;
розкриття перед людиною рекомендацій із питань, як розрізнити, порівняти, виявити, проаналізувати, координувати, діяти щодо прийомів виконання операцій із практичним їх відпрацьовуванням;
постійна зміна ситуацій, умов, труднощів, проблем, пов’язаних для людини з необхідністю прояву якостей, які розвиваються, та їх поступовим ускладненням;
створення ситуацій, умов, труднощів, проблем, які вимагають проявів якості в комплексі з іншими якостями, вміннями, навичками та діями;
підвищення та підтримка зацікавленості, сумління, наполегливості, інтересу людини.
1.2. Розвиток якостей на заняттях
Розвиток різних професійно значущих якостей має свої методичні особливості. Значні можливості для цього має методика проведення занять.
Для розвитку у людини готовності діяти рішуче, змобілізувати свої можливості та у будь-який момент швидко перейти від стану очікування до дій:
проводяться раптові тривоги та перевірки готовності;
у контексті тривало стабільної та спокійної обстановки на занятті створювати умови, коли екстремальний чинник діє несподівано та неочікувано;
постійно вводяться елементи раптовості за часом, місцем, характером, напрямком, факторами;
обстановка постійно різко і значно змінюється;
створюються умови, коли немає часу на підготовку, а діяти потрібно негайно;
забезпечується високий темп навчальних дій, який відповідає реальному у складних ситуаціях;
застосовується "змінний" темп дій: спочатку спокійний, потім підвищується до максимального і знову спокійний, а потім знову максимальний;
непередбачувано створюються різні за характером перешкоди та ускладнення («втрачений зв'язок», «пропало електроживлення», «закінчується вода», «вийшла з ладу техніка», «отримав травму і втратив спроможність діяти напарник» тощо);
навмисно порушується план заняття, який довели людям перед його початком.
Спритність, кмітливість, «звичка до незвичного» формується у фахівців для дій у складних умовах, де завжди багато непередбачуваного. Це досягається:
різноманіттям навчальних завдань і умов їх вирішення;
частим використанням елементів нез’ясованої обстановки, неповного розуміння того, що відбувається, та його причин, відсутністю достатньої інформації;
створенням умов, коли обстановка не повною мірою прояснена, інформації про неї мало або занадто багато і не зрозуміло, що є важливим, а що ні, що враховувати, а що не треба; коли є суперечлива, неточна, застаріла інформації, а діяти потрібно;
непередбачуваністю завдань, труднощів і умов, які виникають;
відсутністю з незрозумілих причин того, що повинно було б бути;
введенням важко передбачуваних змін, які виникають, коли попри все треба діяти;
порушенням фахівцями, з якими разом розв’язується навчальне завдання, попередньо обговорених спільних дій;
створенням труднощів, за яких не можна виконувати дії, які відпрацьовуються на навчанні;
постановкою незвичних завдань, виконанням незвичних обов'язків і доручень, самостійності у знаходженні нових рішень, без підказок і попереднього відпрацювання.
Рішучість, сміливість, активність. Елементи небезпеки і ризику, які вимагають сміливості, рішучості, вміння взяти відповідальність на себе вводяться на заняттях шляхом:
створення обстановки, яка змушує самостійно, без консультацій і отримання схвалення приймати рішення і брати на себе відповідальність;
виникнення навчальних ситуацій, у яких можливо кілька варіантів рішень, де найбільш прийнятного немає, але терміново треба вибирати одне;
постійного обмеження часу на оцінку обстановки і прийняття рішень;
відпрацьовування дій у складних ситуаціях, які в реальності завжди бувають небезпечними: порятунок потопаючого, винос дитини з палаючого будинку тощо;
розв’язання складних завдань у несприятливих умовах, які несуть можливість зриву і невдач;
значних ускладнень обстановки, які призводять до невдачі при першій спробі розв’язання завдання, яке відпрацьовується, а іноді і при другій, якщо людина не вносить відповідних коректив в удосконалення дій;
імітації «втрат» – виходу з ладу частини сил і засобів, керівника – що змушує діяти за двох або брати на себе тимчасово обов'язки старшого;
створення обстановки нездійсненності завдання у всьому обсязі і вимоги досягати результату максимально можливого в даній ситуації;
виконання дій, які вимагають певної сміливості, мужності, стійкості, володіння собою, стрибків з висоти, подолання водних перешкод на підручних засобах (плотах, дошках, колодах), лазіння по високих драбинах, стрибків через канави або осередок вогню, через невисокі забори;
імітацією затримок, необхідності чекати і бути готовим до дій у будь-яку хвилину тощо.
Стійкість, витривалість, мужністьрозвиваються:
проведенням занять у несприятливих погодних умовах, на складному або незвичному рельєфі місцевості, у темний час доби;
введенням обмежень і навмисним порушенням порядку забезпечення;
значним фізичними навантаженнями;
багаторазовим повторенням дій у високому темпі, без надання часу на достатній відпочинок;
поєднанням обов'язків 2-3 осіб, які «вибули» з різних причин;
доведенням темпу занять до максимального із збереженням його протягом максимально можливого часу;
високою напруженістю, що створюється в ході всього заняття, навчання;
збільшенням тривалості напружених навчальних занять;
максимально можливим нарощуванням труднощів від заняття до заняття.
Розвиток впевненості у собі, своїх товаришах, в успішності відбувається в ході проведення занять за всіма описаними вище питаннями розвитку, а також передбачає:
вивчення історії дій в складних ситуаціях певного типу, фактів прояву самовідданості та героїзму, які ґрунтуються на гарній підготовленості людини;
зустрічі з досвідченими працівниками, які були у складних ситуаціях (учасниками ліквідації аварій, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо);
досягнення високих особистих показників в оволодінні професійною майстерністю;
особистий досвід фактичного та успішного використання засобів, передбачених для використання у складних ситуаціях;
наочне переконання людини у надійності захисту індивідуальних засобів;
ґрунтовну підготовку з питань забезпечення власної безпеки;
згуртування групи (колективу) і розвиток чесних, доброзичливих, товариських, колективістських стосунків у ньому;
накопичення досвіду дій у складі групи при вирішенні важких і наближених до екстремальних навчальних завдань;
завоювання керівником особистого ділового авторитету.
Формуючи впевненість людини у своїх можливостях треба остерігатись появи легковажної самовпевненості, недооцінки реальних загроз, що може призвести до втрати пильності, безтурботності, припинення роботи над собою і, як наслідок, до серйозних проблем і невдач.