
- •1. Методи формування свідомості
- •2. Методи стимулювання діяльності та поведінки учнів
- •3. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •4.Зміст роботи класного керівника
- •5.Функції класного керівник
- •6.Планування роботи класного керівника
- •7.Умови правильного сімейного виховання
- •8 Індивідуальні.Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів
- •9.Колективні форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів
- •10 Становлення дидактики як науки
- •11.Предметом дидактики
- •12. Завдання дидактики
- •13.Основні категорії дидактики
- •14.Суть процесу навчання Засоби навчання
- •15.Основні компоненти процесу навчання
- •16 Структура діяльності вчителя
- •17 Функції процесу навчання
- •18 Закономірності процесу навчання
- •19 Принципи навчання,їх характеристика.
- •8. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •9. Принцип емоційності навчання.
- •20 Поняття про зміст освіти. Вимоги до змісту освіти.
- •21 Навчальний план як основне джерело змісту освіти Вимоги до навчального плану.
- •22 Навчальна програма її структура Вимоги до навчальної програми
- •23 Підручники і навчальні посібники
- •24 Словесні методи навчання
- •25 Наочні методи навчання
- •26 Практичні методи навчання
- •27 Методи формування пізнавальних інтересів учнів
- •28 Методи формування обов’язку і відповідальності за рахунок навчання
- •29.Поняття про форми організації навчання (1)
- •29.Поняття про форми організації навчання (2)
- •30.Урок- основна форма організації навчання
- •31.Типи уроків,їх структура Урок засвоєння нових знань.
- •Урок формування умінь і навичок.
- •32.Вимоги до сучасного уроку
- •33.Підготовка вчителя до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •34.Позаурочні форми організації навчання
- •35.Значення контролю за результатами навчально пізнавальної діяльності учнів
- •36.Види контролю знань - 37.Функції контролю знань
- •Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
- •38.Вимоги до контролю знань
- •39.Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •40.Поняття про школознавство. Предмет школознавство.
- •41.Завдання школознавства
- •42.Принципи управління зош
- •44.Функціїї управління знз
- •Конференція.
- •Рада школи.
- •Педагогічна рада.
- •Учнівський комітет.
- •Учнівський парламент.
- •Ради командирів.
- •45.Планування та облік роботи школи
- •Перспективне планування.
- •Річне планування.
- •Поточне планування.
- •46.Функціональні обов’язки директора школи
- •47. Функціональні обов’язки заступника директора з навчальної роботи
- •1 Загальні положення
- •2 Завдання та обов’язки
- •48 .Функціональні обов’язки заступника директора з виховної роботи
- •49. Функціональні обов’язки заступника директора з виховної роботи
- •50.Види внутрішньо шкільного контролю
- •51.Методи внутрішньо шкільного контролю
- •52.Поняття про передовий педагогічний досвід.Види ппд.
- •53.Критерії оцінки передового педагогічного досвіду
- •54.Виявлення і вивчення передового педагогічного досвіду
- •55 Форми і методи впровадження в практику досягнень передового педагогічного досвіду
- •56. Структура шкільної інспекції
- •57, Зміст роботи шкільної інспекції
- •58, Функціональні обов'язки інспектора шкіл
- •59, Особливості організації та проведення інспектування
- •60, Типи шкіл в Київські Русі
- •61,Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •62,Педагогічні ідеї г.Сковороди
- •63,Педагогічні погляди Духновича
- •64, Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •65, Педагогічні погляди Ващенка
- •66,Педагогічні погляди Русової
- •67,Життя і педагогічна діяльність Макаренка
- •68, Педагогічні погляди Сухомлинського
- •1. Методи формування свідомості
30.Урок- основна форма організації навчання
Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.
Урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного вікуй рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.
Урок має такі особливості:
- є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;
- кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;
- на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;
- відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;
- є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;
- спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;
- сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.
У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від узятих за основу ознак. За способами проведення виокремлюють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності - вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.
Найвдалішою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука, розрізняють такі типи:
- урок засвоєння нових знань;
- урок формування вмінь і навичок;
- урок застосування знань, умінь і навичок;
- урок узагальнення і систематизації знань;
- урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;
- комбінований урок.
Кожен тип уроку має свою структуру (елементи, етапи), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).
В. Онищук запровадив поняття "мікро- і макроструктури уроку". Макроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.
Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких відбуватиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.