
- •1. Методи формування свідомості
- •2. Методи стимулювання діяльності та поведінки учнів
- •3. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •4.Зміст роботи класного керівника
- •5.Функції класного керівник
- •6.Планування роботи класного керівника
- •7.Умови правильного сімейного виховання
- •8 Індивідуальні.Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів
- •9.Колективні форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів
- •10 Становлення дидактики як науки
- •11.Предметом дидактики
- •12. Завдання дидактики
- •13.Основні категорії дидактики
- •14.Суть процесу навчання Засоби навчання
- •15.Основні компоненти процесу навчання
- •16 Структура діяльності вчителя
- •17 Функції процесу навчання
- •18 Закономірності процесу навчання
- •19 Принципи навчання,їх характеристика.
- •8. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •9. Принцип емоційності навчання.
- •20 Поняття про зміст освіти. Вимоги до змісту освіти.
- •21 Навчальний план як основне джерело змісту освіти Вимоги до навчального плану.
- •22 Навчальна програма її структура Вимоги до навчальної програми
- •23 Підручники і навчальні посібники
- •24 Словесні методи навчання
- •25 Наочні методи навчання
- •26 Практичні методи навчання
- •27 Методи формування пізнавальних інтересів учнів
- •28 Методи формування обов’язку і відповідальності за рахунок навчання
- •29.Поняття про форми організації навчання (1)
- •29.Поняття про форми організації навчання (2)
- •30.Урок- основна форма організації навчання
- •31.Типи уроків,їх структура Урок засвоєння нових знань.
- •Урок формування умінь і навичок.
- •32.Вимоги до сучасного уроку
- •33.Підготовка вчителя до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •34.Позаурочні форми організації навчання
- •35.Значення контролю за результатами навчально пізнавальної діяльності учнів
- •36.Види контролю знань - 37.Функції контролю знань
- •Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
- •38.Вимоги до контролю знань
- •39.Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •40.Поняття про школознавство. Предмет школознавство.
- •41.Завдання школознавства
- •42.Принципи управління зош
- •44.Функціїї управління знз
- •Конференція.
- •Рада школи.
- •Педагогічна рада.
- •Учнівський комітет.
- •Учнівський парламент.
- •Ради командирів.
- •45.Планування та облік роботи школи
- •Перспективне планування.
- •Річне планування.
- •Поточне планування.
- •46.Функціональні обов’язки директора школи
- •47. Функціональні обов’язки заступника директора з навчальної роботи
- •1 Загальні положення
- •2 Завдання та обов’язки
- •48 .Функціональні обов’язки заступника директора з виховної роботи
- •49. Функціональні обов’язки заступника директора з виховної роботи
- •50.Види внутрішньо шкільного контролю
- •51.Методи внутрішньо шкільного контролю
- •52.Поняття про передовий педагогічний досвід.Види ппд.
- •53.Критерії оцінки передового педагогічного досвіду
- •54.Виявлення і вивчення передового педагогічного досвіду
- •55 Форми і методи впровадження в практику досягнень передового педагогічного досвіду
- •56. Структура шкільної інспекції
- •57, Зміст роботи шкільної інспекції
- •58, Функціональні обов'язки інспектора шкіл
- •59, Особливості організації та проведення інспектування
- •60, Типи шкіл в Київські Русі
- •61,Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •62,Педагогічні ідеї г.Сковороди
- •63,Педагогічні погляди Духновича
- •64, Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •65, Педагогічні погляди Ващенка
- •66,Педагогічні погляди Русової
- •67,Життя і педагогічна діяльність Макаренка
- •68, Педагогічні погляди Сухомлинського
- •1. Методи формування свідомості
20 Поняття про зміст освіти. Вимоги до змісту освіти.
Зміст освіти є конкретною відповіддю дидактики на питання "Що вчити?".
У традиційній педагогіці зміст освіти визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, що досягається в результаті навчально-виховної роботи . Він зорієнтований головним чином на знання як відображення духовного багатства людства, накопиченого протягом історичного розвитку. Знаннєво орієнтований зміст освіти сприяє входженню людини у соціальне середовище, її пристосуванню до культурних, психологічних, соціологічних факторів, забезпеченню її життєдіяльності.
Однак, у теорії і практиці навчання і виховання знання стали абсолютною цінністю і заступили собою саму людину. Це призвело до ідеологізації наукового ядра знань, їх академізму, ігнорування освітніх, духовних, культурних, життєвих потреб людини, її природної активності, через яку особистість зберігає і розвиває тенденцію до самовираження, самоствердження, формування власної позиції, неповторної індивідуальності. Саме ця тенденція забезпечує розвиток не тільки особистості, а й суспільства.
Протягом останнього десятиліття все більше утверджується особистісно орієнтований підхід до виявлення суті змісту освіти, який визначає абсолютною цінністю змісту освіти не відчужені від людини знання, а саму людину.
Особистісно орієнтований зміст освіти спрямований на розвиток цілісної особистістні: її природних особливостей (здоров'я, здібностей відчувати, мислити, діяти), соціальних властивостей (бути громадянином, сім'янином, трудівником), властивостей суб'єкта культури (свободи, гуманності, духовності, творчості). При цьому розвитку природних, соціальних і культурних начал слугує зміст освіти, який має загальнолюдську, національну і регіональну цінність.
Наукові вимоги до формування змісту освіти:
1. Вимога підкорення змісту освіти меті та завданням виховання згідно зі соціальним замовленням суспільства. Таку мету визначає Закон України "Про освіту". Згідно зі ст. 35 "загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення''.
Таким чином, основою для професійного самовизначення і подальшої освіти і самоосвіти визначається інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості.
2. Забезпечення інтелектуального розвитку особистості покликане базуватися на широких, системних філософських поглядах планетарного характеру, виходячи з основних концепцій синергетики, системи філософських принципів субстанціональної єдності та діалогової згоди основних суб'єктів освіти, школи, діалогу культур, автентичної педагогіки, педагогічної акмеології, педагогіки як еволюції життя та ін.
3. Відповідність основних компонентів загальної освіти структурі базової культури особистості, для чого зміст освіти має будуватися на моделях загальнонаукового, культурознавчого характеру і забезпечувати умови для розвитку здібностей учня, його самовизначення, майбутньої професіоналізації, неперервної освіти з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, економіки.
4. Науковість змісту освіти передбачає вивчення тих фактів і теоретичних положен