1.2 Поштова опитування

Поштовий опитування - різновид анкетування. Його правомірно розглядати як ефективний прийом збору первинної інформації. У найбільш загальному вигляді він полягає в розсиланні анкет і одержанні поштових відповідей на них. Важлива перевага поштового опитування - простота організації. До переваг методу відноситься те, що він дозволяє одночасно провести опитування на великій території, в тому числі - у важкодоступних районах. Ще одна перевага даного прийому збору інформації полягає в тому, що анкета заповнюється тільки респондентом. Тим самим відсутній контакт респондента і анкетера, а отже, і психологічний бар'єр, спостережуваний іноді при індивідуальному опитуванні.

Також позитивним властивістю поштового опитування є можливість респондента обирати зручний для нього час заповнення анкети.

Недоліки поштового опитування - неповний повернення анкет.

Починають опитування з легких питань, цікавих за змістом. Близькі за змістом питання формують в блоки. Існує певна негативна зв'язок між обсягом анкет та рівнем їх повернення. Тим не менш, буває доцільніше підвищити інтерес опитуваного до анкети шляхом використання низки додаткових питань, ніж скорочувати її. Рекомендується друкувати анкету в друкарні, використовувати привабливі назву і оформлення.

Одночасно з розсилкою анкет у тому ж конверті надсилається супровідний лист, де, звертаючись до респондента по імені та по батькові або прізвища, повторюють прохання про участь у поштовому опитуванні, докладно викладають цілі дослідження, підкреслюють його практичну спрямованість, наводять адресу і телефон дослідницької організації. Разом з анкетою також відправляють конверт з надрукованими на ньому зворотною адресою, у ньому респондент буде повертати заповнену анкету досліднику.

Приблизно через 2-3 тижні після відправлення анкет надсилаються нагадування.

1.3Прессовий опитування

Різновид поштового опитування - пресовий опитування. У цьому випадку анкета друкується в газеті чи журналі. Зазначимо два види такого опитування. Один - коли редакція звертається до анкетування з метою отримання даних про своїх читачів і їх думок про роботу даного друкованого органу. Другий - коли через друкований орган вивчається думка з якої-небудь актуальної проблеми.

У силу пасивності процедури залучення потенційних респондентів в опитування в пресовому анкетуванні невисокий повернення анкет.

Вирішальні фактори формування фінальної вибіркової сукупності, тобто того масиву опитуваних, з яким має справу соціолог, - це тема дослідження, конструкція та оформлення пресової анкети, специфіка тимчасового моменту публікації.

1.4 Інтервью

Ще один тип методу опитування - інтерв'ю.

При інтерв'юванні контакт між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою інтерв'юера, який ставить запитання, передбачені дослідником, організовує і направляє бесіду з кожною окремою людиною і фіксує отримані відповіді відповідно до інструкції.

Для отримання одного і того ж обсягу інформації при дослідженні методу інтерв'ю дослідник повинен витратити більше часу і коштів, ніж при анкетуванні.

У прикладній соціології розрізняють три види інтерв'ю:

- Формалізоване;

У цьому випадку спілкування інтерв'юера і респондента суворо регламентовано розробленими запитальником та інструкцією, призначеної інтерв'юера. Зазвичай переважають закриті запитання. В інтерв'ю з відкритими питаннями передбачена дещо менша ступінь стандартизації поведінки респондента і інтерв'юера.

- Сфокусоване;

Має на меті збір думок, оцінок з приводу конкретної ситуації, явища, наслідків, причин. Респондентів заздалегідь знайомлять з предметом бесіди.

- Вільне.

Застосовується у випадках, коли дослідник тільки приступає до визначення проблеми дослідження, уточнює її конкретний зміст. Вільне інтерв'ю проводиться без заздалегідь підготовленого опитувальника або розробленого плану бесіди. Групи опитуваних зазвичай невеликі, їх відповіді фіксуються з максимальною точністю.