ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

(УКООПСПІЛКА)

Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж

Розглянуто та затверджено на засіданні

циклової (предметної) комісії загальноосвітніх дисциплін

Протокол № 2 від 30.08.2013р.

Голова циклової (предметної) комісії

_____________ О. В. Мандзюк

Спеціальність: 5.03051001 «Туристичне обслуговування» Курс IІ

Дисципліна: «Культурологія»

Лекція 1

Тема: Культурологія як наука про зміст і сутність культури

Навчальна мета: розкрити сутність понять «культурологія», «культурна антропологія», «культура»; охарактеризувати закономірності світового культурно-історичного процесу, зміст, особливості та функції культурології як науки, особливості і компоненти культури як системи.

Виховна мета: формувати якості особистості студента та пізнавальний інтерес; показати значення теми для формування культурної компетенції й освіченості в суспільстві.

Розвивальна мета: спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати самостійність та творче мислення.

Методична мета: використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.

План

1. Предмет, основні поняття культурології

2. Принципи, функції та методи аналізу культурології

3. Місце культурології в системі гуманітарних та природничих наук

4. Етимологія терміна «культура». Поняття культури та її структура

5. Функції культури

Технічні засоби навчання:

• Мультимедійний проектор;

• Персональний комп’ютер.

Наочність:

• Тематична презентація в Power Point.

• Опорний конспект до лекції №1.

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечувані: Інформатика та комп’ютерна техніка, комп’ютерна програма «Power Point», філософія, культурна антропологія, історія.

Забезпечуючі: Культурологія «Науковий статус і предмет культурології».

1. Предмет, основні поняття культурології

Культура, як узагальнена категорія про природне та штучне, стала визначальним векто­ром розвитку людства у XX ст.

Походження терміну "культурологія" пов’язане з працями аме­риканського антрополога Л. Уайта (1900-1975 рр.). Він виділив куль­турологію як самостійну науку в комплексі соціальних наук, яка відмежувалася з антропології. ♦ Дослівно "культурологія " - це наука про розвиток куль­тури, ті норми, традиції, соціальні інститути, технологічні процеси, системи оцінок тощо.

♦ Об'єкт культурології - увесь світ штучних порядків (ре­чей, будівель, історичних подій, технологій діяльності, форм соціального життя, знань, понять, символів, комунікацій­них мов і т. п.).

♦ Предмет культурології - це процеси генези морфології культури, її структури, сутності і змісту, типології, ди­наміки і мови.

Предметна галузь культурології може бути визначена і в за­лежності від мети культурологічного пізнання. В цьому випадку культурологію зазвичай поділяють на теоретичну і прикладну.

♦ Метою теоретичної культурології спеціалісти називають теоретичне пізнання феномена культури, розробку категоріаль­ного апарата і методів дослідження.

♦  Метою прикладної культурології, яка спирається на теоре­тичні знання, є прогнозування, проектування і регулювання ак­туальних культурних процесів, що відбуваються в сучасній со­ціальній практиці, розробка основних напрямів культурної полі­тики, завдань і методів діяльності культурних інститутів.

У системі гуманітарних наук найбільш складним є питання їх суб'єкта. ♦ Суб'єкт культурології походить від латинського "subjectus" - людина, індивід, що спрямовує своє пізнання на культуру. Суб'єкт, який пізнає культуру, пізнає самого себе. Тобто людина є і суб’єктом, і об’єктом культурології.

Струк­турно культура включає сукупність матеріальних, духовних цінностей та їх творця. З позиції наукових поглядів кінця XX ст. структура культури може бути подана наступним чином:

♦ У сучасній культурології найбільш вживаним є погляд на культуру як сутнісну рису людського буття, складне ма­теріально-духовне поле самореалізації суб'єкта і соціаль­них груп, особливу саморегулюючу форму відтворення ро­зумного життя, як складову умову розвитку світу.

2. Принципи, функції та методи аналізу культурології

Кожна з наук, досліджуючи свій предмет, виходить з певних принципів. Останні поділяються на загальні, притаманні усім на­укам, та специфічні,що пов'язані з особливостями об'єкта дослі­дження.

 Принципи - найбільш довготривалі в часі, базисні в дослі­дженнях, стабільні в поведінці начала, що дозволяють сис­тематизувати і структурувати певні природні чи соціальні явища.

Культурологія як наука використовує такі загальні принципи, як принцип історизму та принцип науковості:

1. принцип історизму вимагає, щоб аналіз явищ був адекват­ним до часу їх виникнення, висновки визначались історичною прогресивністю їх розвитку, а не кон'юнктурними політичними мотивами окремих індивідів чи соціальних груп;

2. принцип науковості включає достовірність емпіричного ма­теріалу, повторюваність у часі і просторі результатів досліджень, можливість повторної перевірки, застосовність і результативність висновків у реальній практиці.

До специфічних принципів культурології відносять принципи ♦системності, ♦інтегративності та ♦рівноправності. Перший з них забезпечує аналіз явища як елемента більш складної систе­ми, що дозволяє виявити складні взаємозв'язки між елементами, детермінантне поле чи певний культурний коридор явища. Дру­гий принцип набув особливої ваги в період науково-технічної революції, коли стало зрозумілим, що явища однієї науки не бу­вають відособленими від явищ суміжних наук. Принцип рівно­правності передбачає рівність усіх відомих концепцій, теорій, прогнозів при проведенні культурологічного аналізу.

У спеціалістів-культорологів ще не склався усталений погляд на функції культурології, їх значущість і послідовність. Однак аналіз функцій суміжних наук та особливостей самого предмету дослідження дає підставу навести наступну послідовність функцій культурології.