3. Від ординалістської до кардиналістської концепції.

Тема 6. Аналіз поведінки споживача на ринку

1. Розширена бюджетна лінія.

2. Реакція споживача на зміну його доходу.

3. Реакція споживача на зміну цін товарів.

4. Розподіл ефекту на ефект заміщення та ефект доходу.

1. При купівлі якогось одного блага х₁, споживач вибирає його з усієї сукупності благ:

“благо-решта благ”.

В загальній формі бюджетне обмеження споживача має вигляд:

P ₁x₁+P₂x₂+…+P_nx_n  I, де І – бюджет.

С – витрати на решту благ

Р_х *Х + С І – розширене бюджетне обмеження.

Р_х *Х + С = І - рівняння розширеної бюджетної лінії.

Р_х – ціна блага Х;

С – витрати на всі інші блага.

Гранична норма заміни блага витратами на всі інші блага співпадає за абсолютною величиною з граничною корисністю блага в грошовій формі.

MRS_X,C= tg a = (I-C)/Х = (P_X*Х)/Х = P

MRS_X,C = P

Оптимальна кількість блага, яку людина намагається придбати характеризується тим, що гранична корисність цієї кількості благ збігається з ціною блага.

MU_x = P

2. Із зміною доходу зростає кількість споживання даного блага.

Зміна доходу відображається зміщенням бюджетної лінії.

Якщо сполучити точки рівноваги при різних рівнях доходів, то одержимо криву “доход – споживання”.

Якщо сполучити точки “споживання за умов рівноваги” та доход, одержимо криву Енгеля.

Якщо крива “доход-споживання” відображає точки з координатами (х; с), то крива Енгеля – точки з координатами (х; І).

Крива Енгеля знаходиться завжди вище кривої “доход-споживання” і ці криві мають однаковий характер залежності від доходу:

- для нормальних благ вони зростають;

- для благ низької категорії спадають.

Функції Торнквіста.

Вчений запропонував спеціальні функції для трьох груп благ:

1. блага першої необхідності ;

2. блага другої необхідності;

3. блага розкошу.

Функція залежності попиту від доходу, для благ першої необхідності:

Х(І)=а₁І/(I+C₁),

a₁>0, I – доход, C₁>0

І  , х(І)  а₁ (функція прямує до певного насичення даним благом)

Для благ другої необхідності

х(І)=а₂(І-в₂)/(I+c₂)

Iв₂, а₂>0, c₂>0

І  , х(І)  а₂ (для благ другої необхідності, теж існує поріг насичення).

Для благ, предметів розкошу:

х(І)=а₃*І(І-в₃)/(I-c₃)

Iв₃, а₃>0, c₃>0, І  , х(І)   (бажання безмежні)

Для предметів розкошу порогу насиченості не існує.

3. Реакцію споживача на зміну ціни товару відображає закон попиту: для звичайних товарів зниження ціни веде до збільшення споживання блага; (між ціною й обсягом попиту обернена залежність).

Крива „ціна-споживання” – це крива, яка проходить через точки оптимальних наборів споживача при умові зміни ціни даного блага.

Побудуємо зв’язок між кривими „ціна-споживання” та кривою попиту.

4. Як відомо, закон попиту пояснюється ефектами доходу та заміщення.

Ефект доходу – полягає у зміні споживання в наслідок зміни реального доходу, яка виникла через зміну цін.

Ефект заміщення – полягає у зміні споживання в наслідок зміни відносних цін.

Мікроекономіка вирішує проблему відокремлення цих ефектів. Уперше цю проблему вирішив математик та економіст Слуцький, а за ним лауреат нобелевської премії Хікс, хоча в теорії належне віддається Хіксу.

Нехай маємо початкову бюджетну лінію І,І/Р₁ та початковий оптимальний набір Е₁. Ціна змінилася. Маємо нову бюджетну лінію І,І/Р₂ і новий оптимальний набір Е₂, який має вищу корисність. Будуємо допоміжну бюджетну лінію паралельну новій. Допоміжна бюджетна лінія, що зберігає попередній рівень корисності при нових відносних цінах називається компенсуючою бюджетною лінією.

Загальний ефект від зниження ціни: х₂-х₁

Е_с – проміжна точка рівноваги споживача.

Компенсуюча бюджетна лiнiя:

1. зберігає рівень корисності стану рівноваги до зменшення ціни (споживач отримує ту саму корисність);

2. відображає відносну ціну, яка збігається з відносною ціною після зменшення номінальної ціни (кут нахилу рівний куту нахилу бюджетної лінії І,І/P₂).

Згідно цього відрізок х₂-х₁ , поділяються на два відрізки: х_с-х₁, х₂-х_с

х₂-х₁=(х_с-х₁) + (х₂-х_с)

ефект ефект

заміщення доходу

Слуцький розглядав цей випадок при умові, коли компенсуюча бюджетна лінія була не дотичною до першої кривої байдужості, а проходила через первісну точку рівноваги споживача.

Слуцький виразив відокремлення загального ефекту у диференціальній формі:

x(P,I)=(dx/dp)(P,I)+(dx/dp)(P,I)