Тема 5. Кардиналістська концепція поведінки споживача

1. Суть кардиналістської теорії.

2. Правило максимізації корисності.

3. Поєднання ординалістської та кардиналістської концепцій.

1. Кардиналістська корисність – це вимірюваність корисності числом. Незважаючи на те, що корисність суб’єктивна категорія, ця концепція передбачає можливість її виміряти числом. За одиницю виміру береться Ютиль (U). Тоді загальна корисність позначається TU, а гранична корисність блага MU. Формула граничної корисності

MUn=ТUn-ТUn-₁, якщо Q=1;

MU=dTU/d(Q)U'

MU=TU/Q, якщо Q1

Граничною корисністю блага називатимемо величину зміни функції корисності за зміни споживання блага на одиницю.

В кардиналістській теорії застосовуються наступні гіпотези:

Гіпотеза 1. Споживач так витрачає свій бюджет, щоб отримати максимальне задоволення (максимальну корисність) від сукупності придбаних благ.

Гіпотеза 2. Кожний споживач може виразити своє бажання придбати деяке благо за допомогою кількісної оцінки корисності цього блага (TU, MU).

Гіпотеза 3. Перший закон Госсена: гранична корисність кожної додаткової одиниці блага, при збільшенні його кількості, зменшується.

2. Правило максимізації корисності дає можливість вирішити задачу, яким чином споживачу розподілити свій бюджет при купівлі двох товарів за певними цінами, щоб отримати набір найбільшої корисності для нього.

Наприклад.

Кількість одиниць блага	X1 – 1 грн.			X2 – 2 грн.
	TU	MU	MU/P	TU	MU	MU/P
1	10	10	10	24	24	12
2	18	8	8	44	20	10
3	25	7	7	62	18	9
4	31	6	6	78	16	8
5	36	5	5	90	12	6
6	40	4	4	96	6	3
7	43	3	3	100	4	2

Бюджет складає 10 грн.

Правило максимізації корисності: оптимальним вважається такий розподіл грошового доходу споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду товару, приносила б однакову (додаткову) граничну корисність.

MUx₁/MUx₂=Px₁/Px₂

Відношення граничних корисностей останніх одиниць продукції, які купує споживач, дорівнює відношенню цін цих продуктів.

Оптимальні набори з прикладу:

1Х₁ та 2Х₂,

2Х₁ та 4Х₂,

4Х₁ та 5Х₂, ... Але якщо у споживача є певний бюджет, наприклад, 10 грн., то тоді обираємо набір 2Х₁ та 4Х₂ (2*1+4*2=10).

Якщо порушується рівність MUx₁/Px₁>MUx₂/Px₂, то щоб бути у стані рівноваги (отримувати найбільшу корисність), споживачу слід придбати більшу кількість блага Х₁, і меншу кількість блага Х₂. У другому випадку навпаки.