
- •4.Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи
- •5.Права працівників на пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови
- •6.Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоровя чи нанесення моральної шкоди
- •7.Охорона праці жінок та неповнолітніх
- •8.Стимулювання оп
- •9.Служба оп напідприємствах
- •10.Державний нагляд і контроль за оп в галузі
- •11.Система управління оп в галузі
- •12.Основні функції та завдання суопг
- •13.Планування роботи оп в галузі
- •14.Загальні питання безпеки праці в галузі
- •15.Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •16.Атестація робочих місць
- •17.Методика складання карти умов праці
- •18.Основи державного соціального страхування від нещасних випадків
- •19.Які основні завдання та принципи соціального страхування
- •20.Субєкти та об’єкти страхування
- •21.Процедура страхування та реєстрація страхувальників
- •22.Управління соціальним страхуванням
- •23.Суми страхових виплат
- •24.Призначення та здійснення страхових виплат
- •25.Класифікація виникнення причин нещасних випадків
- •27.Розслідування професійних захворювань
- •28.Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •29.Розслідуваня аварій
- •30.Основні заходи попередження травматизму
- •31.Економічні наслідки травматизму
- •32Характеристика роботи користувачів комп’ютерів з точки зору оп
- •33Фактори що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів
- •34.Які особливості рботи користувачів компютерівВдт з точки зоруОп
- •35.Характеристика системи людина комп’ютер середовище
- •36.Іонний склад повітря приміщення з вдт
- •37.Забруднення повітря на робочих місцях з вдт
- •38.Виробниче освітлення робочих місць з вдт
- •39.Організація і обладнання робочих місць користувачів комп’ютерів
- •41.Правове забезпечення заходів з оп користувачів комп’ютерів
- •42.Електромагнітні ипромінюання на робочих місцях з вдт
- •43.Мікроклімат приміщенні з комп’ютерами
- •44.Пожежна профілактика галузі
- •45.Які осноні причини иникнення пожеж
- •46.Перинні засоби пожежогасіння
- •47.Осноні способи попередження та гасіння пожеж
- •49.Спринклерні та дренчерні устаноки пожежогасіння
- •50.Які основні показники пожежної небеспеки речовин та матеріалів
27.Розслідування професійних захворювань
Роботодавець розслідує причини виникнення професійних захворювань, з цією метою він наказом призначає комісію, до складу якої входять:
- представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);
- представник лікувально-профілактичного закладу;
- представник первинної організації профспілки, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування, якщо потрібно, можуть залучатися представники інших органів.
- Професійне захворювання розслідується протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3 (додаток 5).
- Комісія складає акт розслідування за формою П-4 (додаток 6) у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем:
- потерпілому;
- лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство;
- робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
- первинній організації профспілки.
Примірник акта надсилається державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за виконанням заходів.
Роботодавець у п'ятиденний термін розглядає матеріали розслідування професійного захворювання та видає наказ про заходи щодо уникнення таких захворювань і притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм і правил, що стали причиною цього захворювання.
Коли заходи щодо запобігання професійним захворюванням виконані, роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, протягом зазначеного в акті П-4 строку.
28.Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають:
• нещасні випадки зі смертельним наслідком;
• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я;
• випадки смерті на підприємстві;
• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;
• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, за рішенням органів Держнаглядохоронпраці.
Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація, або виконавчий орган місцевого самоврядування.
До складу комісії зі спеціального розслідування (призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці) включаються:
• посадова особа органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії);
• представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду;
• представники органу, до сфери управління якого належить підприємство (або відповідної місцевої держадміністрації, або виконавчого органу місцевого самоврядування) роботодавця;
• керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, або інший представник роботодавця;
• представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);
• представник вищого профспілкового рівня;
• представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
• представник інспекції Державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин.