16.Атестація робочих місць

Атестація ро­бочих місць за умовами праці (да­лі - атестація) проводиться на підприємствах і в організаціях не­залежно від форм власності й господарювання, де технологіч­ний процес, використовуване об­ладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятли­во впливати на стан здоров'я пра­цівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.Основна мета атестації - регу­лювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпе­чення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повнова­ження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше від одно­го разу на п'ять років.Позачергово атестація прово­диться в разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його ви­борного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологіч­ної служби МОЗ.До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгірпромнагляду.

  

17.Методика складання карти умов праці

1. Згідно нормативних актів з ОП визначається категорія робіт по важкості і визначаються оптимальні показники мікроклімату. 2. Визначається перелік факторів умов праці, для яких встановлюються ГДК та ГДР. 3. Проводиться замір фак5тичних значень. 4. Визначається коефіцієнт нормо забезпеченості: де Ав – виміряні чи фактичні значення; Ан – нормативні значення. Згідно технологічних процесів визначається тривалість дії кожного фактора. Визначаються коефіцієнти небезпеки від кожного фактора і загальні коефіцієнти. де Тф – тривалість. де n- загальна кількість факторів умов праці. Визначаємо коефіцієнт травмонебезпеки: де N – кількість небезпечних факторів. Визначаємо коефіцієнт небезпеки робочого місця: Значення коефіцієнтів заносяться в таблицю карти умов праці, по якій визначається сумарна кількість балів. Встановлюється розміри доплати до тарифних ставок та посадових окладів. № | Характеристика роботи | Сума балів | % доплати 1 | З важкими і шкідливими умовами праці | < 2 | 4 2,1-4 | 8 4,1-6 | 12 2 | З особливо важкими і шкідливими умовами праці | 6,1-8 | 16 8,1-10 | 20 10,1 і > | 24

18.Основи державного соціального страхування від нещасних випадків

Основою законодавства України про ОП з Конституція України і ст.46 говорить про те, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на їх забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, я також в старості або в інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел. Якщо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці – це обов’язок роботодавця, то гарантія забезпечення прав застрахованим у страхування від нещасних випадків або профзахворювань – це обов’язок держави. Верховною Радою України 29.09.99. був прийнятий ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей закон визначає правову основу, економічний аналіз та організаційну структуру загальнообов’язкового держ. Соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання. Дія цього закону поширюється на осіб , які працюють на умовах трудового контракту на підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності, а також у фізичних осіб. Дія даного закону поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.