3.Причини бюджетного дефіциту України.

 

Впровадження фіскальної політики постійно стикається з труднощами, які значно зменшують її дієвість, а іноді приводять до результатів, протилежних бажаним.

Є ряд об'єктивних причин, що заважають її проведенню.

До них належать такі:

- дуже важко передбачити майбутні коливання ділової активності;

- щоб внести зміни в податковий механізм, в систему трансфертних виплат, потрібен час на розробку цих заходів та законодавче запровадження;

-по-третє, виникають різного роду політичні та соціальні проблеми, які протидіють впровадженню в дію тієї чи іншої фіскальної політики..Досвід проведення фіскальної політики в Україні демонструє її протиріччя та труднощі в досягнені очікуваних результатів.

Бюджетний дефіцит та невиконання доходної частини усіх бюджетів викликано рядом об'єктивних та суб'єктивних причин (12)

1) недосконалістю фінансового та податкового законодавства з питань організації справляння платежів і забезпечення наповнюваності бюджетів усіх рівнів. Обсяги "тіньового" сектора економіки коливаються в межах 50 % ВВП. З цієї причини бюджети усіх рівнів недоотримують щорічно понад 10 млрд. грн.;

2) недостатнім контролем з боку держави щодо руху готівки та наявністю неконтрольованих потоків готівки поза банківськими установами, що призводить до ухиляння від оподаткування понад третини платників податків;

3) спадом виробництва ВВП. Втрати доходів бюджету з цієї причини становлять близько 1 млрд. грн.;

4) погіршенням розрахунково-платіжної дисципліни та зростанням заборгованості підприємств перед бюджетом. Недонадходження до бюджету з цього приводу становлять 5 млрд. грн.;

5) зростанням обсягів бартерних операцій, що призводить до щорічних втрат доходів бюджету в розмірі 1,5-2 млрд. грн.(13-19)

Без досягнення збалансованого бюджету неможливо забезпечити тривалу макроекономічну стабілізацію. З метою досягнення скорочення дефіциту державного бюджету необхідно провести податкову реформу, впорядкувати урядові видатки, в тому числі субсидії товаровиробникам, посилити відповідальність за ухиляння від сплати податків, скасувати необгрунтовані податкові пільги та інше.

4 Шляхи подолання дефіциту державного бюджету та його наслідків

Зважаючи на проблематичність пошуку шляхів зменшення та покриття дефіциту бюджету, цілком очевидно, що це явище є об’єктом уваги науковців. Питання збалансування державного та місцевих бюджетів, вплив державного дефіциту бюджету на економіку країни широко висвітлені в працях як вітчизняних, так і іноземних науковців. Найбільш відомі праці з цієї проблематики належать таким зарубіжним авторам як : К. Дитцель, А. Кавако-Сільві, Л. Лернер, Р. Масгрейв, Ф. Небеніус . Також значну увагу проблемі дефіциту бюджету та дослідження його впливу на економіку країни приділяють І. Невінчаний , В. Геєць, Н. Редіна, Л. Павлова, А. Гальчинський, Е. Балацький, О. Василик, І. Луніна та інші.(3)

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави для його ліквідації можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету.

Важливим інструментом регулювання соціально - економічних процесів є Державний бюджет України, тому що саме його стан визначає стан держави , від якого значною мірою залежить добробут суспільства в загальному. Розбалансованість держбюджету є головним дестабілізуючим чинником кризи державних фінансів. В Україні бюджету належить центральне місце, адже через нього здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП у всій його повноті [5].

Абсолютно ідеального варіанту рівноваги існувати не може, тому постає проблема розподілу коштів та поповненню державного бюджету. Стан бюджету може характеризуватися трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками - профіцитом, або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом. Для детальнішого подальшого аналізу дефіциту бюджету потрібно провести аналіз деяких показників (таблиця 1.3).

Як видно з табличних даних, прослідковується закономірність: при збільшенні доходів бюджету за статистикою і збільшуються видатки. Так у державному бюджеті України у 2011 році доходи збільшились на 26 469, 175 млн. грн. порівняно із 2010 роком, а видатки збільшились на 14 172, 667 млн. грн.. Це свідчить про початок нейтралізації першопричин виникнення дефіциту бюджету, а саме : перехід до ринкової економіки; низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; скорочення об'ємів ВВП; кризові явища в економіці; неефективність фінансово – кредитних відносин; значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат; наявність значного тіньового сектора в економіці; неспроможністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію в державі; недосконале законодавство і податкова система тощо. (8)

Законодавством України передбачено ще три можливі джерела фінансування - кошти від приватизації державного майна, повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів, вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.

Як показує фінансова практика розвинутих країн, більш раціональним шляхом подолання проблеми бюджетного дефіциту є використання неемісійних методів, тобто збільшення доходів бюджету та зменшення видатків.

Збільшити доходи бюджету за рахунок податкових платежів суб’єктів господарювання можна запровадивши реформування податкової системи. Наприклад, надання короткострокових податкових канікул для новостворених підприємств дасть їм можливість створити міцну фінансову базу для подальшої діяльності, зростання обсягів виробництва, збільшення доходів, а відтак – збільшення податкових відрахувань до бюджету після закінчення терміну податкових канікул.

При вирішенні проблеми зменшення видатків з бюджету слід почати з ревізії ефективності використання виділених коштів по кожній статті видатків. Особливої уваги при проведенні аналізу заслуговують суми коштів, призначені для фінансування довгострокових програм, які не дають запланованого соціально-економічного результату, а також ресурси виділені для утримання чисельної кількості чиновників та урядовців.

Якщо вже держава обирає засобом подолання бюджетного дефіциту використання запозичень, тоді кращим варіантом є внутрішні позики. Тому що, кошти за обслуговування таких позик залишаться у державі, на підприємствах та у населення. Вони можуть перетворити їх у заощадження або інвестувати в економічні проекти. Якщо державою будуть створені відповідні умови для стимулювання підвищення інвестиційної привабливості вітчизняної економіки, тоді ланцюг: державні кошти за обслуговування внутрішніх позик – доходи підприємств та населення – інвестиції у соціально-економічні вітчизняні проекти, призведе до зростання та зміцнення економіки України.