28. Вчення про монадологію г.Лейбніца.

Лейбніц — один з найважливіших представників новоєвропейської метафізики, в центрі уваги якої — питання про те, що таке субстанція. Лейбніц розвиває систему, що одержала назву субстанційний плюралізм або монадологія. Згідно Лейбніца, підставами існуючих явищ або феноменів служать прості субстанції або монади. Всі монади прості і не містять частин. Їх нескінченно багато. Монада володіють якостями, які відрізняють одну монаду від одної; двох абсолютно тотожних монад не існує. Це забезпечує нескінченну різноманітність світу феноменів. Монади утворюють опановуємий розумом світ, похідним від якого виступає світ феноменальний фізичний космос. Є 3 види монад:1.Найнижчі — сприйняття.2.Монади душі — відчуття.3.Монади духи — мислення,свідомість. Прості субстанції створені Богом одномоментно і можуть бути знищені тільки всі відразу, тобто вони можуть отримати початок тільки шляхом творення і загинути тільки через знищення, в той час як те, що складно, починається або закінчується по частинах. Монади не можуть зазнати змін у своєму внутрішньому стані від дії будь-яких зовнішніх причин, крім Бога. Лейбніц у своїй одній із підсумкових робіт, Монадологія 1714, використовує наступне метафоричне визначення автономності існування простих субстанцій : Монада зовсім не мають вікон та дверей, через які що-небудь могло б увійти туди або звідти вийти. Монада здатна до зміни свого стану, і всі природні зміни монади виходять з її внутрішнього принципу. Діяльність внутрішнього принципу, яка виробляє зміна у внутрішньому житті монади, називається прагненням. Всі монади здатні до перцепції або сприйняттю свого внутрішнього життя. Деякі монади в ході свого внутрішнього розвитку досягають рівня усвідомленого сприйняття або апперцепції.

29. Специфіка поглядів на людину в філософії б.Паскаля.

Його філософія націлена на людину, яку створено для безмежності. Фундаментом світогляду Б. Паскаля є серце, в якого свої закони, невідомі розуму.

30. Розкрийте значення герменевтичної філософії. Герменевтика — це теорія розуміння, вчення про розуміння та інтерпретацію документів, що містять у собі смислові зв’язки, вчення про передумови і засоби такого розуміння. Філософська герменевтика — це напрям у філософії, що опрацьовує теорію і практику тлумачення, інтерпретації, розуміння. Свою назву герменевтика отримала від імені грецького бога Гермеса, який був посередником між богом і людною — витлумачував волю богів людям і повідомляв бажання людей богам. Головна ідея герменевтики: існувати — значить бути зрозумілим. Предметом дослідження, як правило, є текст.

31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму.

Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Реалізм — це вчення, згідно з яким обєктивна реальність буття існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Згідно з їх вченням, універсалії існують раніше від речей і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. І тільки завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо ця сутність є не що інше, як загальне поняття. Зрозуміло, що для реалістів пізнання можливе лише за допомогою розуму, який має божественну природу. Термін номіналізм походить від латинського слова nomen, що означає імя. В протилежність середньовічному реалізмові, номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття т.зв. універсалії — лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленнях. Справжня проблема, що стала предметом гострої полеміки, була цілком філософською проблемою статусу реальності категорій загального і одиночного.