5.Філософія серця г.Сковороди.

Багатьом національним культурам притаманна філософська система або вчення, що найбільше характеризує її своєрідність та унікальність у світі. Таким філософським вченням, яке виражає специфіку української національної культури і філософії, є філософія серця. У Г.Сковороди філософія серця розглядає людину як центр Всесвіту. Поняття серця тлумачиться ним не лише як емоційна сфера, а й як символ духовного життя людини. Взагалі, духовний світ людини є основним обєктом дослідження мислителя. У понятті серця філософ розмежовує матеріальне і духовне начало, підкреслюючи, що тільки духовне, внутрішнє, моральне вдосконалення приведе людину до щастя. З вченням про серце повязана етична концепція філософа, за якою серце є найважливішою моральною цінністю і основою щастя людини, яке можливе, коли серце чисте і світле. Життя людини — це процес безперервного духовного розвитку, засобом якого є самопізнання. Лише вдивляючись у середину себе, в своє серце, людина стає здатною до такого самопізнання. Саме з цією спроможністю людини повязана ідея сродної праці Сковороди.

6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.

Свобода і творчість — центр. Теми його філ. У творчості бачив сенс свободи,прорив за межі повсякденного буття. Кінець цього світу в історії залежить від творчого акту людини.Основна філ.проблема об`активації,котра заснована на відчуженні ,втраті свободи і особистості,підкорені загальному і необхідному.

7.Філософія всеєдності в.Соловйова.

Філософія всеєдності Соловйова була першою в історії російської філософії системою, розробленою на професійному рівні. Контури всеосяжної філософської системи, наміченої в роботах Філософські початку цільного знання і Критика абстрактних начал, знайшли риси закінченості в циклі лекцій Читання про боголюдство. У своєму вченні про буття Соловйов виходить з того, що абсолютна всеєдність — це остаточне зєднання з Богом. Наш світ є всеєдність в стані становлення. Він містить божественний елемент всеєдність в потенції. Поряд з цим він містить природний, матеріальний елемент. Цей елемент частина цілого. Приватне прагне до всеєдності і поступово досягає цієї мети, обєднуючи себе з Богом. Сам процес відновлення всеєдності і є розвитком світу. Світ у своєму розвитку проходить два етапи: перший еволюція природи, другий — діяльність людини. Кінцевим результатом розвитку світу є твердження царства Бога. Соловйов широко використовував наукові поняття і, зокрема, поняття еволюція, але по-своєму. Еволюція світу, за його твердженням, включає пять щаблів буття: 1.мінеральне царство, в якому буття виступає у своїй початковій формі, як інертне самоствердження;2.рослинна царство, що знаменує вихід зі стану інерції;3.тваринний світ, в якому живі істоти шукають повноти буття за допомогою відчуттів і свободи руху; 4.людське царство, що є ареною природного людства, що прагне до поліпшення свого життя за допомогою науки, мистецтва та громадських установ; 5.Боже царство чи арена духовного людства, що прагне здійснити безумовне досконалість в житті. Між цими царствами існує звязок і спадкоємність.